Рудь І. В.

Науковий керівник: к. е. н. Підвальна О. Г.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Тимчасовий менеджмент як вид управлінських послуг

Інформація викладена в роботі розкриває перед читачами відносно нове поняття на ринку праці - «Interim Management» . Предметом дослідження є тимчасовий менеджер як людина, що здатна реанімувати бізнес за досить короткий час. Мета роботи – визначення ролі тимчасового керуючого у системі економічних відносин.

Information presented in the paper shows the reader a relatively new concept in the labor market - «Interim Management». The subject of study is an interim manager as a person that is able to revive the business for a short time. The aim - the role of interim manager in the system of economic relations.

У даній статті розглянемо нове для української бізнес-практики поняття - «Interim Management» (англ. «тимчасовий менеджмент»). Хоча попит на послуги інтерім менеджерів (тимчасових керуючих) існував задовго до того, як у Європі цьому виду управлінських послуг дали власну назву. Сьогодні дана тема є досить актуальною – це пояснюється стрімким збільшенням кількості нових спеціалістів на ринку праці. Це, безсумнівно, потрібна послуга, що має великий попит на ринку. Але попит цей є «прихованим», тому що потенційні споживачі не здогадуються про те, що є спосіб вирішення певних проблем, над якими вони «ламають голову». Як будь-яке нововведення інтерім-менеджмент повинен пройти періоди первинного ознайомлення, випробування перш ніж стане зрозумілим, звичним і почне користуватися стійким попитом.

Тимчасове управління - це послуга, яка дозволяє орендувати менеджера з певним типом знань для роботи у організації за обмежену кількість часу.

Це тимчасове надання ресурсів і навичок.

Сучасна практика тимчасового управління почалася в середині 1970-х років. Менеджери з найму на тимчасовій основі позиціонував себе як ідеальне рішення.

З 1980-х років, концепція та застосування тимчасових керуючих як інструменту забезпечення ресурсами для організації звернула на себе увагу з боку вчених і політиків, а також практиків.

Є декілька чинників, які роблять пропозицію тимчасового управління все більш популярною і економічно ефективною для організацій-клієнтів.

Тимчасові менеджери зазвичай працюють на високому рівні в організації клієнта. Вони часто приносять навички і знання, для вирішення конкретних проблем, із попередніх місць роботи. Їх досвід і практика дозволяють їм бути продуктивними і зробити помітний вплив з самого початку, збільшуючи ймовірність успіху.

Такі працівники забезпечують свіжий погляд і можуть швидко сконцентруватися на тому, що краще для бізнесу. Не будучи частиною великого бізнесу вони не примушують, щоб розширили їхнє завдання і роль у керуванні процесами роботи.

Тимчасовий керуючий, підходячи до кінця проекту, гарантує: цілі були досягнуті, клієнт задоволений.

Вибір тимчасових керуючих зазвичай слідує за аналогічним процесом набору персоналу: звернення до агентства з вимогами; вони представляють список кандидатур; проводиться інтерв'ю, а потім призначення на посаду тимчасового керуючого. Однак, на відміну від набору, цей процес може бути дуже швидким, часто кілька днів[3].

Сьогодні виділяють шість категорій інтерім-менеджерів, класифікованих ознакою - мети використання їхніх послуг замовниками:

1. Інтерім-прогрессор - це тимчасові менеджери, метою діяльності яких є досягнення прогресивних змін в організації. Завдання прогрессора - запустити процес саморозвитку. Інтерім-прогрессора слід залучати до управління, коли необхідно:

· підняти на новий рівень або значно збільшити конкурентоспроможність бізнесу;

· здійснити поворот в новому стратегічному напрямку;

· привнести нове бачення і розуміння бізнесу;

· провести реінжиніринг бізнес-процесів;

· зробити «прорив» за рахунок досвіду і технологій;

· змінити принципи і методи управління;

· провести зміну організаційної структури;

· провести зміну корпоративної культури;

· вийти на нові ринки;

· навчити особливим умінням і навичкам;

· освоїти нові методи виявлення проблем, впровадження змін;

· забезпечити передачу управління від власника до найманого менеджера.

