Экономические науки / 6. Маркетинг и менеджмент

Доцент кафедри маркетингу, к. с-г. н., Багорка М. О.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Маркетингові технології в організації діяльності аграрних господарств

Ефективне функціонування аграрних господарств є важливою передумовою стабільного розвитку економіки країни та забезпечення її населення цінними для здоров’я продуктами харчування. Функціонування таких підприємств у ринкових умовах об’єктивно потребує стратегічної орієнтації та перспектив адаптації до постійних змін як у внутрішньому, так і у зовнішньому конкурентному середовищі, здобутті переваг у виробництві якісних, доступних за ціною товарів. Важливу роль в цьому відіграє застосування систем маркетингу. Саме впровадження маркетингового підходу у практичну діяльність сільськогосподарських виробників забезпечить більш оперативну адаптацію підприємств до ринкового середовища і забезпечить його конкурентоспроможність і сталий розвиток.

Ринкові перетворення в економіці України обумовили формування багатоукладної системи господарювання в аграрному секторі, де представлені різні форми господарювання, зокрема: державні, приватні, орендні підприємства, господарські товариства, виробничі кооперативи та фермерські господарства. Функціонування всіх цих підприємств в ринкових умовах об’єктивно потребує стратегічної орієнтації та перспектив адаптації до постійних змін як у внутрішньому так і в зовнішньому конкурентному середовищі, здобутті переваг у виробництві якісних, доступних за ціною товарів, а відтак вивчення, оперативного аналізу та застосування маркетингового забезпечення.

Теоретичні дослідження та практика діяльності сільськогосподарських підприємств підтверджують надзвичайну важливість маркетингового забезпечення. Сільськогосподарські підприємства вже почали застосовувати елементи маркетингового планування в своїй діяльності і поступово ці елементи набули рис системності, комплексності та обґрунтованості.

Маркетинг є основою кращої організації виробництва, посилення конкурентоспроможності господарюючого суб’єкта на ринку, формування його іміджу в соціально-економічному середовищі.

Перетворення, які мали місце під час проведення аграрної реформи, призвели до необхідності розширення досліджень кола питань щодо маркетингової діяльності в аграрному секторі України.

У системі ринкових економічних відносин сільське господарство поступово адаптується до підприємницького середовища через дію низки специфічних особливостей галузі, зокрема агробіологічних чинників, низької еластичності попиту, сезонності виробництва, що вимагає пошуку дієвих інструментів гнучкого пристосування можливостей підприємства до вимог ринку. Саме впровадження маркетингового підходу у практичну діяльність сільськогосподарських виробників забезпечить більш оперативну адаптацію підприємств до ринкового середовища і забезпечить його конкурентоспроможність і сталий розвиток [1].

Закордонний досвід та вітчизняна практика свідчить, що маркетинг є важливим складовим елементом діяльності сільськогосподарських підприємств при їх ринковій орієнтації, що забезпечує отримання більш широких можливостей їх розвитку. Однак упровадження та застосування маркетингової концепції серед товаровиробників в Україні йде дуже повільно. Тому питання розвитку маркетингової діяльності у нинішніх умовах господарювання є надзвичайно актуальним, а зі вступом України до СОТ – одним із першочергових.

Маркетинг як теоретична концепція дозволяє агропромисловим формуванням краще адаптуватися до умов ринкової економіки, адже маркетингова діяльність за своєю суттю виступає чіткою організаційною формою сучасного товарного виробництва з відповідним змістом і має вагоме значення для вдосконалення агропромислового виробництва. Вважаємо, що ця діяльність допоможе об'єднати зусилля сільськогосподарських товаровиробників, підприємств переробної промисловості і торгівлі не тільки на стадії реалізації продукції, а й на стадії визначення характеру і масштабів її виробництва, шляхів рентабельного використання виробничих потужностей підприємств, визначення взаємовигідних умов просування продукції з врахуванням максимального задоволення потреб кінцевих споживачів.

