Економічні науки / 10. Економіка підприємства

к.е.н. Богацька Н.М., Степанова О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Стратегічне планування – помічник успішної діяльності підприємства

Планування – це частина процесу управління підприємством, що визначає шляхи, способи й кошти для досягнення цілей керівництва. Аби у підприємства не було проблем з прибутком і наявністю коштів, необхідно заздалегідь планувати його діяльність.

Динамічний розвиток ринкових процесів в Україні значно підвищує роль наукового обґрунтування розвитку підприємства, і важливе значення у цьому процесі посідає використання теорії стратегічного планування. Постійна мінливість ринкового середовища зумовила необхідність застосування стратегічного підходу до системи господарювання на підприємстві.

На сьогоднішній день вчені створили цілісну систему стратегічного планування, найбільш істотними з наукових досліджень є праці В. Бабича, Д. Богині, В. Єфремова, О. Віханського, В. Геєця, І. Лукінова, Л. Мельника, В. Пономаренка, С. Попова, О. Тридіда, З. Шершнєвої, Л. Шевчук, Р. Фатхутдінова, А. Яковлєва та ін. У закордонній науковій літературі значну увагу питанням стратегічного планування приділили Р. Акофф, І. Ансофф, Р. Бранденбург, А. Аакер, Д. Хассі, П. Друкер, Г. Міцберг, Дж.Б. Куїнн, Б. Карлоф, Д. Кліланд, Дж.Стейнер, Дж.Гелбарт та ін. [4, с. 131]

Незважаючи на досягнення закордонних та вітчизняних вчених актуальними залишаються дослідження, щодо необхідності стратегічного планування діяльності підприємства.

Стратегія – це генеральна комплексна програма дій, яка визначає пріоритетні для підприємства проблеми, його місію, головну мету та розподіл ресурсів для їх досягнення.

Враховуючи те, що стратегія – це спосіб досягнення результату, сформульованого у вигляді мети, можна стверджувати, що формування стратегії є процесом, у ході якого керівники встановлюють місію, формують систему цілей, обирають стратегії, а також попередньо визначають усі складові (компоненти) процесу стратегічного управління.

Стратегічне управління являє собою досить складну систему, що становить динамічний процес аналізу, вибору стратегій, планування, забезпечення і реалізації розроблених організацією планів. [2, c. 15]

Предметом стратегічного управління є базисні процеси в організації і за її межами, вишукування і нарощування стратегічного потенціалу організації .

Необхідність стратегічного планування на підприємстві зумовлена такими умовами:

• заохочує керівництво підприємства мислити перспективно, що сприяє підвищенню ефективності стратегічного управління розвитком підприємства;

• забезпечує більш чітку координацію дій організації, що покращує організаційно-економічний механізм діяльності підприємства;

• веде до встановлення показників для подальшого контролю, що значно покращує основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства;

• змушує підприємства чіткіше визначати свої завдання та основні установки діяльності;

• більш наочно демонструє взаємозв'язки керування й обов'язки всіх посадових осіб, налагоджуючи при цьому ефективну систему управління трудовим потенціалом підприємства;

• робить організацію більш підготовленою до ринкових змін, що значно зменшує ризики діяльності та дає змогу сформулювати стратегії розвитку підприємства з врахуванням як і внутрішніх, так і зовнішніх чинників впливу. [1, c.117]

Визначення стратегії підприємства є процесом, у якому враховуються всі аспекти зовнішнього й внутрішнього функціонування середовища підприємства, здійснюється планування всіх найважливіших дій (підприємницьких, конкурентних, функціональних), які необхідно реалізувати, щоб забезпечити тривалий успіх організації.

Метою стратегічного планування є встановлення певного порядку дій для підготовки ефективного функціонування конкурентоспроможного підприємства у довгостроковій перспективі та створенні потенціалу для виживання підприємства в умовах динамічної зміни зовнішнього середовища.

Завдання ж стратегічного планування являє собою мету, досягнення якої бажане до визначеного моменту і в межах періоду стратегічного планування. [3, c. 63]

Головним результатом планової роботи є не сама система планів, а визначення цілей, стратегій, програм, проектів, розподіл ресурсів, що допомагають організації уточнити найбільш прийнятні шляхи дій і бути готовою до майбутніх змін.

Формування стратегії розвитку підприємства дає змогу визначити напрямок поведінки підприємства на ринку з врахуванням умов зовнішнього середовища та вірогідного характеру їх зміни; оцінити конкурентоспроможність та стратегічні конкурентні переваги підприємства; сформулювати глобальну мету його діяльності та цілі нею визначені; визначити ресурси, які необхідно залучити для досягнення поставлених цілей та забезпечити їх найбільш ефективне використання.

Таким чином, стратегічне планування є важливим елементом економічної роботи під час розроблення стратегії розвитку підприємства і становить собою набір дій та рішень, які приводять до розроблення стратегій, призначених для досягнення поставлених цілей організацій. Формування стратегії розвитку підприємства є запорукою його успішного функціонування, дає змогу забезпечити високоефективну господарську діяльність та конкурентоспроможність підприємства.

Список використаної літератури:

1. Блонська В.І. Вдосконалення планування у стратегічному управлінні розвитком підприємства // Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. – Львів: НЛТУ України. – 2008. – Вип.18.1. – с.114-119.

2. Мізюк Б.М. Стратегічне управління: Підручник. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – Львів: Магнолія плюс, 2006. – 392 с.

3. Шилова О.Б. Соціально-економічні аспекти стратегічного планування виробничої і підприємницької діяльності // Економіка АПК. – 2006. - №8. – с. 60-64.

4. Шолох Ю.М. Стратегічне планування розвитку прикордонного регіону (на прикладі Закарпатської області)// Регіональна економіка. – 2007, № 2. – С. 131-138.