Кравчук Л. Р. Драганчук О.В.

Буковинська державна фінансова академія,Україна

Науковий керівник:ЗаєцьК.Д.

Проблеми використання трудових ресурсів у сільському господарстві

На розвиток економіки країни впливають різні фактори, серед яких доступні трудові ресурси займають чільне місце. У системі народногосподарського комплексу вони виступають у якості фактора виробництва. Трудові ресурси відіграють важливу роль у розміщенні продуктивних сил, а саме тих галузей народного господарства, які потребують потужної науково–технічної бази. Зокрема, до таких галузей можна віднести сільське господарство.

Сільське господарство - дуже специфічна галузь народного господарства, тому функціонування ринку трудових ресурсів у цій галузі має свої особливості. Сільське господарство через свою специфіку - (сезонність виробництва, багатогалузевий характер, вплив природних факторів, сезонність праці, розосередженість виробництва на території, вплив транспортних умов, значна питома вага ручної праці) залежить від ринку трудових ресурсів, але при цьому й саме впливає на його стан [4,26].

Перехідний період до ринку, виникнення різноманіття форм власності загострили проблеми зайнятості, ефективності використання наявних трудових ресурсів і додали нові, пов'язані зі структурною перебудовою сільського господарства і виникненням нових трудових відносин. Тим часом, проблеми використання трудового потенціалу в умовах ринку не одержали достатньої розробки. У економічній літературі проблемам праці і трудових ресурсів надається значна увага. Дослідження у цій галузі присвячені з'ясуванню місця робочої сили в системі виробничих відносин, загальним закономірностям відтворення робочої сили, аналізу проблем зайнятості, галузевому розподілу трудових ресурсів, загальним проблемам балансу праці та іншим питанням. Особлива увага приділяється процесам міграції сільського населення і її наслідкам [1,138].

Аналіз статистичних матеріалів за останні роки свідчить про те, що в Україні склалися три регіони з різними за масштабами резервами трудових ресурсів. До складу таких резервів входять незайняті в народному господарстві, зайняті в особистому і підсобному сільському господарстві та особи працездатного віку, що навчаються. До першого регіону входять: Київська, Сумська, Полтавська, Кіровоградська, Чернігівська, Житомирська, Вінницька, Черкаська та Хмельницька області, в яких зазначені потенційні резерви трудових ресурсів становлять майже 17% загальної чисельності трудових ресурсів, у Київській області резерви трудових ресурсів становлять до 25%. До другого регіону входять Миколаївська, Запорізька, Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Волинська, Тернопільська, Рівненська, Харківська та Херсонська області, в яких потенційні резерви трудових ресурсів становлять 25-29% загальної чисельності наявних трудових ресурсів. Третій регіон охоплює області з найвищою часткою незайнятих в народному господарстві. До його складу входять Львівська, Одеська, Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська області та Автономна Республіка Крим. У цьому регіоні незайняті в народному господарстві становлять від 31 до 41% загальної чисельності трудових ресурсів.[3,86-89]

Стабільно високим залишається відсоток молодих безробітних у віці до 35 років: 52,5% у 2008 році, 45,5% у 2009 році від кількості всіх безробітних. У 2009 році на 23,6% у порівнянні з 2008 роком зросла кількість не працевлаштованих випускників вищих навчальних закладів. Кількість осіб, які закінчили або припинили навчання у вищих та професійно-технічних навчальних закладах також збільшилася на 29,8% у 2009 році. Серед зареєстрованих безробітних у 2009 році 67% складали особи з повною вищою, базовою та неповною вищою, професійно-технічною освітою ( у 2008 році – 64,4%) [6].

У 2009 році продовжувалося звільнення працівників з галузей економіки, які найбільше постраждали від кризи. Без роботи у 2009 році залишилося 119 616 робітників сільського господарства (у 2008 році – 222 723 робітника), 111 650 працівників переробної промисловості (у 2008 році – 171 502 працівника), 72 241 працівник сфери торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів (у 2008 році – 107 137 працівників), 26 493 будівельники (у 2008 році – 38 928 працівників).

Працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян найбільше здійснювалося також по цим галузям. У 2009 році у сільське господарство працевлаштовані 153 034 особи (у 2008 році – 203 693 особи), у переробній промисловості – 136 286 працівників (у 2008 році – 232 196 працівників), у сфері торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів – 135 279 працівників (у 2008 році – 238 306 працівників), на будівництві – 25 894 робітника (у 2008 році – 50 850 робітників). Найбільш дефіцитними на сьогодні є професії, за якими відсутня спеціальна базова освіта [5].

Станом на 1 листопада 2010 року офіційна статистика визнає існування в Україні 2 млн. безробітних, з яких 518,9 тис. зареєстровано у державній службі зайнятості. Але за результатами профспілкового моніторингу, реальне число безробітних орієнтовно становить 4 млн. 588 тис. 700 осіб. На відміну від офіційних державних органів, система моніторингу НФПУ враховує не тільки безробітних, які реєструються у службі зайнятості, а й різні форми прихованого безробіття.

Найбільшою була кількість працівників, які перебували у тимчасовій вимушеній у будівництві – 12,4% усіх працюючих у галузі. У режимі скороченого робочого дня або тижня тут працювали 25,9% усіх зайнятих у галузі. У промисловості відповідні показники співвідносяться як 2,2% до 15,6%. У сфері транспорту і зв’язку – 1,6% і 13,0%. [6]

Отже, трудові ресурси є основними виробниками та споживачами продукції, тому необхідність вирішення проблем, пов’язаних з їх використанням, має першочергове значення. Нераціональне використання трудових ресурсів призводить до виникнення проблем у самій економіці та зниження рівня життя населення. Це впливає на рівень суспільного виробництва і на загальний розвиток держави. Тому трудові ресурси мають важливе значення у розвитку країни і вимагають особливої уваги у державній політиці.

Список використаної літератури:

1. Артеменко Ю. В. Перспективи використання трудових ресурсів у зоні радіаційного забруднення / Ю. В. Артеменко // Економіка АПК. – 2009. – №10. – С. 136-140

2. Бражко О. В. Розвиток державної політики щодо регулювання ринку праці та управління трудовими ресурсами / О. В. Бражко // Економіка та держава. – 2010. – №2. – С. 103-105

3. Замора О. І. Основні тенденції формування і використання трудових ресурсів в аграрних підприємствах / О. І. Замора // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №4. – С. 85-90

4. Лахтіонова Л. А. Аналіз впливу ефективності використання трудових ресурсів на фінансові результати підприємницької діяльності / Л. А. Лахтіонова, Н. О. Кириченко // Вісник ДДФА. – 2008. – №1. – С. 22-29

5. www.fpsu.org.ua - Глобальні тенденції зайнятості у світі та ринок праці України.

6. www.obozrevatel.com - Обозреватель - Реальна кількість безробітних в Україні