Филологические науки/7.Язык, речь, речевая коммуникация

Решетова А.С., Кобзар І.М.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

ВИКОРИСТАННЯ МЕТАФОРИЧНИХ МОДЕЛЕЙ У СИСТЕМІ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ

Одним із найважливіших механізмів, що забезпечує розкриття пізнавальних властивостей людського мислення й забезпечує вивчення явищ, які відбуваються у свідомості людини, є метафора. Метафоризація як один із провідних засобів репрезентації знання в мовній формі стає шляхом розуміння та співвідношення між постійним прогресивним розвитком новітніх технологій і виникненням на основі цього необхідності використання метафоричних моделей. Метафора як науковий феномен давно стала предметом вивчення багатьох наук, перетворившись у міждисциплінарну проблему. Проте природа й механізми утворення її залишаються до цього часу не повністю розкритими, зокрема, у співвідношенні між постійним прогресивним розвитком новітніх технологій та виникненням на основі цього необхідності використання метафоричних моделей. Це зумовлює актуальність нашого дослідження.

Метою цієї статті є визначення метафоричних моделей як лінгвокогнітивного феномену, спроба аналізу їх розвитку у «світі новітніх технологій».

Постановка мети зумовила вирішення таких завдань:

· дати визначення та розкрити сутність такої мовної конструкції як метафорична модель;

· з’ясувати позиції вчених, які займалися проблемою розвитку метафоричних моделей у системі новітніх технологій;

· дати суб’єктивну оцінку їх висновкам;

· зробити власні висновки.

Метафора – це мовна конструкція, яка дає змогу представити складну проблему як досить просту й знайому. Ф. Бекон писав про метафору, що можуть існувати прості слова про речі, які існують або не існують [1]. Безумовно, він мав рацію, бо кожна мова у світі має величезні словникові запаси, різноманітні конструкції, що роблять певну проблему більш зрозумілою або навпаки. Проте з усе більшим накопиченням такої інформації з’являється необхідність використовувати прості в застосуванні сполучення – метафоричні моделі, тобто тематично пов'язані поля сигніфікативних дескрипторів .

Дж. Лакофф підкреслює, що метафора пронизує наше повсякденне життя й проявляється не лише у мові, але і в наших думках, діях, що наша буденна понятійна система, у рамках якої ми думаємо і діємо, метафорична по суті [2].

Метафорична модель – це схема зв’язків між понятійними сферами у свідомості носія мови, коли система концептів однієї ментальної сфери (сфери-джерела) слугує основою для моделювання іншої сфери (сфери-цілі). На думку М. Н. Дудченка, у процесі створення метафоричної моделі, «автор може передбачити можливі шляхи декодування метафори, поле можливої інтерпретації образу» [3].

На сучасному етапі метафоричні моделі входять до лінгво-когнітивного напрямку, який слугує для опису, пояснення та аналізу світової картини мовного процесу. Вони є універсальним інструментом у когнітивній діяльності людини, яка осмислює дійсність. Головною особливістю засобу є двоплановість: зберігається співіснування основного та переносного значень, відбувається нашарування переносного значення на пряме. Важливе місце у творенні метафоричних моделей відіграють конотативно-асоціативні компоненти.

Останнім часом, коли науковці працюють над визначенням сутності цього засобу, вони виходять за межі логічності та психології, плідно працюють над з’ясуванням ролі метафори. Тому вона розглядається як елемент мислення, необхідність якого в мові науки викликана тим, що коло припущень завжди ширше за наявні мовні засоби. Спочатку метафорична модель в науковій термінології висувається одним ученим, будучи частиною його індивідуальної мови. Потім у процесі верифікації науковим суспільством вона перетворюється на вивірену гіпотезу. Зручність метафори-терміна полягає в її гнучкості.

На сучасному етапі відбувається бурхливий розвиток інноваційних технологій та інтенсивний розвиток науки, що обумовлює процес розширення мовних конструкцій. Відомим фактом є те, що саме наукова термінологія є одним із тих пластів мови, що безперервно та найбільш активно поширюється.

Особливе місце в цьому напрямі займають метафоричні моделі, що використовуються в контексті інноваційних новітніх технологій, а найбільше – у інформаційних і телекомунікаційних.

Найпоширенішою сферою сучасних інформаційних технологій є Інтернет – доступний кожній людині шлях до пізнання чогось нового, необхідного, затребуваного. Усі знають, що таке глобальна мережа, майже кожний вміє користуватись «інформаційним збірником». Як відомо, існує декілька сот мільйонів сайтів у світовій мережі інтернету, кожен з яких є носієм певної інформації. При необхідності пошуку інформації, з’ясування певних деталей інформаційних структур, вирішення завдань чи задоволення інших пізнавальних потреб, користувач легко й швидко може знайти необхідні дані. Та з швидкісним розвитком інформаційних технологій збільшується нагромадження на сприйняття користувачем певних відомостей, і настає такий момент, коли людина не має змоги повною мірою охопити той потік інформації, що надходить до її розуміння. Саме тому виникає потреба компонувати дані, зменшувати в обсязі інформативні конструкції, що можна зробити саме завдяки використанню метафоричних моделей.

