Біологічні науки/8. Фізіологія людини і тварин

Д.п.н. Аносов І.П., Речка М.М., к.б.н. Антоновська Л.В.,

 ст.викл. Горна О.І., ст.викл. Юсупова О.В., ст.викл. Маньковська Л.М.

Мелітопольській державний педагогічний університет

 імені Богдана Хмельницького, Україна

Особливості реактивності мікросудин у дітей на дихальну пробу

Одним з важливих напрямків в оцінці функціональних можливостей системи мікроциркуляції є вивчення реактивності мікросудин при проведенні функціональних проб [1,2,3]. Використання широкого набору функціональних проб у ЛДФ-дослідженнях дає можливість виділити нейрогенну, міогенну та ендотеліальну складові із сукупності активних механізмів модуляції тканинного кровотоку. Крім цього аналіз змін амплітуди високочастотних ритмів частотно - амплітудного спектра дозволяє оцінити внесок серцевих і респіраторних факторів з урахуванням індивідуально - типологічних особливостей мікроциркуляції [4,7,8].

Для оцінки рівня нервової регуляції тканинного кровотоку використовували пробу з затримкою дихання на висоті вдиху тривалістю 15 секунд. Дихальна проба, як відомо, характеризує активацію симпатичної ланки нервової системи [3].

Дослідження реактивності мікросудин проводилося в динаміці у дітей віком 6-9 років. У дівчаток віком 6-9 років при середній величині ПМ до проведення дихальної проби 7,5 ± 0,8 перф. од. показник інтенсивності кровотоку під час короткочасної затримки дихання знизився на 49 ± 6% до рівня 5,8 ± 0,3 перф. од. (табл. 1).

Близька за характером динаміка реактивності відзначається в осіб чоловічої статі. Так, у віці 6-9 років у хлопчиків вихідний показник ПМ становить 8,3 ± 0,9 перф. од. Під час виконання функціональної проби інтенсивність кровотоку знижується до 5,7 ± 0,3 перф. од. або в середньому на 45 ± 5%.

Певну роль у вивченні реактивності мікросудин грає аналіз індивідуальних значень величини зниження базального кровотоку у відповідь на короткочасну затримку дихання [3,5,6]. 

                                                                                                      Таблиця 1

Реактивність мікросудин на дихальну пробу у дітей в залежності від статі

Параметри мікроциркуляції

Дівчата

± m)

Хлопчики

± m)

Вихідний параметр мікроциркуляції

         (ПМ вих.) перф. од.

7,5 ± 0,8

       8,3 ± 0,9

Мінімальне зниження параметра мікроциркуляції (ПМmin), перф. од.

5,8 ± 0,3

5,7 ± 0,3

Рівень реактивності

(ПМmin/ПМвих.)Х100

49 ± 6, 1

45 ± 5,1

 

За даними дослідження, у віці 6-9 років виявлено широкий спектр коливань індивідуальних значень ПМ. У дівчаток і хлопчиків розмах індивідуальних показників коливається від 14% до 59% і від 10% до 62% відповідно.

Отже, з віком поряд зі збільшенням базового показника тканинного мікрокровотоку у відповідь на дихальну пробу, посилюється і реактивність мікросудин. Спрямованість і величина реакції відображають посилення в онтогенезі нейрогенного вазоконстрикторного впливу симпатичного відділу вегетативної нервової системи на судинну стінку артеріолярної ланки мікроциркуляторного русла.

Порівняльний аналіз реакції мікросудин на дихальну пробу у випробовуваних жіночої і чоловічої статі досліджуваної вікової групи не виявив достовірних відмінностей, що ймовірно, вказує на єдність механізмів регуляції ланок мікроциркуляторної системи у жіночому і чоловічому організмі.

Прикладів впливу функціональних проб на реактивність судин мікроциркуляторного русла в літературі достатньо. У той же час ми не виявили публікацій про особливості реактивності мікросудин при різних гемодинамічних типах мікроциркуляції у дітей молодшого шкільного віку. 

У ході проведення дихальної проби у піддослідних з різними типами мікроциркуляції має місце неоднаковий рівень реактивності мікросудин. А саме, ступінь констрікціі артеріол зніжується при переході від нормоемічного до гіпоемічного і далі до гіперемічного типу. Максимальне зниження тканинного кровотоку було відзначено у випробовуваних з нормоемічним гемодинамічним типом мікроциркуляції. 

Так, у обстежених осіб з нормоемічним типом мікроциркуляції в ході виконання проби з затримкою дихання рівень базального кровотоку знижується на 72±6%, що суттєво вище за показник у випробовуваних з гіпоемічним (54±5%) (р<0,05) і гіперемічним типами мікроциркуляції (41±3%) (р<0,01) (табл. 2).

Різний рівень реактивності, цілком ймовірно, залежить не тільки від активації адренергічних волокон, але й від величини судинного тонусу стінки судини. Беручи до уваги результуючу цих факторів, стає зрозумілим, що менш значуще зниження кровотоку на дихальну пробу у випробовуваних з гіпоемічним типом мікроциркуляції пов'язано з підвищеним вихідним тонусом приносячих мікросудин за рахунок неврогенного впливу симпатичного ланки регуляції тканинного кровотоку, що підтверджує мінімальна, серед трьох типів доплерограм, середня величина базального кровотоку (6,4±0,5 перф. ед.).

