Кисіль В.Л., Садловський Р.В.

Науковий керівник: Подолянчук О.А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Аудиторський ринок в Україні: стан та основні проблеми розвитку

У статті проведено дослідження сучасного стану ринку аудиторських послуг в Україні, визначено основні негативні суспільно-політичні проблеми розвитку нашої держави, що певною мірою торкаються аудиту та повинні бути вирішенні.

Ключові слова: аудит, аудиторська діяльність, супутні аудиту послуги, Аудиторська палата України.

Постановка проблеми. Прийняття Закону України «Про аудиторську діяльність» та ряду інших законодавчих актів вимагають реформування сучасної системи аудиторської діяльності та піднесення їх до світових стандартів. Дане дослідження спрямовує свою увагу на характеристику сучасного стану ринку аудиторських послуг в Україні та акцентує свою увагу на проблемах, що торкаються аудиту та повинні бути вирішенні для наближення аудиту в Україні до світових вимог.

Мета дослідження. Показати позитивні риси, що характерні для ринку аудиторських послуг в Україні, виявити основні суспільно-політичні проблеми, що торкаються аудиторської діяльності та зосередити свою увагу на їх вирішенні.

Основні результати дослідження. У 2010 році виповнилося 17 років як в Україні було легалізовано аудит.

У 1993 році було прийнято Закон України «Про аудиторську діяльність». Відповідно до нього, провідні вчені та фахівці трактують його як перевірку даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єктів господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку, або інших правил (внутрішніх положень суб’єкта господарювання) згідно з вимогами користувачів [2].

За останні 5-9 років ринок аудиторських послуг в Україні зазнав суттєвих змін. Спостерігається певне розшарування суб’єктів аудиту на успішні фірми та так звані фірми «аутсайдери», диверсифікується сектор аудиторських послуг, з’являються зміни якісного та кількісного характеру у спільноті суб’єктів аудиторської діяльності. Можна впевнено сказати, що аудит склався як професійна діяльність і в нього є подальша перспектива.

Але, як не дивно, тільки чути лише нарікання: то не застосовуються стандарти аудиту, то його якість нібито низька, то він не має над собою громадського нагляду, то вузький спектр аудиторських послуг, то занадто висока вартість послуг, то аудит втратив незалежність тощо. Але, попри все це аудит в Україні існує, який поки що нічим не гірший за пересічний аудит у США, Західній Європі, відбувається становлення національного ринку аудиторських послуг.

Крім усіх цих нарікань та недоліків, можна і побачити ряд позитивних рис у аудиторській практиці України. Цікаво буде порівняти показники аудиторської діяльності, спираючись на офіційні дані Аудиторської палати України [1,4].

Розглянемо правове поле аудиту з точки зору посилання законодавця чи органів виконавчої влади на аудиторську діяльність або на необхідність використання послуг суб’єктів аудиту в господарській діяльності (табл. 1).

Таблиця 1

Законодавче регулювання аудиторської діяльності в Україні

Суб'єкти законодавчої ініціативи	Кількість законодавчих актів
	2000 р.	2006 р.
Закони України	16	84
Постанови Кабінету Міністрів України, рішення регуляторних органів виконавчої влади	22	1148

Як бачимо, законодавець почав щільніше опікуватися аудитом, що й спричинило активний розвиток ринку аудиторських послуг України, диверсифікацію аудиторських послуг.

Ринок видів аудиторських послуг в Україні суттєво змінився та розширився за напрямами та інтересами замовників. Слід звернути увагу на те, що в 2007 р. список аудиторських послуг поповнився ще кількома можливими видами аудиторської діяльності – аудитори отримали можливість здійснювати оцінку, вести бухгалтерський облік для третіх осіб, представляти інтереси третіх осіб у судовій практиці, надавати консалтингові послуги замовнику з багатьох питань, оцінювати різні аспекти його господарської діяльності, проводити професійні тренінги та багато інших. Так, кількість послуг, які може надавати своєму клієнтові суб’єкт аудиторської діяльності зросла з 4 у 2000 р. до 47 у 2007 р., або майже в 12 разів (табл. 2) [3].

