Психология и соціологія /9.Психологія розвитку

студент 3 курсу природничо-географічного факультету Ніколаєв В.С.

(науковий керівник: асистент Третякова І.С.)

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького

ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ СТАРШОКЛАСНИКІВ ДО СІМЕЙНОГО ЖИТТЯ

Постановка проблеми. Навіщо людині сім’я? Це питання рідко задають собі люди зрілі і дорослі, але доволі часто – молоді. До сімейного життя юнаків та дівчат треба готувати спеціально як до складної діяльності і робити це необхідно з дитячих років. Легше та ефективніше організувати підготовку юнаків та дівчат до сімейного життя в школі, ніж потім створювати чисельні консультації, які будуть розбирати складні ситуації вже існуючих сімей.

На сучасному етапі, коли відбувається переоцінка цінностей, ламаються стереотипи у мисленні людей, різко змінюються умови життя більшості українських сімей, проблема готовності до сімейного життя та шлюбу мають новий зміст. Очевидно, що спеціальна психолого-педагогічна, медико-соціальна підготовка молоді до сімейного життя є важливою проблемою.

Аналіз стану розробленості проблеми. Більшість науковців переконують, що на сучасному етапі психолого-педагогічним завданням, рішення якого потребують об’єднаних зусиль психологів, педагогів, соціальних працівників є підготовка юнаків та дівчат до створення сім’ї та виховання дітей в сім’ї. Основою правильного статевого виховання П.П. Болонський вважав формування у молодого покоління морального ідеалу сім’янина. Найбільш значущім щодо формування у молодого покоління морального ідеалу сім’янина є роботи Я.А Каменського, Я. Корчака, К.Д. Ушинського, А.С. Макаренка В.О. Сухомлинського. Психолого-педагогічним проблемам підготовки молоді до сімейного життя присвячені труди І.В. Гребеннікова, І.В. Дубровіної, С.В. Ковальова [1], Я.Л. Коломинського, І.С. Кона, Ю.М Орлова, Л.П. Панкової, Б.С Круглова та ін. Автори визначили, що потреба в сім’ї не виникає сама по собі, вона повинна виховуватися у кожної людини, а формування особистості сім’янина повинно здійснюватися на всіх етапах розвитку дитини відповідно до віку. В.П. Кравець [2] розглядав індивідуальний підхід до старшокласників у процесі підготовки до створення сім’ї. У сучасній психології уявлення учнів середніх і старших класів про сім’ю вивчали Т.А. Демідова, Л.В. Долинська, І.М. Мачуська [3] та інші.

Метою статті є визначення рівню психологічної готовності старшокласників до сімейного життя.

Виклад основного матеріалу дослідження. Для визначення рівня готовності старшокласників до сімейного життя повинні бути визначені критерії цієї готовності, тобто, як знання, уміння, навички та якості особистості відповідають сучасним вимогам суспільства. Готовність до сімейного життя, з точки зору А.Т. Суворової, визначається: морально-психологічною готовністю; сексуальною вихованістю; соціальною самостійністю; правовими знаннями; готовністю до виховання дітей; економічною та господарчою підготовкою. Морально-психологічна готовність до сімейного життя включає ряд факторів: відповідальне ставлення до шлюбу; мотиви вибору супутника життя; почуття відповідальності за майбутню сім’ю; готовність до створення здорового психологічного клімату в сім’ї; уміння регулювати конфліктні ситуації, терпимість; глибоке поважливе ставлення до членів сім’ї, прояв тактовності у спілкуванні. Таким чином, вимоги до морально-психологічної готовності юнаків до сімейного життя, стосуються виховання важливих якостей особистості, відносин, мотивів діяльності, переконань, направленості вчинків.

Для досягнення мети нашого дослідження ми провели експериментально-дослідну роботу. В опитуванні брали участь 80 юнаків м. Приморська Запорізької обл. (СЗОШ №1, СЗОШ №2, Українсько-болгарський ліцей). За результатами анкетування ми визначили, що більшість юнаків готові створити сім’ю в віці від 25 до 30 років (до речі, дівчата готові створити сім’ю від 20 до 25 років). Але при цьому 44,8% юнаків вважають, що сім’я не допомагає вирішувати матеріальні проблеми, а навпаки посилює. 83% респондентів відзначають, що саме чоловік несе відповідальність за сім’ю, але тільки 25,6% вважають, що сім’я додає людині впевненість у собі, сприяє кар’єрному росту (28,3%). 92,3% респондентів висловлюють думку, що на характер міжособистісних стосунків у сім’ї безпосередньо впливає розподіл домашніх обов’язків, витрати часу членами родини на організацію споживання і побуту, розподіл економічних доходів і система лідерства в економічних взаєминах.

Аналіз даних розподілу лідерства і сім’ї батьків і в майбутній сім’ї виділив психологічний вимір взаємин «влади-підкорення» .Значна частина юнаків вважають, що лідером в родині повинен бути чоловік, тобто в батьківський сім’ї – це батько (55,5%), а в майбутній – це чоловік (64,7%).

Висновки. Отже, сім’я – найважливішій фактор соціалізації, вона є особистою середою життя та розвитку людини від народження до смерті, якість якої визначається низькою параметрів конкретної сім’ї. Як правило, вибір майбутнього подружжя і характер спілкування в сім’ї детерміновані атмосферою та взаємовідносинами в батьківській сім’ї. Серед найбільш значущих життєвих цінностей, юнаки віддали перевагу сім’ї, другу позицію займає робота, на третій – здоров’я. Для юнаків значне місце займають друзі.

Література

1. Ковалев С.В. Психология современной семьи. – М.: Просвещение, 1988. – 184 с.

2. Кравець В. П. Теорія і практика дошлюбної підготовки молоді. – К.: Київська правда, 2000. – 688 с.

3. Мачуська І.М. Складові підготовки старшокласників до сімейного життя // Гуманізація навчально - виховного процесу: Збірник наукових праць. Слов'янськ, 2001. – С. 290 – 292.