Біологічні
науки/8. Фізіологія людини і тварин
Д.п.н. Аносов І.П., Речка М.М., к.б.н. Антоновська Л.В.,
ст.викл. Горна
О.І., ст.викл. Юсупова О.В., ст.викл. Маньковська Л.М.
Мелітопольській державний
педагогічний університет
імені Богдана Хмельницького, Україна
Особливості реактивності мікросудин у дітей на дихальну пробу
Одним
з важливих напрямків в оцінці функціональних можливостей системи
мікроциркуляції є вивчення реактивності мікросудин при проведенні
функціональних проб [1,2,3]. Використання широкого
набору функціональних проб у ЛДФ-дослідженнях дає можливість виділити
нейрогенну, міогенну та ендотеліальну складові із сукупності активних механізмів модуляції тканинного
кровотоку. Крім цього аналіз змін амплітуди високочастотних ритмів частотно -
амплітудного спектра дозволяє оцінити внесок серцевих і респіраторних факторів
з урахуванням індивідуально - типологічних особливостей мікроциркуляції [4,7,8].
Для
оцінки рівня нервової регуляції тканинного кровотоку використовували пробу з
затримкою дихання на висоті вдиху тривалістю 15 секунд. Дихальна проба, як
відомо, характеризує активацію симпатичної ланки нервової системи [3].
Дослідження
реактивності мікросудин проводилося в динаміці у дітей віком 6-9 років. У
дівчаток віком 6-9 років при середній величині ПМ до проведення дихальної проби
7,5 ± 0,8 перф. од. показник інтенсивності кровотоку під час
короткочасної затримки дихання знизився на 49 ± 6% до рівня 5,8 ± 0,3 перф. од. (табл. 1).
Близька за характером динаміка
реактивності відзначається в осіб чоловічої статі. Так, у віці 6-9 років у
хлопчиків вихідний показник ПМ становить 8,3 ± 0,9 перф. од. Під час
виконання функціональної проби інтенсивність кровотоку знижується до 5,7 ± 0,3 перф. од. або в
середньому на 45 ± 5%.
Певну роль у вивченні реактивності
мікросудин грає аналіз індивідуальних значень величини зниження базального
кровотоку у відповідь на короткочасну затримку дихання [3,5,6].
Таблиця 1
Реактивність мікросудин на дихальну пробу у дітей в залежності від статі
|
Параметри мікроциркуляції |
Дівчата (М ± m) |
Хлопчики (М ± m) |
|
Вихідний параметр мікроциркуляції (ПМ вих.) перф. од. |
7,5 ± 0,8 |
8,3 ± 0,9 |
|
Мінімальне
зниження параметра мікроциркуляції (ПМmin), перф. од. |
5,8 ± 0,3 |
5,7 ± 0,3 |
|
Рівень
реактивності (ПМmin/ПМвих.)Х100 |
49 ± 6, 1 |
45 ± 5,1 |
За
даними дослідження, у віці 6-9 років виявлено широкий спектр коливань
індивідуальних значень ПМ. У дівчаток і хлопчиків розмах індивідуальних
показників коливається від 14% до 59% і від 10% до 62% відповідно.
Отже,
з віком поряд зі збільшенням базового показника тканинного мікрокровотоку у відповідь на дихальну пробу, посилюється і
реактивність мікросудин. Спрямованість і величина реакції відображають
посилення в онтогенезі нейрогенного
вазоконстрикторного впливу симпатичного
відділу вегетативної нервової системи на судинну стінку артеріолярної ланки мікроциркуляторного русла.
Порівняльний
аналіз реакції мікросудин на дихальну пробу у випробовуваних жіночої і чоловічої статі
досліджуваної вікової групи не виявив достовірних відмінностей, що ймовірно,
вказує на єдність механізмів регуляції ланок мікроциркуляторної системи у
жіночому і чоловічому організмі.
Прикладів
впливу функціональних проб на реактивність судин мікроциркуляторного русла в
літературі достатньо. У той же час ми не виявили публікацій про особливості
реактивності мікросудин при різних гемодинамічних типах мікроциркуляції у дітей
молодшого шкільного віку.
У
ході проведення дихальної проби у піддослідних з різними типами мікроциркуляції
має місце неоднаковий рівень реактивності мікросудин. А саме, ступінь
констрікціі артеріол зніжується при переході від нормоемічного до гіпоемічного і далі
до гіперемічного типу. Максимальне зниження тканинного кровотоку було відзначено у
випробовуваних з нормоемічним гемодинамічним типом мікроциркуляції.
Так,
у обстежених осіб з нормоемічним типом
мікроциркуляції в ході виконання проби з затримкою дихання рівень базального
кровотоку знижується на 72±6%, що суттєво вище за показник у випробовуваних з гіпоемічним (54±5%) (р<0,05) і гіперемічним типами
мікроциркуляції (41±3%) (р<0,01) (табл. 2).
Різний рівень реактивності, цілком
ймовірно, залежить не тільки від активації адренергічних волокон, але й від величини судинного тонусу
стінки судини. Беручи до уваги результуючу цих
факторів, стає зрозумілим, що менш значуще зниження кровотоку на дихальну пробу
у випробовуваних з гіпоемічним типом
мікроциркуляції пов'язано з підвищеним вихідним тонусом приносячих мікросудин за рахунок неврогенного впливу
симпатичного ланки регуляції тканинного кровотоку, що підтверджує мінімальна,
серед трьох типів доплерограм, середня величина базального кровотоку (6,4±0,5 перф. ед.).
