Планування інформаційного зв'язку
Клочко О.В., доцент
Багатирчук
К.А., студентка
ННІ менеджменту, адміністрування та права ВНАУ
Прийоми
та способи, що використовуються для інформаційного зв'язку між елементами
проекту можуть істотно варіюватися: від коротких звітів до розширених засідань,
від простих документів до швидко доступних календарних планів і баз даних.[1]
Викладення
основного матеріалу. Планування
інформаційного зв'язку включає визначення
інформаційних і комунікаційних потреб зацікавлених осіб: хто в якій інформації
має потребу, коли вона їм знадобиться і як вона до них надходитиме. Усі проекти
потребують передачі проектної інформації, але інформаційні потреби і методи
поширення широко варіюються. Визначення потреб зацікавлених осіб в інформації і
відповідних способів задоволення їх є важливим чинником успішного виконання
проекту.
У
більшості проектів значна частина планування комунікацій виконується в самих
ранніх фазах проекту. Проте, результати цього процесу повинні регулярно
переглядатися і коригуватися в разі необхідності, щоб гарантувати безперервне їх застосування.
Планування
інформаційного зв'язку часто тісно зв'язане з організаційним плануванням
(описаним у підрозділі 9.1), оскільки організаційна структура проекту значно
впливає на комунікаційні вимоги проекту.
Рис.10.2. Логічна схема планування інформаційного
зв’язку
Для
планування інформаційного зв'язку використовуються наступні методи та засоби
1. Аналіз
потреб зацікавлених осіб. Потреби в
інформації різних зацікавлених осіб мають бути проаналізовані, для того щоб
розробити методичний і логічний огляд потреб в інформації і джерел для
задоволення останніх. Аналіз передбачає також розгляд придатних для даного
проекту методів і технологій, завдяки яким надходитиме необхідна інформація.
Слід уникати зайвих витрат на некорисну інформацію чи невідповідну технологію.
Результати
планування інформаційного зв'язку:
1. План управління комунікаціями -це
документ, в якому відображені:
• Структура
збору і зберігання інформації - детальне описання того, які методи
використовуватимуться для збору і зберігання різних типів інформації. Процедури
повинні також передбачати збір і поширення вже відкоригованого попереднього
матеріалу.
• Структура
поширення - детальне описання того,
кому адресована інформація (звіти про стани, дані, календарний план, технічна
документація тощо) і які методи при цьому будуть використані (письмові звіти,
наради і т.ін.). Ця структура має поєднуватися з відповідальністю і звітністю,
описаною в організаційному графіку проекту.
•
Описання поширюваної інформації, включаючи обсяг, зміст, рівень деталізації та
використовувані угоди-визначення.
•
Виробничі календарні плани, в яких інформується, коли який зв'язок
здійснюватиметься.
•
Методи доступу до інформації, що йтиме запланованими каналами.
•
Метод коригування й удосконалення плану управління інформаційним зв'язком у
процесі просування та розвитку проекту.
План
управління комунікаціями може бути формальний і неформальний, детальний і
широко окреслений, але завжди заснований на потребах проекту. Він є додатковим
елементом загального плану проекту.
Зв'язок,
інформаційні системи , будучи важливим елементом відтворювального процесу в
глобальному масштабі , являють собою сукупність галузей , об'єднаних загальним
цільовим призначенням - обробкою , зберіганням , передачею і розподілом різного
роду інформації. Вони служать стрижнем системи управління господарськими
процесами . Зв'язок - складова частина швидко розвивається інформаційної сфери
на всіх рівнях , як на національному , так і на глобальному . Ускладнення
структури господарських комплексів , висока взаємозалежність галузей господарства
, окремих підприємств на національному та міжнародному рівнях вимагають
оптимізації систем управління. У швидко мінливих умовах важливого значення
набувають оперативність прийняття економічних рішень , точність і своєчасність
отримання інформації , що викликає швидке зростання і вдосконалення зв'язку .
Обсяг послуг міжнародного зв'язку за 1985-1995 рр. . збільшився приблизно в 5
разів. Темпи їх приросту значно вище , ніж світового продукту . Зв'язок стає
найбільшим у світі підприємством . Збут засобів зв'язку та послуг, пов'язаний з
поширенням повідомлень і зображень , становить 3,9 % ВМП , причому на долю
телекомунікаційних послуг припадає більше 40%. Залежно від надаваних послуг і
технічної бази зв'язок поділяється на два основних види: поштову й електричну.
Виробнича діяльність підприємств поштового зв'язку - приймання від відправників
, обробка , пересилання та доставка адресатам письмової кореспонденції ,
посилок , грошових переказів , періодичних видань та надання інших послуг - має
підлеглий характер. Основне місце в послугах зв'язку займає електричний зв'язок
- передача і прийом знаків , сигналів , письмового тексту , зображень , звуків
і повідомлень будь-якого роду по провідний, радіо , оптичною та іншим
електричним системам. До електричного зв'язку відносяться телефонна ,
відеотелефонний , телеграфний, факсимільний зв'язок , передача даних ,
радіомовлення, телебачення , електронна пошта. Структурні зрушення. В останній
третині XX в . зв'язок перейшла на нову виробничо-технічну базу , пов'язану з впровадженням
електронної техніки , супутників зв'язку , волоконно -оптичних кабелів ,
цифрової технології , що призвело до різкого розширення переліку інформаційних
послуг. Впровадження нової техніки і технології призвело не тільки до зростання
обсягу послуг зв'язку , а й до зниження витрат виробництва внаслідок збільшення
передавальних потужностей . В результаті конкуренція на світовому ринку
інформаційних послуг посилюється , швидкими темпами зростають витрати
найбільших компаній на інформаційну технологію , складаючи 1-4% їх доходів .
Досвід
останніх десятиліть показав , що жодна навіть велика компанія не здатна
розвивати всі елементи зв'язку . На початку 90 -х років було покладено початок
утворенню великих міжнародних телекомунікаційних спілок , які ділять ринок
телекомунікаційних послуг і потенційно можуть перетворитися на картельні
об'єднання. Зазначені зміни в інфраструктурі телекомунікацій відкрили дорогу
багатьом новим можливостям використання інформації. Первинні мережі зв'язку
служать основою побудови вторинних інформаційних мереж . Інформаційні мережі ,
здійснюють передачу даних між одержувачами і ЕОМ і ЕОМ між собою отримали назву
комп'ютерних або інформаційно -обчислювальних мереж . З їх допомогою
передаються дані , забезпечується доступ до інформаційних ресурсів компаній і банків.
Розвиток засобів зв'язку, створення інформаційних мереж сприяють формуванню
світового інформаційного простору. Процес використання інформації та
інформаційної техніки , пристосування їх до виробничих системам господарюючих
суб'єктів отримав назву інформатизації . Інформаційна технологія стає одним з
основних напрямків технічного та управлінського вдосконалення підприємництва .
Вплив інформатизації на використання факторів виробництва . Інформатизація
господарської діяльності дозволяє вести швидкий обмін даними в багатьох сферах
діяльності , на основі існуючих систем розрахунків здійснювати автоматичне
проектування складних і надскладних систем , моделювання технічних і суспільних
процесів , створювати ефективні системи управління . Розвиток сучасних видів
зв'язку та інформаційних систем сприяє подальшому підвищенню ефективності
економіки . Інформаційні системи і мережі зв'язку дозволяють компаніям
оперувати значним числом даних щодо товарів, послуг , фірмам , ринкам. Вони
сприяють швидкому збору, накопичення , систематизації та аналізу даних для
прийняття оптимальних управлінських рішень . За американськими оцінками ,
внаслідок якісного та оперативного використання зв'язку витрати виробництва
знижуються на 6-10% , витрати обігу - на 7-20 %. Ефективність застосування
інформаційних систем на фірмовому рівні виражається в скороченні матеріальних
запасів в 3-4 рази , оборотних коштів - на 7-10%. Можна сказати , що
інформатизація стала засобом оптимального використання праці і капіталу.
Системи зв'язку , інформатика справляють істотний вплив на використання робочої
сили . Вже нині в ціні багатьох товарів основним компонентом стала додана
вартість інформаційних послуг (дизайн , упаковка , реклама , розподіл ,
управління і т.
