Лук’яненко Д.І., Колєно І.В.

ДИНАМІКА БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ

Бюджетний дефіцит є важливим інструментом державної фінансової політики, який впливає на економічне та соціальне становище країни.

Актуальність роботи полягає в тому, що питання удосконалення пiдходiв до фінансування бюджетного дефіциту в Україні є особливо важливим при тому, що кожна країна має певні особливості, які потрібно враховувати в ході використання такого важеля, як бюджетний дефіцит.

Метою даної роботи є розгляд динаміки бюджетного дефіциту в Україні та вивчення світового досвіду його подолання.

Для досягнення мети роботи необхідно виконати наступні завдання:

- дослідження сутності бюджетного дефіциту та його видів;

- аналіз динаміки бюджетного дефіциту в Україні;

- вивчення досвіду країн з ринковою економікою щодо зменшення бюджетного дефіциту.

У різних економічних працях можна зустріти підходи до проблеми дисбалансу бюджету, які дещо відрізняються один від одного. Проте останнім часом більшість економістів погодилися з точкою зору Дж. М. Кейнса, великого економіста 20-го століття. Тому що завдяки Кейнсу із середини тридцятих років дефіцит державного бюджету став застосовуватися в якості джерела можливостей державного регулювання економіки, наприкінці двадцятого сторіччя не залишилося практично жодної країни, яка б могла похвалитися відсутністю бюджетного дефіциту.

Отже, з точки зору кейнсіанців, бюджетний дефіцит є звичайним наслідком проведення фіскальної політики, і нічим більше. Обґрунтованість кожного даного дефіциту залежить від необхідності регулювання величини державних впливань у величину валових витрат економіки. З точки зору кейнсіанців збалансований бюджет має право на існування лише тоді, коли економіка знаходиться в рівновазі в стані повної зайнятості, причому величина додатків, що збільшують валові витрати економіки повної зайнятості, дорівнює величині додатків, що зменшують валові витрати економіки повної зайнятості. Якщо ж хоча б одна з вищезгаданих умов не буде виконана, незбалансованість бюджету буде обґрунтована [3 с.115-118].

Бюджетний дефіцит як економічна категорія відображає співвідношення між доходами і видатками бюджету з перевищенням видатків.

І.В. Алексєєв, Н. Б. Ярошевич, І.Ю. Кіндрат дефіцит бюджету класифікують за такими критеріями:

- за формою прояву: відкритий (офіційно проголошений у законі про бюджет на відповідний рік) і прихований (не визначений офіційно, проявляється в підвищенні планових обсягів доходів, включених до складу доходів джерел покриття бюджетного дефіциту).

- з причин виникнення: вимушений (наслідок недостатності фінансових ресурсів у держави, низький рівень виробництва ВВП) і свідомий (наслідок фінансової політики держави).

За напрямками дефіцитного фінансування: активний (через спрямування грошей у розвиток економіки для зростання ВВП) і пасивний (для покриття поточних витрат).

Л.Й. Айведян відзначає, що рівень дефіциту визначається ставленням до ВВП, ВНП або до затверджених витрат бюджету, але він не може бути постійним і залежить від різних джерел, які впливають на розвиток економіки. Активний дефіцит бюджету дає можливість підштовхнути подальший розвиток економіки і зростання капіталу. Пасивний - підпорядковується законам інфляції.

Активний бюджетний дефіцит характеризується направленням грошових коштів на покриття поточних витрат.

О.Д. Василик, К.В. Павлюк розрізняють поняття стійкий дефіцит бюджету, який існує в довгостроковому періоді, та тимчасовий дефіцит, що викликається касовими розривами у виконанні бюджету або непередбачуваними подіями та обставинами.

За критеріями визначеності складових частин бюджетного дефіциту вони виділяють фактичний бюджетний дефіцит, структурний бюджетний дефіцит, циклічний бюджетний дефіцит.

Якщо фактичний бюджетний дефіцит є зовнішнім проявом розбалансованості дохідної та витратної частин бюджету, то структурний і циклічний дефіцити є його внутрішніми складовими. Фактичний дефіцит відображає реальні доходи, витрати бюджету і дефіцит за певний період.

Структурний дефіцит - це дефіцит за умови повної або високої зайнятості потенційний виробничих ресурсів.

Структурний дефіцит (надлишок) державного бюджету - різниця між витратами і доходами бюджету в умовах повної зайнятості. Циклічний дефіцит нерідко оцінюється як різниця між фактичною величиною бюджетного дефіциту і структурним дефіцитом [3 с.124-128].

Для проведення аналізу стану і динаміки дефіциту державного бюджету України за 1995 – 2009 рр. доцільно розглянути наведений нижче графік (див. мал. 1).

Мал. 1. Бюджетний дефіцит / профіцит в Україні за 1995-2009рр.

Аналізуючи дані, можна побачити, що бюджет України переважно є дефіцитним. У 2004 та 2009 рр. дефіцит складав досить вагому суму – 11,01 млрд. грн. та 28,4 млрд. грн. відповідно. Але, слід відмітити, що у 2000 р. та 2002 р. спостерігався профіцит бюджету, що є непоганою тенденцією (1 млрд. грн. і 1,6 млрд. грн. відповідно).

Загалом у 2000 році були створені сприятливі умови для подальшого розвитку національної економіки. Зовнішній борг скоротився на 1,5 млрд. грн. У 2002 році дещо інша ситуація. Тут основною причиною профіциту держбюджету України стало те, що у категорію доходів потрапили приватизаційні надходження у розмірі 5,8 млрд. грн. Але методика визначення дефіциту держбюджету була змінена з 2003 р. і приватизаційні надходження тепер виключені з прибуткових статей бюджету і переведені в розряд джерел фінансування дефіциту бюджету.
До 2000 року спостерігається поступове зменшення дефіциту; у період 2000 – 2003 рр. – незначні коливання близько нуля, що якраз і характеризують вдале використання держбюджету; у 2004 дефіцит різко зріс, до 2006 р. поступово зменшувався, а у 2007-2009 рр. знову помітно зростав.
В цілому динаміка дефіциту (профіциту) вкрай нестабільна протягом 1995 – 2009 рр. За оцінками експертiв Рахункової палати України однiєю з основних причин зниження темпiв приросту ВВП у 2004 poцi в 4,6 рази (попри збiльшення обсягiв запозичень на 31,8 %) стало нерацiональне використання залучених коштiв за умов боргу [1 с.98-101].
Досвід західних країн з ринковою економікою доводить, що допустимим розміром дефіциту бюджету є 2 - 3 % ВНП; в таких межах він не тільки не дає негативних наслідків, а навіть сприяє розвитку економіки, пожвавленню ділової активності. Така практика має назву "дефіцитного фінансування". 

Слiд зауважити, що розмip бюджетного дефiцитy, який перевищує 3 відсотки валового нацiонального продукту, призводить до зниження iнвестицiйної активностi, розвитку iнфляцiї. Такий дефiцит є гальмом економiчного зростання держави [2 с. 19-32].

Таким чином, загальний висновок полягає у тому, що бюджет України є дефіцитним. З метою максимально ефективного управління дефіцитом державного бюджету необхідно застосовувати систему економічних заходів.    

Література

1. І. С, Невінчаний. Основні шляхи подолання бюджетного дефіциту в Україні.// Формування ринкових відносин в Україні. – 2009. - №6

2 Федоcов В., Гладченко Л. Бюджетний дефіцит у контексті західної фінансової теорії і практики // Финансовые риски. – 2009. - № 3.

3. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. - М.: Дело ЛТД, 1993.