Педагогічні науки/2.Проблеми підготовки фахівців

к.п.н. Сукачова Г.П., Сукачова Т.І.

Українська інженерно-педагогічна академія (м.Харків)

Педагогічні умови формування мовленнєвої компетенції іноземних студентів інженерно-педагогічних спеціальностей

Підготовка фахівців у сучасних закладах освіти передбачає створення умов для здобуття особистістю знань, умінь та навичок з фаху, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку особистості, підвищення освітньо-культурного рівня громадян. Забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців визначає необхідність підготовки компетентних фахівців, які мають глибокі знання зі спеціальності, здатні орієнтуватися у виробничих ситуаціях, ділових контактах та в інших випадках, пов’язаних із здійсненням професійної діяльності. За таких умов першочергового значення набуває формування мовленнєвої компетенції майбутніх інженерів-педагогів. Особливо гостро ця проблема постає при підготовці іноземних студентів. Широкі можливості для формування мовленнєвої компетенції іноземних студентів інженерно-педагогічних спеціальностей надає дисципліна «Російська мова»

Визначаючи компетенції як внутрішні, потенційні, приховані новоутворення (знання, уявлення, програми (алгоритми) дій, системи цінностей та відносин), які потім виявляються у компетентностях людини як актуальних, діяльнісних проявах, І.О. Зимня серед десяти основних компетенцій виділяє компетенції у спілкуванні: усному, писемному, діалог, монолог, створення та сприйняття тексту; знання та дотримання традицій, ритуалу, етикету; кроскультурна поведінка; ділове листування; діловодство, бізнес-мова; іншомовне спілкування, комунікативні завдання, рівні впливу на реципієнта [1].

Мовна компетенція, за визначенням М.Б. Успенського, – це знання про будь-яку мову, особливості її системи, нормативності, про специфіку її аспектів (фонетику, лексику, граматику, орфографію тощо). Це характеристика її категорій та форм, відомості про семантику її аспектних одиниць та засоби вираження, це знання про класифікації тих чи інших явищ мови, етимологічних та історичних довідок про них [4, с.73]. Комунікативна (або мовленнєва, за визначенням М.Б.Успенського) компетенція, стосовно знань про мову, включає відомості про вживання у мовленнєвому спілкуванні аспектних одиниць мови (звуків, морфем, слів, словосполучень, речень), про їх розрізнення з метою правильного вживання у мовленні, це ті знання, які надаються у формі правил, прийомів розрізнення та вживання одиниць мови, різноманітних конструкцій і рекомендацій з функціонування мови у мовленнєвому спілкуванні [4, с. 73].

На думку О.Н. Хорошковської, «…мовну компетенцію складають знання з мови і частково - мовленнєві уміння і навички, сформовані на основі цих знань: орфоепічні на основі знань з фонетики, лексичні (засвоєння словника), граматичні (на основі знань з граматики), стилістичні тощо. Комунікативну компетенцію складають уміння і навички різних видів мовленнєвої діяльності (слухати і розуміти мову, говорити, читати й писати, спілкуватися в типових ситуаціях)» [5, с. 41].

Н.Л.Тоцька, досліджуючи формування професійно зумовленого мовлення студентів технічного ВНЗ, серед найважливіших умінь, що складають основу мовленнєвої компетенції майбутнього фахівця, виділяє такі:

- вести діалог, дотримуючись вимог мовленнєвого етикету в різних життєвих ситуаціях (у дружньому колі, у ситуації безпосереднього спілкування на зборах та ін.);

- створювати усні монологічні висловлювання (виступати на засіданні з повідомленням, доповіддю, поділитися в колі знайомих побаченим, почутим, висловити своє ставлення до обговорюваного питання);

- адекватно сприймати на слух діалог і монолог;

- створювати письмові тексти різних стилів, жанрів мовлення;

- користуватися різними видами читання [3, с 7].