д.
), що досягає 80 % ціни товару . Багато складові частини інформаційного
компонента в товарі чи послузі не вимагають концентрації працівників в одному
спеціальному місці для здійснення свого внеску у створення товару. Вони можуть
робити це у себе вдома. Таке робоче місце стає безкоштовним для підприємця .
Подібні телероботи становлять 5 % обороту європейських об'єднань та
організацій. У світі налічується близько 20 млн телерабочіх . Очікується , що в
2016 р. їх число перевищить 200 млн. Перехід до часткової зайнятості , до
контрактного праці на основі самозайнятості знижує витрати виробництва для
підприємців та дозволяє компаніям обходити традиційне трудове законодавство. За
таких телерабочіх підприємцям не треба робити внески на соціальне страхування ,
турбуватися про їх охороні здоров'я , безпеки праці і т.д. Вони виступають в
якості особистого людського капіталу і як особи вільної професії можуть
вважатися громадянами другого сорту в порівнянні з найманими робітниками.
Міжнародні телекомунікаційні системи дозволяють залучати подібних працівників з
інших країн з дешевою робочою силою. Впровадження телекомунікацій вимагає нових
підходів урядів до соціального захисту та забезпечення подібних категорій
робочої сили . 3 . Поява міжнародних електронних мереж створює нові можливості
для міжнародної торгівлі . Виділяється особливий її вид - електронна торгівля
(реклама і збут товарів і послуг за допомогою електронних засобів зв'язку).
Вона найбільшою мірою використовує послуги і товари , які можуть бути
переведені в цифровий формат і поставлені у вигляді файлу, зборів інформації по
міжнародній комп'ютерній мережі . Це можуть бути програмне забезпечення ,
друкована , музична та відеопродукція , послуги інформаційного характеру .
Більшу частину електронної торгівлі складають угоди між підприємствами ( 70-85
%). Майже всі вони відбуваються в рамках національних господарств. Обсяг угод ,
здійснюваних через електронні мережі , невеликий. У деяких секторах електронної
торгівлі частка угод помітна: більше 2% брокерських послуг по операціях з
акціями в США і країнах Західної Європи та продажу комп'ютерного обладнання,
книжок , музичних і відеодисків. Умови інформатизації господарства зумовлює той
факт , що вона розвивається насамперед в індустріальних країнах . В силу
інтернаціоналізації господарських процесів інформатизація набуває міжнародного
характеру .
Висновок. Використання
інформаційних технологій для управління підприємством робить будь-яку компанію
більш конкурентноздатної за рахунок підвищення її керованості й адаптованості
до змін ринкової кон'юнктури. Зміни,
що виникають під впливом інформаційних технологій, настільки всеосяжні, що
виникає природне запитанння: «Що ж власне відбувається?» Зовсім очевидно, що
інформаційні технології при всій своїй революційності не скасували виробничого
процесу, не ліквідували конкурентів і не відняли в людини право приймати
рішення. Об'єкт управління - фірма не перестала існувати, навіть якщо вона
стала віртуальною, зовнішнє оточення продовжує існувати й навіть зросло,
необхідність знаходити рішення слабоструктурованих завдань залишилася. Скоріше
можна говорити про інтенсифікацію всіх процесів в інформаційному столітті.
Змінився інструментарій у керуванні фірмою, але зате настільки сильно змінився,
що вплинув на всі процеси, до яких мають відношення менеджери: планування,
організацію, керівництво й контроль.[3]
Література
1. Планування інфоріаційних зв'язків . – [Електроний ресурс] . – Режим доступу : http://studentbooks.com.ua/content/view/1325/42/1/4/
2. Зв'язки і інвормаційні системи . – [Електроний
ресурс] . – Режим
доступу:http://knigi-uchebniki.com/ekonomika-mirovaya/svyaz-informatsionnyie-sistemyi.html
Planning Information Communication / Klochko O.,Bahatyrchuk K.
The article discusses the development of
information systems organizations (the project) a significant part of
communications planning is performed in the earliest phases of the project.
However, the results of this process should be regularly reviewed and adjusted,
if necessary, to ensure continuing their use.
Keywords: sources of information, communication channel,
user information