Экономические науки/7.Учет
и аудит.
асист.
Тиквій Н.В. Мухомора Ю.О.
Вінницький національний
торговельно-економічний інститут
Київський національний
торговельно-економічний університет
Організація
внутрішнього аудиту на підприємствах аграрного сектору економіки України.
Розвиток
ринкових відносин в Україні передбачає підвищення ефективності господарювання.
Зміна соціально-економічних умов в аграрному секторі економіки призводить до
виникнення нових інформаційних потреб з боку власників і менеджерів сільськогосподарських
підприємств, що вимагає оптимізації управління ними. Необхідність приведення у
відповідність механізму управління підприємством до вимог сучасної економіки
доводить об'єктивно існуючу потребу в удосконаленні функції
внутрішньогосподарського контролю.
Реалізація
цього завдання передбачає повноцінне використання контрольних функцій у
підприємстві, організацію раціональної взаємодії між суб'єктами контролю,
розподіл обов'язків і відповідальності як за систему обліку та звітності
зокрема, так і за результати господарської діяльності підприємства в цілому.
Контроль має виступати зв'язуючою ланкою між власниками підприємства та
суб'єктами управління ним.
Проблема
розвитку внутрішнього аудиту в Україні полягає у виробленні комплексного,
системного підходу і пов’язаних з ним методичних рішень, які б забезпечили
практичні умови для створення та ефективного функціонування служб внутрішнього
аудиту на підприємствах України. На
сучасному етапі розвитку економіки України відбувається зростання масштабів виробництва,
що обумовлює необхідність створення багаторівневого апарату управління, який в
свою чергу створює проблеми обміну інформацією, збільшує ймовірність того, що
рішення, які приймаються різними ланками управління будуть суперечити один
одному.
Для української практики поняття
«внутрішній аудит» − нове, воно неопрацьоване теоретично і майже не
застосовується практично. Мета внутрішнього аудиту – сприяти ефективному
виконанню завдань і цілей, задля яких функціонує підприємство. Внутрішній аудит
можуть проводити аудитори, які працюють безпосередньо на даному підприємстві. У
невеликих підприємствах може й не бути штатних аудиторів. У цьому разі
проведення внутрішнього аудиту може бути доручено ревізійній комісії, що є
характерним для більшості підприємстві передбачено їхнім Статутом, або
аудиторській організації на договірних засадах. [1.cт.20]
Об'єктом
дослідження є система внутрішньогосподарського контролю в сільськогосподарських
підприємствах.
Предметом
дослідження є теоретичні, методичні й організаційні аспекти
внутрішньогосподарського контролю у сільськогосподарських підприємствах.
Метою статті
є обгрунтування рекомендацій щодо вдосконалення організаційних і методичних
аспектів внутрішньогосподарського контролю в аграрних підприємствах.
Реалізація поставленої
мети обумовила вирішення наступних завдань:
·
обгрунтування пріоритетних напрямів розвитку внутрішньогосподарського
контролю в аграрних підприємствах, уточнення його місця у загальній системі
економічного контролю та ролі у системі управління;
·
узагальнення та систематизація підходів до класифікації завдань і принципів
внутрішньогосподарського контролю, уточнення його мети та функцій;
·
визначення елементів системи внутрішньогосподарського контролю;
·
розробка науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення організаційної
структури служби внутрішньогосподарського контролю та її взаємозв'язків з
іншими структурними підрозділами у загальній системі управління
сільськогосподарським підприємством;
·
удосконалення методики визначення суттєвості відхилень, виявлених у процесі
здійснення внутрішньогосподарського контролю, уточнення класифікації порогів
суттєвості;
·
удосконалення регламентного забезпечення й обґрунтування доцільності
запровадження стандартизації внутрішньогосподарського контролю;
·
розробка пропозицій щодо застосування комп'ютерних технологій у процесі
здійснення внутрішньогосподарського контролю, методики його автоматизації та
форм електронних робочих документів;
·
узагальнення та систематизація підходів до розрахунку ефективності
внутрішньогосподарського контролю.
Для удосконалення мотивації трудової
діяльності сільськогосподарських
підприємств, необхідно, перш за все, розробити та реалізувати основні
концептуальні засади її покращання та функціонування. Вони повинні включати в себе такі позиції:
·
паритет у правах усіх сторін соціально-економічних відносин щодо розподілу
прибутку підприємства;
·
забезпечення провідних фахівців правом власності на акції підприємства;
·
створення умов для належного використання виробничих, людських і природних ресурсів;
·
впровадження демократичних засад управління;
·
пріоритетне забезпечення робочими місцями перспективних молодих і
висококваліфікованих фахівців;
·
впровадження переважно погодинної системи оплати аграрної праці на всіх
видах механізованих та ручних робіт;
·
забезпечення сприятливого внутрішнього та зовнішнього середовища для професійного зростання та самореалізації
окремих працівників;
·
розробка на державному, регіональному та місцевому рівнях державних програм
підтримки та розвитку сільських територій;
·
розробка цільових програм по наданню житла та інших соціально-побутових і
культурних послуг малозабезпеченим і молодим фахівцям тощо.
Реалізація
вищезазначених методичних і практичних підходів сприятиме покращенню ставлення
селян до роботи, підвищенню ефективності діяльності реструктуризованих
сільськогосподарських підприємств та аграрного сектора економіки в цілому. [3.ст.232]
І саме
головне, що необхідно врахувати, особливо в умовах економічної кризи, що
система внутрішнього аудиту вважається ефективною, якщо вона зможе попередити
виникнення недостовірної інформації.
Ефективність діяльності внутрішнього
аудиту на аграрних
підприємствах визначається рівнем його
організації. Підсумовуючи вищезазначене, можна стверджувати, що до важливих
передумов раціональної організації внутрішнього аудиту слід віднести високу
кваліфікацію, ділові й особисті якості керівника аудиторської служби та
аудиторів.
Отже, можна зробити висновок про те, що
внутрішній аудит аграрного підприємства спрямований ний насамперед на систему управління ризиками і
систему внутрішнього контролю — їх оцінку, аналіз, пошук шляхів удосконалення,
що дозволить ефективно здійснювати управління фінансово-господарською
діяльністю господарюючого суб’єкта та приймати виважені управлінські рішення.
Література: