окремі аспекти правових перспектив ДОГОВоРу ПРО АСОЦІАЦІЮ УКРАЇНИ з ЄВРОпейським СОЮЗом

Протягом останнього часу широкої популярності в різних колах суспільства набула тема щодо договору про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Уважаємо доцільним висловити власні міркування щодо юридичної сторони цього акту, та зокрема його Розділу II - політичний діалог та реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері зовнішньої та безпекової політики й Розділу III - юстиція, свобода та безпека.

Перше, на що варто звернути увагу - це стаття 8 «Міжнародний кримінальний суд». Згідно з положеннями цієї статті сторони співпрацюватимуть з метою зміцнення миру та міжнародного правосуддя шляхом ратифікації і імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) 1998 року та його відповідних інструментів. Разом з тим, слід зазначити, що хоча Україна й підписала Римський статут, але ще не ратифікувала його, і тому поки що не є державою-учасником Міжнародного кримінального суду.

Наступна стаття 14 (з третього розділу) передбачає, що в рамках співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки Сторони надають особливого значення утвердженню верховенства права та укріпленню інституцій усіх рівнів у сфері управління загалом та правоохоронних і судових органів зокрема. Співробітництво здебільшого буде спрямоване на зміцнення судової влади, підвищення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості та боротьбу з корупцією. Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки буде відбуватися на основі принципу поваги до прав людини та основоположних свобод.

Крім того, заслуговує на увагу також стаття 15 «Захист персональних даних», в якій йдеться, що сторони погоджуються співпрацювати з метою забезпечення належного рівня захисту персональних даних відповідно до найвищих європейських та міжнародних стандартів. Співробітництво у сфері захисту персональних даних може включати, inter alia, обмін інформацією та експертами. Ця стаття викликає певний резонанс якщо згадати події, що відбувалися останнім часом навколо інтернет-порталів infostore.org, ex.ua та fs.ua. В Європі законодавство жорстко карає людей, які поширюють піратський контент в Інтернеті, а для України подібна практика може викликати дуже негативні наслідки та невдоволення народу.

Аналіз інших статей (ст. 17 «Поводження з працівниками», ст. 18 «Мобільність працівників»), на наш погляд, вказує на перспективи покращання умов перебування, працевлаштування та полегшення порядку найму українських працівників в державах-членах ЄС.

Одним, з надзвичайно проблемних в Україні залишається питань корупції й хабарництва. Певною мірою вирішення цього питання сприятиме, на нашу думку, стаття 22 «Боротьба зі злочинністю та корупцією», якою передбачено зокрема наступні напрями співпраці вітчизняних й європейських органів влади, а саме:

«1. Сторони зобов’язуються співпрацювати у боротьбі з кримінальною та незаконною організованою чи іншою діяльністю, а також з метою її попередження.

2. Таке співробітництво спрямовуватиметься на вирішення, inter alia, таких проблем: a) незаконне переправлення через державний кордон нелегальних мігрантів, торгівля людьми і вогнепальною зброєю та незаконний обіг наркотиків; b) контрабанда товарів; c) економічні злочини, зокрема злочини у сфері оподаткування; d) корупція як в приватному, так і в державному секторі; e) підробка документів; f) кіберзлочинність.

3. Сторони зобов’язуються посилювати двостороннє, регіональне та міжнародне співробітництво у цій сфері, зокрема співробітництво із залученням Європолу. Сторони і надалі розвиватимуть співробітництво, inter alia, стосовно: a) обміну найкращими практиками, в тому числі щодо методик розслідування та криміналістичних досліджень; b) обміну інформацією відповідно до існуючих правил; c) посилення потенціалу, зокрема навчання та, у разі необхідності, обмін персоналом; d) питань, пов’язаних із захистом свідків та жертв».

Окрім згаданих, в третьому розділі договору необхідно відмітити також статтю 24 «Правове співробітництво», яка містить визначальні положення щодо перспектив судового співробітництва України та Євросоюзу, а саме:

«1. Сторони домовились надалі розвивати судове співробітництво у цивільних та кримінальних справах, повною мірою використовуючи відповідні міжнародні і двосторонні документи та базуючись на принципах юридичної визначеності і праві на справедливий суд.

2. Сторони домовилися розвивати подальше судове співробітництво між Україною та ЄС у цивільних справах на основі відповідних багатосторонніх правових документів, зокрема конвенцій Гаазької конференції з міжнародного приватного права у сферах міжнародного правового співробітництва, судового процесу, а також захисту дітей.

3. Стосовно судового співробітництва в кримінальних справах Сторони намагатимуться посилити взаємодію щодо взаємної правової допомоги та екстрадиції. Це включатиме, у разі необхідності, приєднання до відповідних міжнародних документів ООН та Ради Європи, зокрема Римський Статут Міжнародного кримінального суду 1998 року, та їх виконання, як зазначається у статті 8 цієї Угоди, а також більш тісне співробітництво з Євроюстом».

Отже, не дивлячись на плюралізм поглядів в різних верстах суспільства на економічні сторони (негативні й позитивні) договору про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, ми переконані, що він націлений на покращення правової системи України та впровадження європейських цінностей у вітчизняну юриспруденцію.

науковий керівник: Пивовар Ю.І., к.ю.н., доцент, м.Київ, Україна