Педагогика / 5. Современные методы преподавания

 

К.п.н. Гапон Ю.А.

Інститут міжнародних відносин

Київського національного авіаційного університету, Україна

 

Змістовна характеристика вмінь вчитися в умовах самостійної роботи студентів при вивченні іноземних мов.

 

Необхідною умовою досягнення практичних цілей навчання іноземних мов є формування загальних компетенцій, зокрема вмінь вчитися як ком­плекс інтелектуальних спроможностей студента до вмотивованого самостійного і активного виконання навчально-пізнавальних аналітико-синтетичних репродуктивних і продуктивних (творчих) дій, орієнтованих на формування і динамічний розвиток мовних та мовленнєвих комунікативних компетенцій.

Показником рівня сформованості вміння вчитися є ступінь готовність студента до подальшого удосконалювання результату своєї навчальної роботи (у нашому випадку таким результатом є певний рівень воло­діння іноземною мовою). Отже, про наявність зрілого вміння вчитися, можна говорити, якщо таке вуміння є не лише наслідком, але й засобом задоволення потреби у подаль­шій самоосвіті.

Усвідомлення потреби, як відомо, недостатньо для її задоволення; необхідні також відповідні умови, голо­вними з який є вміння (спроможності) задовольнити виниклу по­требу.

Дослідники в галузі методики і психології навчання інозем­них мов називають велику кількість спроможностей, що дозво­ляють успішно опановувати іншомовним мовленням. Запропонована номенклатура дуже багатогранна і різнопланова. Тому завдан­ня полягає в тому, щоб робота з формування цих спроможностей здійснювалася не тільки на практичних аудиторних заняттях, а й під час самостійної роботи студентів шляхом забезпечення опосередкованого керування цією роботою з боку викладача.

У контексті сформульованої задачі та з метою створення когнітивної бази (вміння вчитися), необхідної для успішного розвитку в студентів комунікативної компетенції уявляється доцільним об'єднати численні спроможності, пов'язані з умінням вчитися, в три групи, що у найбільш уза­гальненому вигляді представлять практично всі ключові діяльнісні  компо­ненти вміння вчитися:

1.  Перцептивно-аналітичні спроможності, що стимулюють виникнення позитивної мотивації навчання.

2.     Спроможності, що забезпечують ефективне самостійне засвоєння матеріалу.

3.     Евристичні спроможності, пов'язані з вивченням інозем­ної мови.
[1, с. 106-108].

Класифікація спроможностей, що входять до складу вміння вчитися, дозволила виокремити три етапи самостійної робо­ти – мотиваційний, когнітивний і творчий, – котрі циклічно реа­лізуються під час виконання чергового блоку (комплекту) завдань-інструкцій (ЗІ), оформленого у вигляді окремої картки.

Завдання-інструкції є найважливішим інструментом опосередкованого керування самостійною роботою студентів, і, як такі, пови­нні відповідати наступним вимогам: бути лаконічними, однозначними для розуміння, фокусувати інтелектуальні зусил­ля студента на реалізації конкретної цільової (домінуючої в да­ному завданні) спроможності, формування і розвиток якої є ме­тою опосередкованого дидактичного впливу з боку викладача. Якщо ЗІ формулюється рідною мовою студентів, дуже важливо уникати використання граматичних ознак роду. Це дозволить «наблизи­ти» ЗІ до особистості студентів, незалежно від статі викликатиме в них враження персонального звернення, що, безумовно, матиме позитивний психологічний та дидактичний ефект.

Аналіз спроможностей, що входять до складу кожної з трьох груп, до­зволив конкретизувати дидактичні задачі, що викладач має розв'я­зати при організації самостійної роботи студентів на всіх трьох етапах.

Мотиваційний етап – розвиваються перцептивно-аналітичні спроможності, що стимулюють виникнення позитивної мотива­ції навчання. Задача етапу — сформувати в студента:

– спроможність визначити власну потребу і особистісно значущу мету оволодіння: а) іноземною мовою в цілому (віддалена, довго­строкова мета); б) певним мовним матеріалом/видом мовленнєвих умінь (найближча мета);

–  спроможність до самоаналізу власних успіхів і слабких сторін у плані володіння іноземною мовою і їхньої оцінки (до­статні — недостатні) з погляду вирішення нових навчальних та/або особистісно значущих прикладних задач, що виникають з часом.

Як бачимо, мотиваційний етап припускає формування спро­можностей двох видів: перший — спроможність ініці­ювати власну навчальну діяльність як у цілому (а), так і на окремих її етапах (б); другий — спроможність підтримувати (пролонгува­ти) пізнавальну інтенцію, орієнтуючи свою самостійну роботу на досягнення нових цілей.

У силу цієї обставини часові рамки мотивуючого етапу розмиті. Він, мотиваційний етап, як би обволікає собою два інших етапи — когнітивний і творчий, — додаючи всьому процесу само­стійної роботи циклічний характер, що постійно самовідновлюється.

Когнітивний етап – розвиваються спроможності, необхідні для ефективного самостійного засвоєння матеріалу. Задача етапу — сформувати в студента:

– спроможність до самостійного керування процесом ви­вчення іноземної мови з використанням усіх доступних матеріа­лів (навчальних і довідкових; графічно зафіксованих і звукових), що можуть бути корисними під час самостійного опрацювання мовного та мовленнєвого матеріалу;

– спроможність до самоконтролю та оцінки результатів са­мостійного опрацювання матеріалу.

Творчий етап (розвиваються евристичні спроможності, пов'я­зані з вивченням іноземної мови). Задача цього етапу — сфор­мувати:

– спроможність до самостійного пошуку і прагматично обумовленого осмислення інформації, що міститься в довідковій літературі з метою самокорекції помилок;

– спроможність до подальшого удосконалювання умінь на основі переносу сформованих навичок у нові умови комунікації (в нові навчальні комунікативні ситуації) або види мовленнєвої діяльності;

– спроможність до самооцінки якості сформованих мовних навичок і мовленнєвих умінь.

       Визначені інтелектуальні спроможності як діяльнісні компоненти вміння вчитися (навчатися) можуть слугувати для викладачів теоретичним підґрунтям під час розробки навчальних технологій опосередкованого керування пізнавальною діяльністю студентів з метою подальшого розвитку спроможностей, що становлять комплексне вміння вчитися в умовах самостійної роботи з іноземної мови.

 

Список літератури

1. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, ви­кладання, оцінювання. / Науковий редактор українського видання док­тор пед.наук, проф. С.Ю. Ніколаєва. — К.: Ленвіт, 2003. — 270 с.

2. Зимняя И.А. Педагогаческая психология. — М.: Логос, 1999. — 384 с.

3. Труханова Т.І. Формування навчальної компетенції студентів немовних вищих закладів освіти./Ж. Іноземні мови — 2002. — №3. — С. 21-24.