Гальчинський Володимир Леонідович

КНУ імені Тараса Шевченка, історичний факультет, аспірант.

Глобальне потеління: причини та можливості запобігання

Останніми роками у світі все частіше людство, на жаль, стає свідком різноманітних природних катаклізмів: землетрусів, виверження вулканів, цунамі. В травні 2003 року стався землетрус в Алжирі, під час якого загинули більше 2,2 тис. осіб, У грудні того ж 2003 року в Ірані в результаті підземного поштовху силою шість з половиною балів було повністю знищено древнє місто Бам. Загинули понад 43 тисячі осіб. В листопаді 2009 року. Тоді отримали поранення не менш ніж 700 осіб. Підземні поштовхи магнітудою 4,9 було зафіксовано в районі міста Бендер-Аббас. Останній землетрус в Ірані стався 31 липня 2010 року в місті Торбете-Хейдеріе в провінції Хорасан-Резаві на північному сході Ірану внаслідок нього загинуло близько 200 осіб.

12 травня 2008 року стався землетрус в провінції Сичуань КНР. Епіцентр знаходився на відстані 90 км на західну північ від Ченду, столиці провінції, на глибині 19 км. Також землетрус був відчутний у прилеглих країнах.

За офіційною статистикою, щонайменше 69 195 людей загинуло, поранено 374 177. 14 квітня поточного року землетрус магнітудою 7,1, стався в китайській провінції Цінхай, забрав життя 67 людей, сотні опинилися під уламками будівель. У квітні минулого року в місті Аквіла (Італія) стався землетрус внаслідок якого загинуло сотні і поранено тисячі людей. І нарешті, внаслідок землетрусу на Гаїті у січні цього року загинуло близько 200 тисяч осіб. До вищезазначеного варто додати, що 26 грудня 2006 року страшні хвилі цунамі накрили Індонезію внаслідок чого загинуло близько 300 тисяч осіб. І як тут не згадати про Ісландський вулкан, який у квітні цього року накрив більшу частину Європейських країн. Причини усіх цих природних катаклізмів вченні пов’язують з наближенням ери глобального потепління.

Теорія глобального потепління - це одна з найбільш поширених тем ХХІ століття. Глобальне потепління пояснюють так званим парниковим ефектом. Суть його полягає в наступному. Земля отримує енергію Сонця в основному у видимій частині спектру, а сама, оскільки є набагато більш холодним тілом, випромінює в космічний простір головним чином інфрачервоні промені. Але багато газів, які знаходяться в атмосфері – водяний пар, вуглекислий газ, метан, окисли азоту та інші – прозорі для видимих променів, але активно поглинають інфрачервоні, утримаючи тим самим в атмосфері частину тепла, яку ті повинні були б віддавати в космос. Таким чином, на поверхні Землі утримується температура на рівні, придатному для життя. Затримуючи тепло в атмосфері Землі, ці гази створюють ефект, який називається парниковим, а гази – парниковими .

Іще у 1988 році Генеральною Асамблеєю ООН була створена Міжурядова група експертів з проблеми змін клімату. В 1992 році в Ріо-де-Жанейро було підписано Рамкову конвенцію ООН з питань зміни клімату. У 1997 році був схвалений так званий Кіотський протокол. Згідно з цим документом, розвинені країни та країни з перехідною економікою, домовилися зменшити викиди парникових газів до рівня, меншого на 5% від рівня базового року. Для різних країн був встановлений різний рівень зниження викидів.

Своєю популярністю теорія глобального потепління, перш за все, зобов'язана колишньому віце-президенту США Альберту Гору. Гор. У 2007 році він отримав 2-ві премії Оскар за його фільм «Незручна правда», який оповідав про раніше відомі «факти» глобального потепління. Цей фільм змінив свідомість людства. Людина почала замислюватися над своєю нищівною роллю на цій планеті. 12 жовтня 2007 Гору була присуджена Нобелівська премія миру за роботу із захисту навколишнього середовища та досліджень з проблеми зміни клімату.

Маючи під собою науково обумовлений фундамент, теорія глобального потепління через необдуману господарську діяльність людини все ж має і своїх критиків. Не всі вчені згодні з таким величним впливом СО2 на температуру. Наприклад, відомий американський кліматолог Пірс Корбін стверджує, що жодну велику кліматичну зміну за минуле тисячоліття не можна пояснити впливом СО2. За твердженням більшості екологів, якщо СО2 впливає на підвищення температури, то, отже, температура в атмосфері, де концентрація вуглекислого газу більше за все, буде значно вище, ніж на землі. Існує всього два способи вимірювання температури атмосфери - це супутники та метеорологічні кулі. Обидва ці способи, за словами професора Комісії ООН Джона Крісті, підтверджують, що температура атмосфери значно нижче, ніж температура поверхні землі.

Те, що глобальне потепління клімату Землі не чинить вирішальний вплив людська діяльність, вважають також деякі російські вчені.