Випробовувані з гіперемічним гемодинамічним типом мають підвищену величину ПМ (8,2±0,7 перф. од.), і навпаки, мінімальна величина зниження кровотоку в ході виконання проби пов'язана з пониженням тонусу стінки судини і розвитком застійних процесів у венулярном руслі. Ймовірно, основний відтік крові у обстежених осіб з гіперемічним типом мікроциркуляції відбувається за системою артеріоло-венулярних анастомозів, широко представлених у шкірному покриві долонної поверхні пальців кисті.

 

Таблиця 2

 

Рівень реактивності мікросудин на дихальну пробу при різних типах вихідної ЛДФ-грами

Параметри

Аперіодична

 ЛДФ-грама

 (I тип)

Монотонно

низькоамплітудна ЛДФ-грама

 (II тип)

Сінусоїдальна

 ЛДФ-грама

 (III тип)

Достовірність

відмінностей, р

Вихідний параметр мікроцирку-ляції (ПМвих.) перф. од

7,5 ± 0,6

6,4 ± 0,5

8,2 ± 0,7

рII-III<0,05

Мінімальне зниження параметра

Мікроцирку-ляції (ПМmin),

перф. од.

 

4,2 ± 0,5

4,1 ± 0,4

6,6 ± 0,6

рI-III<0,05;

рII-III<0,05

Рівень реактивності

(ПМmin/ПМисх.

х100%)

 

72 ± 6

54 ± 5

41 ± 3

рI-II<0,05;

рI-III<0,01

 

 

 

Найбільш високий рівень реактивності мікросудин, властивий особам з нормоемічним типом мікроциркуляції, має тенденцію до сталого зростання з віком. Зокрема, при затримці дихання рівень дефіциту кровотоку вірогідно підвищується від 46 ± 4% у хлопчиків 6-9 років до 66 ± 7% .

Відповідно серед осіб жіночої статі у віці 6 - 9 років з нормоемічним типом мікроциркуляції зростання показника дефіциту кровотоку у відповідь на роздратування судинозвужувальних нервових волокон при дихальної пробі починається з 41 ± 3% .

Близька за характером змін картина посилення активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи з віком відзначається і в досліджуваних обох статей з гіпоемічним гемодинамічним типом. Разом з тим, при гіпоемічному типі мікроциркуляції є особливості в реактивності мікросудин, що полягають у тому, що в хлопчиків у віці 6-9 років відмічається істотне зростання нейрогенних впливів на мікроциркуляцію при короткочасній затримці дихання. 

Проведення дихальної проби виявило, що з віком посилюються нейрогенні вазоконстрикторні впливи симпатичного відділу вегетативної нервової системи на судини артеріолярної ланки мікроциркуляторного русла, про що свідчить різний рівень реактивності, обумовлений індивідуально-типологічними особливостями мікроциркуляції.

При зіставленні реакції на дихальну пробу у піддослідних з різними типами ЛДФ-грамм найбільша реактивність мікросудин спостерігається в осіб чоловічої і жіночої статіз I типом ЛДФ-грамм. При монотонно-низькоамплітудному типі ЛДФ-грам рівень реактивності істотно нижчий, як і нижчевихідна величина ПМ. Найменша величина реакції у відповідь на дихальну пробу спостерігається серед представників з синусоїдальним типом ЛДФ-грами, що корелює з первинно високими значеннями ПМ.

 

Література

1.     Козлов В.И. Современные тенденции развития лазерной доплеровской флоуметрии в оценке микроциркуляции крови //Применение лазерной доплеровской флоуметрии в медицинской практике /Первый Всероссийский симпозиум.-М.,1996.-с. 3-12.

2.     Козлов В.И., Мельман Е.П., Шутка Б.В., Нейко Е.М. Гистофизиология капилляров. // СПб. – Наука. – 1994. – с. 139 – 143.

3.     Крупаткин А.И., Сидоров В.В. Лазерная допплеровская флоуметрия микроциркуляции крови /А.И. Крупаткин, В.В. Сидоров.-М.: Медицина, 2005.-254 с.

4.     Манкаева О.В. Формирование функциональных резервов кардиореспираторной системы у детей разных возрастных групп в период адаптации к измененным условиям среды обитания: Автореф. дис. канд. мед. наук.-М., 2005.-22 с.

5.     Мач Э.С. Лазер-Допплер флоуметрия в оценке микроциркуляции в условиях клиники. / Материалы первого Всероссийского симпозиума «Применение лазерной допплеровской флоуметрии в медицинской практике». // Москва, 1996. – с. 56 – 64.

6.     Мач Э.С., Корсакова М.Г. Нарушение кожной микроциркуляции при хронической венозной недостаточности //Применение лазерной допплеровской флоуметрии в медицинской практике /Материалы III Всероссийского симпозиума. – М. – 2000. - с. 86-87.

7.     Станишевская Т.И. Индивидуально-типологические особенности микроциркуляции крови у девушек-студенток с разным соматотипом: Дис. … канд. биол. наук-М., 2005.-187 с. 

8.     Цехмистренко Т.А., Станишевская Т.И. Индивидуально-типологические особенности состояния микроциркуляции крови у девушек //Регионарное кровообращение и микроциркуляция.-2006.-Т.5-с. 51-57.