2. Інтерім-терапевти - це тимчасові менеджери, метою діяльності яких є «налагодження роботи» в якому-небудь підрозділі чи функціональній області. На практиці, як правило, це адміністративні області: управління людськими ресурсами, фінансами, документообігом і т.п., хоча це може бути будь-який підрозділ.

3. Інтерім-замінники - це тимчасові менеджери, метою діяльності яких є тимчасова заміна відсутніх посадових осіб або підтримка деяких функцій на підприємстві до настання певного моменту (це можна назвати «підхопленням управління»).

Наприклад, необхідно:

· замінити менеджера, який тимчасово звільнився;

· замінити менеджера, який знаходиться на тривалому навчанні, лікуванні або у тривалому відрядженні;

· виконати представницькі функції знову організованого підприємства, до моменту початку виробничо-комерційної діяльності (оформлення установчих документів, отримання ліцензій, дозволів, реєстрація в ДПА та інших фондах, відкриття рахунків, пошук необхідних територій та приміщень і т. п.);

· тимчасово прийняти на себе управління в період зміни власників підприємства і т. п.

Інтерім-замінникам не ставиться завдання суттєво змінити, а в основному навпаки - підтримати управління на певному рівні, до моменту передачі іншому менеджерові.

4. Інтерім-чистильники - це тимчасові менеджери, метою діяльності яких є усунення окремих негативних чинників, що заважають більш ефективному функціонуванню бізнесу.

Наприклад, необхідно:

· «Перетрусити» кадри, тобто звільнити компанію від людей, які з різних причин не задовольняють вимогам сьогоднішнього бізнесу;

· зупинити розвиток деструктивного конфлікту в колективі, з яким не може впоратися поточне керівництво;

· розворушити «болото», в якому грузнуть всі спроби менеджменту здійснювати нововведення, і т. п.

Іноді діяльність інтерім-чистильників називають «розчищенням завалів», «прибиранням сміття». У деяких випадках таке розчищення є підготовкою ґрунту до наступної реорганізації бізнесу.

5. Інтерім-дизайнери - це тимчасові менеджери, метою діяльності яких є зміна зовнішньої привабливості компанії для інвесторів, акціонерів, потенційних покупців бізнесу і т. п [2].

Після продажу бізнесу, акціонування, отримання інвестицій інтерім-дизайнер поступається місцем постійному керуючому, який може не бути таким презентабельним, але повинен бути ефективним.

Інтерім-дизайнеру необхідно досконало володіти навичками переконання, публічних виступів, впливу на аудиторію, продажу ідей і т.п.

6. Інтерім-могильники - це тимчасові менеджери, метою діяльності яких є професійно «згорнути» діяльність підприємства.[1]

Всі вищеописані види послуг інтерім-менеджменту здійснюються за осмисленою обопільною згодою сторін - замовника та інтерім-менеджера. Є ще варіанти, коли замовник декларує одні цілі, але приховує справжні наміри. Досвідчений інтерім, звичайно, повинен обчислити логічно чи відчути інтуїтивно справжні наміри замовника, але, все ж таки, такі випадки мають місце бути.

В Україні практика залучення тимчасових менеджерів в основному зосереджена в банківській діяльності, коли Національний банк України призначає тимчасові адміністрації в банки, що опинилися на межі банкрутства або за нею. Також, призначення тимчасових керуючих, деякий час тому, було пов'язано з діяльністю Фонду державного майна у зв'язку з проведенням санації державних підприємств. Однак, широкого поширення в українських бізнес-колах подібна діяльність не отримала.

ЛІТЕРАТУРА

1. www.progressive-management.com.ua

2. http://www.management.com.ua/qm/qm139.html

3. Department of Premier and Cabinet Circular 2009-32, Public Sector Employment and Management Regulation 2009