Маркетинг, який пов’язаний з продукцією сільськогосподарських виробників, набагато складніший від інших видів маркетингу. Ця складність зумовлена різноманітністю методів і способів його здійснення. Застосування різноманітності таких методів пояснюється великою кількістю і різноманітністю виробленої продукції, її цілеспрямованістю й значимістю для кінцевого споживача [2].

Маркетинг як інструмент ринкової діяльності забезпечує оптимальну швидкість просування сільськогосподарської продукції, при якій співвідносяться найбільш вигідні темпи їх продажу та обігу мінімальних витрат на зберігання запасів, а також збереженні можливості повністю задовольняти споживчий попит. Таким чином, маркетинг виступає у якості прискорювача процесів, що відбуваються в системі «виробництво – обмін – споживання» [3].

Практично будь-яка діяльність у сфері маркетингу пов'язана з пошуком й аналізом інформації про ринок, товари, споживачів, посередників, постачальників і конкурентах. Професія маркетолога припускає необхідність постійно відслідковувати нові тенденції на своєму й суміжному ринках, а також динамічні процеси, що спостерігаються у даній сфері діяльності.

У сільськогосподарських, головним чином, великих підприємствах починають створюватися служби маркетингу, які працюють за інерцією на інтуїтивній основі. Зростає інтерес і фермерів до маркетингу, оскільки виробник розуміє, що, порівняно з більшістю товарів, для сільськогосподарських продуктів характерні підвищена громіздкість (зерно, грубі корми тощо) та схильність до швидкого псування (м'ясо, молоко, овочі, фрукти). Значні обсяги продукції впливають на маркетингові функції, що стосуються фізичного маніпулювання. Об'ємні продукти займають багато місця, потребують відповідних приміщень і умов. Отже, при співвідношенні з їх цінністю, вони обходяться значно дорожче в перевезеннях та зберіганні.

До того ж, обсяг виробленої продукції фермерського господарства змінюються з року в рік, зумовлює реакцію фермерів на ціни, урядові заходи, а крім того, на кількості і якості продукції. Зміни в обсягах випуску продукції залежно від названих факторів впливають на процес агромаркетингу. В цих умовах виходом із становища для фермера є швидка реалізація продукції

Через швидке псування необхідні термінові доставки, певну умови зберігання (температурний режим для овочевої продукції і фруктів, охолодження молока, замороження м'яса). Усе це зумовлює додаткові витрати, відволікає від основного виробництва, веде до подорожчання продукції.

Зміни обсягів випуску сільськогосподарської продукції, у свою чергу, мають велике значення для фірм продовольчого маркетингу, які спеціалізуються на виробництві окремих видів продовольчих товарів. Наприклад, різке скорочення збору продовольчого зерна пшениці торкнеться мукомольних підприємств та хлібопекарних заводів і не чіпатиме переробників продовольчої сировини (цукрових буряків, соняшника) чи виноробів. Зміни в поставках продукції з фермерських господарств мають істотний вплив на закупівельні ціни, потреби у сховищах та завантаженість виробничих потужностей переробки, які належать фірмам продовольчого маркетингу. Прагнення зменшити ризик та невизначеність, які спричинюються коливаннями поставок продукції з ферм, зумовлюють створення більш тісних договірних зв'язків між маркетинговими агентствами і сільськогосподарськими господарствами, більш активний вихід аграріїв на світовий ринок [4].

Література:

1. Кваша С.М. Вплив світової фінансової кризи на розвиток аграрного сектору вітчизняної економіки // Економіка АПК. – 2009. - №5. – С.3-8.

2. Островський П.І. Аграрний маркетинг: навчальний посібник. – К.:Центр навчальної літератури, 2006. – 224 с.

3. Бочко О.Ю. Основні підходи до визначення сутності кооперації в аграрній сфері // Наукові дослідження – теорія та експеримент 2007: матеріали третьої між нар. науково-практичної конференції. – Полтава, 2007. – С. 30-33.

4. Бабич М.М. Сучасний стан та перспективи розвитку фермерських господарств на Миколаївщині // Економіка АПК. – 2001. - №7. – С.36-41.