Політологія/9. Проблемы европейской интеграции в странах постсоветского лагеря

Хлебченко А.Є.

Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, Україна

Асоціація з Митним Союзом. Перспективи для України

На даний момент Україна знаходиться на роздоріжжі:асоціація з Євросоюзом або з Митним Союзом. Київ вважає своїм пріоритетом інтеграцію з Євросоюзом, але в той же час бажає всебічно співпрацювати з Митним Союзом, не вступаючи в нього. Москва ,в свою чергу, розраховує на повноцінне членство України в МС, представники Євросоюзу попереджають, що одночасна економічна інтеграція України з ЄС та іншими об’єднаннями неможлива. Тож розкриємо сутність Митного союзу та перспективи України, які відкриються для неї після асоціації [1].

Митний союз – це угода держав-учасниць про скасування митних зборів та границь між ними та введенні єдиного митного тарифу для інших держав. МС може бути повни і частковим. Частковий МС передбачає, країни-учасниці зберігають свої початкові тарифи у взаємній торгівлі та вводять загальну систему зовнішньоторговельних бар’єрів в сфері регулювання торгівлі з третіми країнами [2, с.36-38] Митний союз був створений в 2010 році, а починаючи з 1 липня 2011 року, була створена єдина митна територія з повним набором контрольних функцій по зовнішньому периметру і Митний союз почав повноцінно функціонувати. На даний момент він сформований з трьох держав – Росії, Казахстану та Білорусі. Навесні 2011 року Киргизія офіційно звернулась з проханням про приєднання до Митного союзу, а на початку цього року і Україна, не дивлячись на застереження Євросоюзу, також почала консультації про можливий вступ до Митного союзу. Митний союз (МС), значить безперешкодний рух товарів на всій єдиній митній території, де діють єдиний універсальний механізм митного і торгівельного регулювання, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного контролю.

Основна ціль Митного союзу – ріст економіки держав-учасниць. З його створенням утворився загальний ринок майже в 180 млн. людей, з сукупним ВВП в $2 трлн і товарооборотом в $900 млрд. Сьогодні держави-учасниці Митного союзу складають майже 83% економічного потенціалу колишнього СРСР.

Відміна митних бар’єрів на кордонах між державами МС сприяє відновленню втрачених зв’язків між підприємствами держав-учасниць, розширює ринки збуту продукції і знижує витрати бізнесу зі взаємної торгівлі.

Митний союз є ступенем, підготовчим етапом для створення інтеграційного об’єднання більш високого рівня – Єдиного Економічного Простору (ЄЕП), з вільним рухом товарів, капіталу, робочої сили, узгодженої економічної, грошово-кредитною і валютною політикою [3].

Основні переваги Митного союзу:

· У сфері митно-тарифного регулювання до товарів з третіх країн застосовуються єдині ставки ввезених митних зборів, встановлених єдиним митним тарифом, що дозволяє безперешкодно обертатися товарам на єдиній митній території;

· В області нетарифного регулювання уніфіковані застосовані обмежуючі міри, включаючи порядок оформлення ліцензій, і скорочені адміністративні бар’єри в торгівлі;

· В сфері митного адміністрування створений єдиний механізм митного контролю на зовнішньому кордоні митного союзу, забезпечена прозорість митних формальностей на зовнішніх кордонах, і їх відміна на міждержавних кордонах держав-учасниць МС;

· В області санітарного, ветеринарного та фітосанітарного контролю скорочені технічні бар’єри, прискорено і здешевлено обіг товарів, що підлягають санітарному, ветеринарному і фітосанітарному контролю.

Вступ до Митного союзу дає можливість державам-учасницям досягнути наступного:

· Зниження цін на товари завдяки зменшенню витрат транспортування необхідної сировини чи перевезення свого готового товару;

· Збільшення конкуренції на загальному ринку держав-членів Митного Союзу завдяки входженню на ринок нових гравців з загального простору;

· Збільшення середньої заробітної плати завдяки зменшенню витрат і підвищенню продуктивності;

· Приросту виробництва завдяки збільшенню попиту на товари;

· Збільшення добробуту народів країн МС завдяки зниженню цін на продукти і збільшенню зайнятості населення в виробництвах, які перебувають в процесі експансії, орієнтованих на імпорт або на експорт;

· Підвищення окупності нових технологій і товарів завдяки збільшеному об’єму ринку (на цьому великому ринку знайдеться певна частина покупців готових придбати ваш товар, це особливо важливо, якщо даний товар достатньо специфічний і потрібен тільки певній групі людей) [4, с.90].

По-перше, розглянемо перспективи України в Митному Союзі. Почнемо з того, що отримає економіка країни від даної інтеграції:

1. Енергоносії. Вступ України в МС дозволить їй економити на оплаті російської нафти та газу приблизно $3-6 млрд. на рік.

2. Розширення ринку. Тобто Україна зможе збільшити експорт своїх товарів, а їх конкурентна здатність на ринку МС, на відміну від ЄС, сумнівів не викликає.

3. Ріст торгівлі.

4. Загальний ріст бюджетних доходів. Вступ до МС прискорить щорічні темпи зростання ВВП України.

5. Розвиток промисловості. Найбільш залежні від енергоносіїв галузі української промисловості – металургійна, машинобудівна, хімічна – за пільгових цін отримають поштовх до розвитку. Окрім того, розширення контактів з партнерами на пострадянському просторі відкриє перед українськими підприємствами нові можливості. Як наслідок – збільшення кількості робочих місць.

6. Підтримка гривні.

7. Перспективи подальшого реформування економіки.

8. Незалежність від МВФ, тобто відсутність необхідності виконувати вимоги фонду.

9. Гуманітарний аспект. Укріплення зв’язків з пострадянськими державами, які знаходяться в одному культурному просторі з Україною.

По-друге, ознайомимось з можливими втратами, які чекають Україну. Аналітики говорять достатньо багато говорять про мінуси даної асоціації. В основному це:

1. Можлива втрата частини суверенітету. З асоціацією посилиться вплив Росії на території України, а це відіб’ється і на політиці.

2. Відмова від демократичних перетворень. Даний аспект витікає з попереднього. Влада в Росії, Білорусі та Казахстані стає все більш авторитарною, тож це може вплинути і на поглиблення подібних тенденцій в Україні.

3. Проблеми з ВТО.

4. У разі асоціації з МС Україна втрачає зв’язки та прихильність ЄС.

5. Удар по вітчизняному виробнику.

6. Відмова від модернізації внаслідок пільгових цін на енергоносії.

7. Наростання внутрішньополітичних конфліктів між олігархічними угрупованнями та політичними силами [5].

Судячи з усього вище названого, асоціація з Митним Союзом має як позитивні, так і негативні моменти. Але вигоди, які отримає Україна після вступу в МС є значними, як для економічного, так і для політичного життя країни. Співпраця допоможе підняти рівень економіки за допомогою налагодження та ствердження як існуючих, так і нових міжнародних зв’язків, активізації та розвитку промисловості, росту ВВП і так далі. А це, в свою чергу, позитивно відіб’ється зокрема і на рівні життя населення.

Література:

1. Електронний ресурс www.profi-forex.org

2. Международная интеграция: учебное пособие / О. Б. Чернега, В. С. Белозубенко, И. С. Бондаренко и др. - Донецк: Каштан, 2009

3. Електронний ресурс www.minfin.com.ua

4. Международные экономические отношения: учебное пособие/ Филлипова И. А. - Донецк: ДонНУЭТ, 2013

5. Електронний ресурс www.ubr.ua

6. Електронний ресурс www.focus.ua