Студентка гр. МНС-10-2 Свєдрак В.

Науковий керівник: ст. викл. Надєїна Л.Є.

Донецкий державний університет управління, Україна

АНАЛІЗ СТАНУ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ В УКРАЇНІ

Постановка проблеми. Аналіз нещасних випадків на виробництвах України є одним з основних і необхідних методів досліджень на шляху розробки механізмів профілактики та попередження травматизму. Адже нещасний випадок на виробництві, особливо зі смертельним наслідком, слід розглядати як сигнал щодо незадовільного стану профілактичної роботи з попередження травматизму на тому чи іншому виробничому об’єкті або на виробництві в цілому.

Незважаючи на значні зусилля та технічні, організаційні й матеріальні ресурси, котрі спрямовують підприємства на попередження виробничого травматизму, викорінити це явище з практики виробництва не вдається.

Мета статті. Проведення статистичного аналізу стану виробничого травматизму в Україні по областях по різним найбільш травмонебезпечним галузям виробництва.

Аналіз останніх досліджень. Великий внесок у розвиток теорії та практики аналізу причин виробничого травматизму, безпеки праці та виробничого середовища, методів обґрунтування профілактичних заходів внесли вітчизняні вчені: О. І Хохотва, Ю. П. Ященко, А. О. Водяник, К. Н. Ткачук.

Виклад основного матеріалу. Сьогодні в Україні у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань зареєстровано 1342278 підприємств, установ і організацій незалежно від їх форми власності та виду економічної діяльності.

Під наглядом територіальних органів Держгірпромнагляду перебуває майже 870 тис. підприємств. Вони належать до різних форм власності та видів діяльності, які експлуатують майже 4 млн. виробничих об’єктів. Чисельність працівників, які зайняті на цих підприємствах, становить 14 млн. 386 тис. осіб.

Для того, щоб проаналізувати стан виробничого травматизму в Україні,розглянемо динаміку травматизму по галузям виробництва (табл.1).

Таблиця 1.

Динаміка виробничого травматизму по галузям виробництва.

Галузь виробництва	2012 рік		2011 рік
	Всього	В т.ч.см.	Всього	В т.ч.см
Вугільна	3650	221	4255	161
Гірничорудна та нерудна	303	22	276	16
Нафтогазовидобувна	24	2	31	6
Енергетика	154	23	157	21
Будівництво	446	58	493	77
Машинобудування	881	27	969	27
Металургійна	508	28	520	31
Хімічна	231	8	219	14
Транспорт	580	74	566	80
Газова промисловість	58	9	67	5
Житлокомунгосп	250	31	279	22
Агропромисловий комплекс	479	116	666	123
Деревообробна промисловість	119	8	126	5
Легка та текстильна	62	3	40	1
Соціально-культурна сфера та торгівля	1477	76	1450	96
Разом	9816	623	10657	685

Кількість нещасних випадків зі смертельним наслідком, в 2012 році, у порівнянні з 2011 роком, зменшилась у хімічній - на 45 % у легкій та текстильній промисловості - на 35 %, нафтогазодобувній промисловості - на 30 %, соціально-культурній сфері та торгівлі – на 20 %, агропромислового комплексу - на 15 %, металургійній промисловості - на 12,5 %, будівельній - на 5,5 %. Проте збільшилась кількість нещасних випадків зі смертельним наслідком у вугільній промисловості на 35 %, на підприємствах транспорту – на 8,4 %, житло-комунального господарства - на 8,1 % та деревообробній промисловості - на 10 % [5].

До найбільш травмонебезпечних галузей економіки та видів робіт відносяться:

- підземне видобування кам`яного вугілля – кількість травмованих складає 36.5% від загальної кількості травмованих по Україні (3650 осіб, в т.ч. 221 смертельно);

- машинобудування – 9,3% (881 травмовані особи, в т.ч.27 - смертельно);

- чорна металургія - 2,5% (508 травмованих осіб, в т.ч. 28 - смертельно);

- будівництво будівель – 2,2% (446 травмованих осіб, в т.ч. – 58 смертельно);

- агропромисловий комплекс – 2 % (479 травмованих осіб, в т.ч. – 116 смертельно)[2].

Кількість травмованих осіб за 2012 р. у порівнянні з 2011 р. зменшилася на 3,9 %, в той час як кількість смертельно травмованих - знизилась на 4,1 %.

Розглянемо стан виробничого травматизму по регіонам України (табл. 2)[1].

Таблиця 2.

Динаміка виробничого травматизму по регіонам України.