Таблиця 2.

Зміни у видах аудиторської діяльності

Види аудиторських послуг у 2000 р.	Види аудиторських послуг у 2007 р.
1. Аудит	1. Завдання з надання впевненості, в тому числі:
2. Супутні аудиту послуги, в тому числі:	1.1. Аудит історичної фінансової інформації
2.1. Оглядова перевірка	1.2. Огляд історичної фінансової інформації
2.2. Операційна перевірка	1.3. Завдання з надання впевненості, що не є аудитом або оглядом, - всього 17 позицій
2.3. Компіляція (трансформація обліку)	2. Супутні послуги, в тому числі
	2.1. Завдання з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації
	2.2. Завдання з підготовки фінансової інформації
	3. Інші послуги - всього 13 позицій
	4. Організаційне та методичне забезпечення аудиту

Але попри ряд позитивних ознак, все ж таки відчуваються проблеми розвитку національної системи аудиту. Тому потрібно зосередити зусилля на вирішенні кількох сучасних суспільно-політичних проблем, які торкаються аудиту, а саме.

1. Налагодження взаємодії інститутів незалежного та органів державного та муніципального контролю з метою створення відповідних координаційних структур, покликаних узгоджувати діяльність контролюючих суб'єктів. Прообразом пропонованих структур можна вважати Аудиторську палату, яка протягом тривалого періоду об'єднує представників аудиторського загалу та державної влади. Досвід її функціонування спростовує побоювання щодо нереальності створення чи небезпеки ускладнення і бюрократизації системи контролю внаслідок запровадження координаційних структур. Навпаки, уміле їх використання покликане сприяти усуненню неконтрольованих точок, зон і сегментів національної економіки, а також запобігати паралелізму та дублюванню контрольних функцій.

2. Закріплення інкорпорованості незалежного та державного фінансового аудиту в загальнодержавну контролюючу систему ухваленням Верховною Радою України законопроекту «Про фінансовий контроль в Україні». Йдеться про утвердження аудиту в ролі повноцінного, адекватного іншим компонентам цілісної національної системи фінансового контролю.

3. Підвищення значущості та зміцнення статусу національної системи аудиту в процесі реформування Конституції України. Зокрема, потребує конституційного закріплення положення про те, що найважливішими об'єктами загальнодержавної системи контролю є: природні та економічні блага, майно і надбання українського народу; фінансові потоки, включаючи внутрішні та зовнішні зобов'язання (борги) держави і суспільства; власний капітал фізичних та юридичних осіб; ВВП і насамперед продукція, товари, роботи та послуги, створені в реальному секторі економіки; національний дохід, включаючи доходи домогосподарств, підприємств, організацій і установ приватного, державного та комунального секторів; суспільні видатки (витрати) на виробничі й невиробничі цілі тощо.

Висновки. Отже, незважаючи на те, що ринок аудиторських послуг в Україні переживає доволі позитивні часи, все ж таки, для нього характерний ряд негативних рис. Незважаючи на те, що якість надання аудиторських послуг в Україні майже нічим не відрізняється від надання послуг на Заході, вона може бути кращою. Для цього необхідна активна державна політика, яка б створила б необхідні умови для розвитку та вдосконалення аудиторського контролю та визнала аудит як окрему, незалежну форму контролю. Вдосконалення законодавчої бази підніме розвиток аудиту в Україні на новий щабель.

Список використаної літератури

1. Аудит в Україні – 2000 р. Статистика та аналіз ринку аудиторських послуг // Інформаційний бюлетень Аудиторської палати України. – К., 2001. - №1.

2. Облік, аналіз та аудит: навчальний посібник. – К.:Кондор, 2008. – 618 с.

3. Редько О. Аудиторські послуги в Україні: перші кроки до ринку / О. Редько // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. – № 11. – С. 48-56.

4. Узагальнюючий аналіз результатів здійснення аудиторської діяльності аудиторськими фірмами (аудиторами) за даними звітів форми Ф-1 за 2006 р., що надійшли до АПУ. – К., 2007.