Досить поширеним є співвіднесення Інтернету з давньогрецької «агорою» – зборами громадян для вільного обговорення, прийняття громадських рішень на призначеній для цього площі. Метафоричне порівняння «побудованого з бітів міста» з агорою проводиться У. Мітчеллом – деканом Школи архітектури та планування Массачусеттського Технологічного Інституту в книзі «Місто бітів». Це – один з перших творів, що був опублікований одночасно і в електронному (http://mitpress.mit.edu/e-books/City_of_Bits/), і в паперовому вигляді (Mitchell, 1995). Порівняння Інтернету з новою агорою обговорюється в низці статей збірника, присвяченого культуро-етичним аспектам застосування Інтернету (Berleur, Whitehouse, 1997), у короткій публікації П. Ліпперта (Lippert, 1997) та ін.

Цікавою, на наш погляд, є й поширена метафора – «електронний фронтир», до якої часто у своїх роботах звертається Д. Девідсон. В образному плані це поняття означає звернення новачків-новобранців до числа прихильників мережевих технологій, «втечу» з остогидлої повсякденності до «кіберпростору» як спосіб знайти себе й наблизитися до розуміння або повноцінного розкриття своєї справжньої людської суті, процес «колонізації» незайнятої «території Інтернету» групами волелюбних індивідуалістів, «закріплення» піонерів на оброблених форпостах, прокладання шляху через «прикордонні перешкоди» (соціального та технічного характеру) для наступних переселенців і «окультурення нового простору» [4, с. 32].

Інтенсивний розвиток реклами також спричинений бурхливим розвитком новітніх технологій. Більшість передач, новин, колонок у журналах, рекламах відображають не стільки реальність, скільки засіб кооперування, фільтрування або інтерпретації реальності. Реклама вимагає чіткого, короткого, але в той же час місткого повідомлення для споживача, яке б запам’яталось та «збудило» свідомість саме на цей предмет, також пояснює широке використання метафоричних моделей. Механізм створення метафоричних моделей у сучасному інформаційному суспільстві складається з декількох етапів:

· пошук суб’єкта метафори;

· пошук додаткового об’єкта, який викликає певну асоціацію з основним образом;

· синтез обраних об’ктів [5].

Щоденне використання мобільного зв’язку також збільшує обсяг інформації, яку ми постійно отримуємо, аналізуємо, певною мірою синтезуємо, обмінюємось. Виникає кругообіг інформаційного потоку. І вже неможливо уявити сучасне буття без телефону. Але розвиток мобільних технологій не стільки полегшує життя людини, скільки «непомітною рукою» призводить до певної залежності та, у певних ситуаціях, до необхідності використання влучних мовних конструкцій. Якщо брати до уваги весь обсяг вхідної до суспільства інформації, то стане зрозумілим не лише причина виникнення такого елемента, як метафора, але й постійна потреба у її використанні, а також її розвиток і оновлення, які постійними супутниками технологічного розвитку.

Приклад створення метафоричних моделей у сфері новітніх технологій можемо розглянути на рекламі мобільного телефону Nokia [5]. Зіставлення між собою асоціацій, в результаті чого народилася розгорнена метафора, в якій використано образні аналогії:

· мініатюрний – птах;

· постійний зв'язок – мобільний телефон;

· надійність – не підведе, Штірліц;

· відома торгова марка – популярний герой;

· престижний – супермен;

· зручний – ти не один (а з телефоном).

У результаті відбору варіантів метафора втілилася в такий рекламний малюнок: Штірліц на фоні весняного неба з мобільним телефоном у руці мрійно дивиться на журавлів. Внизу напис: «Краще «Nokia» в руці, ніж журавель у небі» – модифікація відомої приказки «Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі».

Існує багато різноманітних метафоричних моделей, які використовуються в повсякденній практиці, без безпосереднього зв’язку між компонентами. Вони ввійшли в мову як потреба для нормального, точного, а тим паче влучного спілкування у суспільстві. Виникнення сучасних метафор засноване як на великим обсязі вхідної інформації, так і на асоціативних засадах, що зумовлене безперервним розвитком у системі новітніх технологій. Людина з легкістю переносить значення одного предмету, істоти

або риси на образ іншого. Такий метод не лише полегшує спілкування, але й в свою чергу додає мовного розмаїття. Метафоричний процес прогресує завдяки тому, що людина створює все більш розвинені, багатофункціональні інноваційні технології, із чого можна зробити висновок, що мова збагачується, і виникає необхідність використовувати мовні конструкції, які коротко й доступно описують певне явище. Метафоризація стає процесом відтворення нових знань про навколишній світ за допомогою вже існуючих назв у мові. Із впевпеністю можна стверджувати, що на фоні постійного розширення сфери новітніх технологій, метафоричні моделі стануть найуживанішим засобом і формою спілкування.

Література

1. Скребцова Т. Г. Современные исследования политической метафоры: три источника и три составные части / Т. Г. Скребцова // RespectusPhilologicus. – 2004. – № 5 (10). – P. 10–19.

2. Лакофф Дж. Метафоры, которыми мы живем: Пер. с англ. / Под ред. и с предисл. А.Н. Баранова / Дж. Лакофф, М. Джонсон. – М.: Едиториал УРСС, 2004. –.256 с.

3. Дудченко М. Н. Поэтическая метафора и способы ее воссоздания в украинских стихотворных переводах (на материале украинских стихотворных переводов англоязычной поэзии): автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 «Германские языки» / М. Н. Дудченко. – К., 1974. – 31 с.

4. Бабаева Ю.Д., Войскунский А.Е., Смыслова О.В. Интернет: влияние на личность // Гуманитарные исследования в Интернете / под ред. А.Е.Войскунского. – М.: Можайск-Терра, – 2000. 431 с.

5. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Л.І. Мацько, О.М. Мацько // Метафора. – 2003. – 129 с.