Регіон	2012 рік		2011 рік
	Всього	В т.ч.см.	Всього	В т.ч.см
АР Крим	210	16	180	22
Вінницька	280	28	286	24
Волинська	154	23	157	21
Дніпропетровська	750	80	820	97
Донецька	3124	350	3325	374
Житомирська	192	16	196	29
Закарпатська	60	26	90	23
Запорізька	290	14	296	22
Івано-Франківська	124	12	90	17
Київська	560	65	600	60
Кіровоградська	227	22	250	42
Луганська	1320	56	1289	67
Львівська	280	44	264	54
Миколаївська	88	28	120	32
Одеська	269	36	240	32
Полтавська	200	44	210	42
Рівненська	130	42	110	26
Сумська	180	25	200	30
Тернопільська	80	6	70	22
Харківська	260	58	250	60
Хмельницька	110	14	120	20
Чернігівська	130	39	130	20
Разом	9816	623	10657	685

Значне зниження виробничого травматизму зареєстровано в таких регіонах України, як Тернопільська – на 10 %, Закарпатська – на 19 %, Миколаївська - на 20 % та Чернівецька – на 22 % та Донецька область – на 7%. Цей показник незначний в Донецькому регіоні,тому що там спостерігається виска концентрація різних галузей – вугільна,металургійна,хімічна. Проте, в деяких регіонах спостерігається збільшення виробничого травматизму, зокрема, у Івано-Франківська область - на 26 %, Луганська – на 10 %, Харківській – на 3 % [5].

Причини виробничого травматизму класифікують наступним чином:

· Організаційні причини (відсутність або неякісне проведення навчання та інструктажів з питань охорони праці, порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів, порушення правил експлуатації обладнання, транспортних засобів, порушення правил і норм при транспортуванні, складанні матеріалів і деталей,). Згідно з даними Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2012 рік, організаційні причини переважають серед усіх причин виробничого травматизму - 65,7 % [3].

· Технічні причини (недосконалий технологічний процес, конструктивні недоліки устаткування, інструментів і пристосувань, недостатня механізація важких робіт, наявність обладнання, яке відпрацювало нормативний термін експлуатації та ін.). Вони є досить поширеними на підприємствах України, їх частка за даними фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України становить 17,9 % від загального числа виробничого травматизму за 2012 рік.

· Психофізіологічні причини (помилки в діях, пов'язані з фізіологічним (втома), психічним (підвищена дратівливість) або хворобливим станом працівників). Людина може допускати помилки в своїх діях внаслідок фізичних,статичних або динамічних перевантажень, розумового перенапруження, перенапруження аналізаторів, стресових ситуацій, хворобливого стану, напруженого психологічного клімату в колективі та ін. За даними Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2012 рік психофізіологічні причини складають 16,4 % від загальної чисельності травматизму на підприємствах України [4].

Висновки. Впродовж останнього десятиріччя виробничий травматизм, як загальний, так і із смертельними наслідками, в Україні знижується. Але незважаючи на зниження рівня виробничого травматизму, він залишається неприпустимо високим і перевищує показники європейських країн. Травматизм на виробництві стає національно небезпечним явищем. Виходячи з вищевикладеного, на підприємстві можна виділити наступні напрямки діяльності з профілактики виробничого травматизму:

виявлення можливостей виникнення небезпечних ситуацій на виробництві, їх профілактика, ознайомлення працюючих з способами їх уникнення та усунення;

навчання робітників і керівників всіх рівнів правилам безпечного виробництва, вмінню вчасно розпізнати можливість виникнення небезпечної ситуації; застосування заходів адміністративного та матеріального впливу до порушників правил безпечного проведення робіт;

дослідження нещасних випадків, профзахворювань і аварій на виробництві, розробка та впровадження заходів для запобігання їх повторення;

впровадження міжнародних способів профілактики травматизму та профзахворювань.

Література

1. Хохотва О. І. Про стан промислової небезпеки та охорони праці //Охорона праці. – 2010. - №12. – С.7-8. 2. http://www.social.org.ua.

2. Ященко Ю. П. Вугільна галузь: проблеми та перспективи // Охорона праці. – 2010. - №8. – С.6-11. 4. http://tribuna.com.ua/news.

3. Глібчук В. М. Сутність ризику як економічної категорії / В. М. Глібчук // Львівська політехніка. Вісник . - 2007. - № 599. - С. 102-107.

4. Кононова, І. П. Профзахворюваність серед працівників підприємств / І. П. Кононова // Охорона праці. — 2010. — № 1. — С. 46 — 47.

5. Официальный сайт Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний Украины. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.social.org.ua/departaments