"Ґрунтуючись на проведених в Пулковській обсерваторії дослідженнях, ми прийшли до висновку, що вирішальний вплив на зміну клімату Землі чинить не людська діяльність, а зміна інтенсивності сонячної світимості", - повідомив РІА Новості завідувач лабораторією космічних досліджень Головної (Пулковської) астрономічної обсерваторії РАН Хабібулло Абдусаматов.
Глобальне потепління клімату Землі, що "спостерігається в даний час, обумовлене незвичайно високим і тривалим (практично протягом усього ХХ століття) підвищенням інтегрального потоку сонячного випромінювання", - додав він. Учений відзначив, що цей висновок підтверджує і виявлене фахівцями NASA паралельне глобальне потепління марсіанського клімату в проміжку з 1999 по 2005 рік.
"На Марсі також відбувалося глобальне потепління, але вже без парникового ефекту і без участі "марсіан". Ці паралельні глобальні потепління, що спостерігалися одночасно як на Марсі, так і на Землі, можуть бути лише прямим наслідком дії тільки одного і того ж чинника - довготривалої зміни інтенсивності сонячного випромінювання", - сказав він.
За словами ученого, подібного збільшення потоку сонячного випромінювання, як в XX столітті, не спостерігалося впродовж як мінімум 600 років. Вікове посилення світимості Сонця досягло максимуму в 1990-х роках.

  Абдусаматов відзначив, що нині сонячна світимість вже вступила в убуваючу фазу вікового циклу, але термальна інерція Землі ще чинить те глобальне потеплення, яке ми спостерігаємо останніми роками.
"Образно кажучи, ми спостерігаємо зараз "ефект нагрітої сковорідки". Якщо її нагрівати і погасити вогонь, то ще певний час сковорідка випромінюватиме тепло. Цей приклад пояснює ті процеси, які відбуваються зараз на Землі. Наша планета, отримавши протягом практично всього ХХ століття підвищену енергію від Сонця, тепер поступово віддає її, що підтверджується початком охолодження верхніх шарів Світового океану в 2003-2005 роках", - відзначив Абдусаматов.
На його думку, цей ефект продовжиться ще близько 6-8 років, а потім земляни відчують дуже повільний початок похолодання.
"Не беручи до уваги те, що цього року зима в деяких регіонах вражає незвичайним теплом, ми все-таки вважаємо, що через 6-8 років почнеться повільне зниження глобальної температури Землі, яке досягне глибокого мінімуму орієнтовно в 2055-2060 роках", - сказав учений.
Він відзначив, що на підставі досліджень керна льоду з глибоких свердловин Антарктиди і Гренландії встановлено, що значні коливання вуглекислого газу в атмосфері і потепління клімату відбувалися і раніше. З цього виходить, що потепління задане природними - астрономічними причинами, а не промисловою діяльністю людей.
На думку Абдусаматова, несподіване для кліматологів охолоджування верхніх шарів Світового океану, яке почалося в 2003-2005 роках, свідчить про те, що визначальний вплив на клімат Землі роблять космічні закономірності надходження енергії від Сонця.

Безумовно, людський фактор присутній при роздумах про забруднення природи, але він не носить такого глобального характеру, як це описується прихильниками теорії глобального потепління. Вплив людини на природу розкривається у вирубці лісів, забруднення земної поверхні, але навряд чи в зміні температури. Людина - це частина природного балансу, яка повинна зберігати свої природні функції і при цьому не псувати умови життя іншим мешканцям нашої планети. Отже, як вважають вищезазначені вчені, потепління відбувається аж ніяк не від парникових газів, а від активності Сонця.Таким чином,за висновками вчених, ця могутня зірка, яка є основним джерелом життя на нашій планеті і є причина потепління.

Активність Сонця виявляється в появі так званих сонячних плям. Сонячні плями - це потужні магнітні поля, що з'являються у момент підвищеної сонячної активності. Протягом багатьох століть вчені-метеорологи підраховували кількість цих плям, роблячи висновок: чим більше плям, тим тепліше. Підвищення середньої світової температури усього лише на кілька градусів може призвести до величезних змін у кліматі планети. Це буде означати зсув всіх кліматичних зон від екватору до полюсів: південна частина тундри заросте тайгою, на півдні сьогоднішньої тайги виростуть широколистні ліси. І людям, і тваринам прийдеться звивикати до нового клімату. Як же вирішувати проблему глобального потепління ?

Попри те, що дискусії з приводу причин глобального потепління тривають, в будь-якому випадку необхідно зменшувати кількість викидів і збільшувати кількість поглиначів парникових газів. Найкращими поглиначами парникових газів є біомаса (ліси) та океан. Коли спалюються ліси, то не лише збільшується викиди СО2, СН4, а й зменшується кількість природних поглиначів, таких, як сам ліс. Знищення лісів негативно впливає на обидва процеси: поглинання і викиди.

Гідрометеорологи різних країн дослідили, що за останні 100 років приземна температура, тобто та, яка фіксується на рівні 2 м від поверхні землі, підвищилася в середньому по всій планеті на 0,3-0,6 градуса за Цельсієм.

Все таки важко впевнено говорити, що дивні зміни клімату є ефектом глобального потепління, адже зростання температури, яке спостерігається,

поки що знаходиться в межах природних температурних коливань.

На думку вчених, якщо збережеться тенденція до глобального потепління,

це призведе до змін у погоді, насамперед, збільшення опадів, що в свою

чергу викличе підвищення рівня Світового океану, а як наслідок зникнуть багато островів та міст, які знаходяться на березі морів та океанів.

Підвищення температури в районах з холодним кліматом знизить смертність

від переохолодження, застудних захворювань, але негативних наслідків від

такого потепління буде значно більше. Оскільки, напевне збільшиться кількість серцево-судинних захворювань, так, як гіпертоніки важко переносять спеку. Можуть зникнути такі тварини, як білі ведмеді, моржі, тюлені, пінгвіни. Чимало рослин, які просто не зможуть перенести спеку. Таким чином недопущення глобального потепління, або хоча б зменшення фатальних наслідків у разі неминучості його настання і є перспективним питанням та завданням світової науки.