Випробовувані
з гіперемічним гемодинамічним типом мають підвищену величину ПМ (8,2±0,7 перф. од.), і
навпаки, мінімальна величина зниження кровотоку в ході виконання проби
пов'язана з пониженням тонусу стінки судини і розвитком застійних процесів у
венулярном руслі. Ймовірно, основний відтік крові у обстежених осіб з
гіперемічним типом мікроциркуляції відбувається за системою
артеріоло-венулярних анастомозів, широко представлених у шкірному покриві
долонної поверхні пальців кисті.
Таблиця 2
Рівень реактивності мікросудин
на дихальну пробу при різних типах вихідної ЛДФ-грами
|
Параметри |
Аперіодична ЛДФ-грама (I тип) |
Монотонно низькоамплітудна ЛДФ-грама (II тип) |
Сінусоїдальна ЛДФ-грама (III тип) |
Достовірність відмінностей, р |
|
Вихідний
параметр мікроцирку-ляції (ПМвих.) перф. од |
7,5 ± 0,6 |
6,4 ± 0,5 |
8,2 ± 0,7 |
рII-III<0,05 |
|
Мінімальне
зниження параметра Мікроцирку-ляції (ПМmin), перф.
од. |
4,2 ± 0,5 |
4,1 ± 0,4 |
6,6 ± 0,6 |
рI-III<0,05; рII-III<0,05 |
|
Рівень реактивності (ПМmin/ПМисх. х100%) |
72 ± 6 |
54 ± 5 |
41 ± 3 |
рI-II<0,05; рI-III<0,01 |
Найбільш
високий рівень реактивності мікросудин, властивий особам з нормоемічним типом
мікроциркуляції, має тенденцію до сталого зростання з віком. Зокрема, при
затримці дихання рівень дефіциту кровотоку вірогідно підвищується від 46 ± 4% у хлопчиків 6-9 років
до 66 ± 7% .
Відповідно
серед осіб жіночої статі у віці 6 - 9 років з нормоемічним типом
мікроциркуляції зростання показника дефіциту кровотоку у відповідь на
роздратування судинозвужувальних нервових волокон при дихальної пробі
починається з 41 ± 3% .
Близька за характером змін картина
посилення активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи з віком
відзначається і в досліджуваних обох статей з гіпоемічним гемодинамічним типом.
Разом з тим, при гіпоемічному типі мікроциркуляції є особливості в реактивності
мікросудин, що полягають у тому, що в хлопчиків у віці 6-9 років відмічається
істотне зростання нейрогенних впливів на мікроциркуляцію при короткочасній
затримці дихання.
Проведення
дихальної проби виявило, що з віком посилюються нейрогенні вазоконстрикторні
впливи симпатичного відділу вегетативної нервової системи на судини
артеріолярної ланки мікроциркуляторного русла, про що свідчить різний рівень
реактивності, обумовлений індивідуально-типологічними особливостями мікроциркуляції.
При зіставленні реакції на дихальну пробу у
піддослідних з різними типами ЛДФ-грамм найбільша реактивність мікросудин
спостерігається в осіб чоловічої і жіночої статіз I типом ЛДФ-грамм. При
монотонно-низькоамплітудному типі ЛДФ-грам рівень реактивності істотно нижчий,
як і нижчевихідна величина ПМ. Найменша величина реакції у відповідь на
дихальну пробу спостерігається серед представників з синусоїдальним типом
ЛДФ-грами, що корелює з первинно високими значеннями ПМ.
Література
1.
Козлов В.И. Современные
тенденции развития лазерной доплеровской флоуметрии в оценке микроциркуляции
крови //Применение лазерной доплеровской флоуметрии в медицинской практике
/Первый Всероссийский симпозиум.-М.,1996.-с. 3-12.
2.
Козлов
В.И., Мельман Е.П., Шутка Б.В., Нейко Е.М.
Гистофизиология капилляров. // СПб. – Наука. – 1994. – с. 139 – 143.
3.
Крупаткин А.И., Сидоров
В.В. Лазерная допплеровская флоуметрия микроциркуляции крови /А.И. Крупаткин,
В.В. Сидоров.-М.: Медицина, 2005.-254 с.
4.
Манкаева
О.В. Формирование функциональных резервов кардиореспираторной системы у детей
разных возрастных групп в период адаптации к измененным условиям среды
обитания: Автореф. дис. канд. мед.
наук.-М., 2005.-22 с.
5.
Мач Э.С. Лазер-Допплер
флоуметрия в оценке микроциркуляции в условиях клиники. / Материалы первого
Всероссийского симпозиума «Применение лазерной допплеровской флоуметрии в
медицинской практике». // Москва, 1996. – с. 56 – 64.
6.
Мач Э.С., Корсакова М.Г.
Нарушение кожной микроциркуляции при хронической венозной недостаточности
//Применение лазерной допплеровской флоуметрии в медицинской практике
/Материалы III Всероссийского симпозиума. –
М. – 2000. - с. 86-87.
7.
Станишевская Т.И. Индивидуально-типологические
особенности микроциркуляции крови у девушек-студенток с разным соматотипом:
Дис. … канд. биол. наук-М., 2005.-187 с.
8.
Цехмистренко
Т.А., Станишевская Т.И. Индивидуально-типологические особенности состояния
микроциркуляции крови у девушек //Регионарное кровообращение и
микроциркуляция.-2006.-Т.5-с. 51-57.