На думку В.Г. Пасинок, успіх процесу формування мовленнєвих умінь студентів нефілологічних спеціальностей забезпечується формуванням особистісного інтересу до феномену мови і мовленнєвої культури; спрямованістю навчальної діяльності на усвідомлення суті й особливостей розвитку педагогічного мовлення; систематизацією необхідних знань; формуванням уміння застосовувати живе слово як інструмент педагогічного впливу; координацією процесів навчання студентів у практичній та ігровій діяльності; моделюванням ситуації для появи мовленнєвих умінь та самореалізації особистісних професійних якостей з одночасним оволодінням навичками їх застосування при зміні ситуацій; усвідомленням і критичним застосуванням теорії та методики мовленнєвої діяльності у педагогічній практиці [2, с. 4].

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє стверджувати, що формування мовленнєвої компетенції іноземних студентів інженерно-педагогічних спеціальностей при вивченні дисципліни «Російська мова» буде ефективним за таких умов:

1. Усвідомлення іноземними студентами інженерно-педагогічних спеціальностей необхідності формування мовленнєвої компетенції.

2. Систематичного використання засобів формування мовленнєвої компетенції.

Реалізація першої педагогічної умови формування мовленнєвої компетенції іноземних студентів інженерно-педагогічних спеціальностей (усвідомлення іноземними студентами інженерно-педагогічних спеціальностей необхідності формування мовленнєвої компетенції) при вивченні дисципліни «Російська мова» має передбачати точне формулювання теми заняття; однозначне визначення об’єкта, предмета, мети, завдання роботи; залучення студентів до самооцінювання; контроль під час перевірки студентських робіт за дотриманням логічності, послідовності, обґрунтованості відповіді; аналіз відповіді студентів з точки зору логічності, послідовності, обґрунтованості подачі матеріалу, чітке виділення етапів спілкування, контроль за відповідністю мовних засобів етапу професійного спілкування та ситуації спілкування; виділення логічних етапів розкриття змісту понять, подачі матеріалу; урізноманітнення використовуваних мовних засобів у однотипних ситуаціях спілкування; аналіз доречності, точності, чіткості власних висловлювань та висловлювань інших студентів з огляду на мету та ситуацію спілкування; використання різноманітних стратегій мовного спілкування та конструкцій власних висловлювань; дотримання відповідності обраної стратегії комунікації та використаних етикетних одиниць тональності спілкування, позиціям співрозмовників у процесі комунікації; залучення студентів до свідомого використання мовних одиниць під час діалогу з викладачем та студентами; аналіз власної роботи і роботи одногрупників під час виконання вправ.

Для реалізації другої педагогічної умови формування мовленнєвої компетенції іноземних студентів інженерно-педагогічних спеціальностей (систематичного використання засобів формування мовленнєвої компетенції) під час вивчення дисципліни «Російська мова» при логічному поєднанні під час роботи на заняттях усних та писемних форм контролю знань студентів а також групових та індивідуальних форм роботи доцільно використовувати моделювання ситуацій спілкування; рольові ігри; тестування; виконання вправ, що передбачають редагування текстів, аналіз готових текстів та створення нових; складання опорних конспектів з тем, планів статей, параграфів, структурно-логічних схем за матеріалом розділів підручників, професійних словників; формулювання питань до теми, розгорнутих відповідей на питання; редагування текстів різних стилів; підготовку рефератів; укладання анотацій, рецензій тощо.

Литература

1. Зимняя И.А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании / И.А.Зимняя. – М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов Московского государственного института стали и сплавов (технологического университета), 2004 – 42 с. – (Серия: Труды методологического семинара «Россия в Болонском процессе: проблемы, задачи, перспективы»).

2. Пасинок В.Г. Теоретичні основи формування професійних мовленнєвих умінь у майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей: Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня доктора педагогічних наук: 13.00.04 / В.Г. Пасинок. – К., 2002. – 40 с.

3. Тоцька Н.Л. Формування професійно зумовленого мовлення студентів технічного ВНЗ: З технолог. спец. легкої пром.: Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук: 13.00.02 / Н.Л. Тоцька. – К., 2001. – 20 с.

4. Успенский М.Б. Курс современного русского языка в педагогическом вузе / М.Б.Успенський – М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2004. – 192 с.

5. Хорошковська О.Н. Лінгводидактична система початкового навчання української мови у школах з російською мовою викладання / О.Н.Хорошковська – К.: Інститут педагогіки АПН України, 1999. – 306 с.