Економічні науки / 10. Економіка підприємства

к.е.н. Богацька Н.М., Муржак В.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

 

Фінансове планування у діяльності підприємства 

 

В умовах ринкового господарювання найважливішими факторами,  що обумовлюють масштаби і темпи розвитку підприємства, є обсяг і структура фінансових ресурсів, які перебувають в його розпорядженні. Без визначення фінансових можливостей та перспектив забезпечення сталого фінансового ста­ну підприємство не може досягти стабільного економічного розвитку.

В умовах ринкової економіки планування на підприємстві є внутрішньо-фірмовим. Основна його мета — забезпечення фінансових можливостей для успіш­ної господарської діяльності, одержання необхідних для цього засобів і в кінцево­му підсумку — досягнення прибутковості всіх видів діяльності підприємства. [2]

За визначенням таких авторів, як О.М. Бандурко, М. Я. Коробов, П.І. Орлов та К.Я. Петрова, фінансове планування на рінні суб'єктів господарюван­ня — це процес планування надходжень і використання фінансових ресурсів, встановлення оптимальних співвідношень у розподілі доходів підприємств. У наведеному визначенні окреслено дії підприємства щодо залучення та ефектив­ного використання фінансових ресурсів. [5]

За допомогою фінансового планування підприємство визначає на плановий рік усі джерела формування та надходження коштів, приріст активів, обсяг повернення залучених коштів та витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів, покриттям збитків минулих періодів, підтримує свою

платоспроможність та ліквідність. [1]

Призначенням фінансового планування є вирішення   таких основних завдань:

- забезпечення підприємства фінансовими ресурсами, необхідними нормальної господарської діяльності, включаючи розширене відтворення основних засобів підприємства, формування обігових коштів, матеріальне стимулювання. забезпечення соціальних потреб працівників;

- виявлення резервів у господарській діяльності підприємства та спрямування ефективності виробництва;

- забезпечення раціональних та взаємовигідних економічних відносин підприємства  з  іншими  підприємствами постачальниками  матеріальних  ре­сурсів, бюджетом  та банками. [3]

Досвід як зарубіжних фірм, так і українських підприємницьких структур свідчить, що в умовах ринку недооцінка планування, в тому числі фінансового, ігнорування його призводять до значних, нічим не виправданих економічних втрат, і в кінцевому рахунку - до банкрутства.

Обмеженість фінансових ресурсів посилює роль виваженої економічної політики.  У зв'язку з цим підприємствам потрібно поряд з виробництвом визна­ченого кола товарів та послуг освоюва­ти нові сфери діяльності. [1]

Природно, що планування в умовах ринку набуває іншого значення. Воно повинно забез­печити процес виробництва конкурен­тоздатної продукції за умови оптималь­ного використання всіх ресурсів, тобто забезпечити гнучкий розвиток підприє­мства. Якщо одне підприємство здійснює повноцінне регулярне планування, а інші тільки намагається реагувати на ситуацію, виграш у конкурентній боротьбі буде на стороні першого підприємства. Можна виділити наступні способи до­сягнення такої переваги:

- управління грошовими потока­ми. У підприємства, що планує свою діяльність, виникає менше касових розривів. Як наслідок, відсутня необхідність залучати термінові незаплановані кредити;

-  управління витратами та со­бівартістю. Істотні відхилення плано­вих витрат від фактичних викликають проблеми дисбалансу, а також питан­ня; хто винен в такому відхиленні;

-  управління потоками сировини та матеріалів. Відсутність планування в закупках матеріальних ресурсів при­зводить до зростання запасів та замо­рожування в них фінансових ресурсів;

-  управління потоками готової продукції. Заморожування фінансових ресурсів в готову продукцію також веде до втрат, пов'язаних із залучен­ням зайвих кредитів;

- управління інвестиціями, фінан­суванням і кредитуванням. Його відсутність веде до ризику для бізне­су, а саме, у випадку затримок у віддачі від реалізації проектів;

- управління взаємовідносинами із клієнтами. Дебіторська  заборгованість, по суті, являє собою безоплатне кредитування покупців. Відсутність управління заборгованістю призводить до значних втрат. [2]

Разом з тим на підприємствах різних за розміром  (велике, середнє, мале) та організаційно-правовою формою і формою власності фінансове планування має різне значення, а відповідно і завдання, які повинні бути розв'язані.

Важливість фінансового планування для великих підприємств не викликає сумніву. Більшість з них силами власної планово-фінансової служби та залуче­них зовнішніх фахівців здійснюють фінансове планування, фінансовий аналіз та розробляють необхідні прогнозні фінансові моделі.

У галузі виробництва, на малих і середніх підприємствах, однаковою мірою визнають як фінансовий аналіз, так і фінансове планування. Це звичайно обу­мовлено тим, що здійснення  аналізу сприяє виявленню проблем в організації та реалізації фінансового планування цими суб'єктами господарювання.

Для забезпечення обґрунтованого фінансового планування та виконання фінансового плану необхідною є підготовка регламенту його складання, залеж­но від розміру підприємства (велике, середнє, мале) та специфіки діяльності. організаційно-правової форми, належним чином опрацьованої та достовірної  інформації. [4]

Сучасні умови господарювання, за яких підприємства опинилися наодинці з невизначеним зовнішнім середовищем, непередбачуваною поведінкою інших суб'єктів ринкових відносин, спонукали їх до впровадження та максимального розширення прогнозування і фінансового планування, подальшого удоскона­лення методології й методики розроблення як прогнозів, так і планів. Для державних підприємств фінансове планування стало взагалі обов'язковим.

Практика країн з ринковою економікою свідчить, що чим виший рівень фінансового планування, тим ефективнішим є управління діяльністю підприємств. [2]

На сьогоднішній день фінансове планування діяльності підприємства є досить серйозною проблемою, що викликано рядом причин: відсутністю розуміння цілей і завдань діяльності підприємства; складністю з визначення потреб підприємства в економічних ресурсах; нестабільністю фінансової політики держави; недостатністю досвіду самостійної постановки цілей. Отже, фінансове планування діяльності підприємства має максимально передбачити всебічне вивчення дійсності, тенденцій, закономірностей розвитку середовища його діяльності.

Список використаних джерел:

1.     Біла О.Г. Фінансове планування і фінансова стабільність підприємств // Фінанси України. – 2007. - №4 – С.112-118.

2.     Білик М.Д. Фінансове планування на підприємстві в сучасних умовах // Фінанси України. – 2008. - № 4 – С. 133-141.

3.     Марцин В.С.,Планування як основна складова процесу фінансової діяльності // Фінанси України. – 2008. -  №4 – С.23-31.

4.     Теличко Р.К. Фінансове планування на малих та середніх підприємствах // Економіка, фінанси, право. - 2007. - №8 – С. 14-16.

5.     Шимко О.В., Рижиков В.С., Грибкова С.М., Шимко О.І. Планування діяльності підприємства: Навч. Посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. -  296 с.