Огінова І.О., Кравченко О.В.

Дніпропетровський державний університет ім. О. Гончара

Використання планованого факторного експерименту

для дослідження стану вегетативної сфери кукурудзи

Ефективне вирощування сільськогосподарських культур сьогодні неможливе без використання хімічних засобів боротьбі з бур'янами, оскільки дикорослі рослини відзначаються підвищеною конкурентною здібністю на всіх етапах онтогенезу і завдяки цьому успішно використовують будь-яке придатне для життя середовище. Сучасні науковці досягли чималих успіхів у розробці різних агротехнічних прийомів вирощування сільськогосподарських культур, але, незважаючи на це, гнучка система керування їх розвитком в умовах агрофітоценозу до сьогодні зостається актуальною проблемою.

Досліди проводилися на базі стаціонару Інституту зернового господарства Української академії аграрних наук, розташованого у Дніпропетровському районі центральної ґрунтово-кліматичної зони Дніпропетровської області. Об’єктом дослідження слугувала кукурудза гібрид Дніпровський 320. Протягом вегетаційного періоду вимірювали висоту і визначали листову поверхню 30 рослин у трьох повтореннях.

Всі одержані результати обробляли статистично з рівнем надійності 95%. Конкретні ефекти впливу гербіцидів та способу обробки ґрунту визначали на основі математичних моделей, одержаних за допомогою методу планованого факторного експерименту, який дає можливість здійснити системний підхід до аналізу процесів, що залежать від кількох факторів одночасно (табл. 1).

Як свідчать приведені математичні моделі, на ранніх етапах онтогенезу кукурудзи ростові процеси рослин суттєво залежать як від типу обробки ґрунту, так і від дози гербіцидів. Зокрема, на стадії 3-4 листків у кукурудзи рівнянням стверджується, що перехід від безполицевої до полицевої оранки позитивно позначається на рості кукурудзи у висоту. Натомість атразин негативно впливає на цей показник і сила цього впливу приблизно у 1,5 рази перевищує позитивний ефект полицевої оранки. Це дозволяє припустити недоцільність поєднання цих агротехнічних заходів, особливо на ранніх етапах онтогенезу культурних рослин. Але вже на стадії 4-5 листків починає проявлятися інша закономірність – суттєво знижується стимулюючий вплив полицевої оранки, а негативний вплив атразину змінюється протилежним

Таблиця 1

Вплив різних типів оранки (х₁) та гербіцидів (х₂) на висоту кукурудзи (у)

Варіанти	Фаза розвитку кукурудзи	Математична модель
Різні способи обробки ґрунту + атразин у дозах 4-8 кг/га	3-4 листки	у = 26,13 + 1,37 х1 – 2,14 х2 – 2,96 х1х2
	4-5 листків	у = 54,53 + 0,42 х1 + 7,19 х2 – 0,87 х1х2
	8-9 листків	у = 122,79 + 1,22 х1 – 1,01 х2 – 1,81 х1х2
	11-12 листків	у = 194,37 – 5,79 х2 – 1,64 х1х2
Різні способи обробки ґрунту + примекстра у дозах 4-6 л/га +	3-4 листки	у = 23,73 – 0,60 х1 + 0,88 х2 – 1,38 х1х2
	4-5 листків	у = 48,52 + 4,64 х1 + 1,32 х2 + 3,07 х1х2
	8-9 листків	у = 127,42 – 0,79 х2 – 2,65 х1х2
	11-12 листків	у = 199,22 – 0, 78 х1 – 0,90 х2 –3,10 х1х2

Початок формування репродуктивних органів (стадія 8-9 листків) супроводжується новою переорієнтацією реакцій кукурудзи, а саме спостерігається слабкий позитивний ефект полицевої оранки і негативний – високих доз гербіциду, котрий зберігається у часі.

На всіх стадіях онтогенезу кукурудзи взаємодія досліджуваних агротехнічних заходів спричинює певне гальмування ростових процесів культурних рослин, яке особливо сильно виражене на початку індивідуального розвитку.

Поєднання різних способів обробки ґрунту з примекстрою підкоряється дещо іншим закономірностям, а саме перехід від безполицевої до полицевої оранки протягом усього онтогенезу, окрім стадії 4-5 листків, має негативні наслідки для росту рослин.

Ефект взаємодії різних типів обробки ґрунту та наростаючої дози примекстри протягом індивідуального розвитку кукурудзи є помірно негативним. Виключення становить лише фаза 4-5 листків, коли поєднання безполицевої оранки з високими дозами гербіциду мало позитивні наслідки. Але з часом ситуація змінюється і на стадії 11-12 листків (перед викиданням волотей) спостерігається слабкий негативний ефект від обох досліджуваних факторів, який не перевищує 6%.

Одержані результати свідчать про те, що кожна зі стадій онтогенезу культурних рослин має свою специфічну реакцію на сумісне застосування різних агротехнічних заходів. Це вимагає обережного та системного підходу до впровадження нових технологій у сільське господарство, оскільки невдале поєднання різних способів догляду за посівами може призвести до погіршення стану культурних рослин в агрофітоценозах. Такої ситуації можна уникнути, якщо при вирощуванні кукурудзи враховувати такі особливості розвитку її вегетативної сфери – на ранніх етапах розміри рослин є дещо більшими, коли застосовується полицева оранка та менші дози гербіцидів, збільшення якої супроводжується погіршенням стану вирощуваної культури. Безполицева оранка, натомість, є ефективнішою на тлі високих доз хімічних засобів боротьби з бур’янами. Протягом подальшого онтогенезу така закономірність зберігається, але стає менш виразною у кількісному відношенні.