Дмитришен П.В., Сисюк Л.П.
Вінницький торговельно-економічний
інститут Київського Національного торговельно-економічного університету,
Україна
Вплив транснаціональних
корпорацій на українську економіку
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку
світової економічної системи транснаціональні корпорації (ТНК) стали однією з
визначальних рушійних сил глобалізації. Це зумовлює необхідність дослідження
стратегії ТНК, принципів та механізмів діяльності для розробки концепції
регулювання їх діяльності на рівні державної економічної політики. Діяльність
ТНК в Україні ще не досягла масштабів, характерних для країн Східної Європи,
саме тому держава ще може реально впливати на їх діяльність, що й визначає
актуальність розробки зваженої державної політики.
Діяльність ТНК безпосередньо
впливає на платіжний баланс, виробництво, торгівлю, зайнятість, розвиток
конкурентного середовища приймаючої економіки. Навіть більше, при цьому
набувають надзвичайної ваги політичні чинники, котрі стосуються зовнішнього
контролю над національною економікою. ТНК не просто спрямовують свій капітал у
конкретну галузь, чим стимулюють її розвиток та зростання значення в економіці
країни-одержувача інвестицій, вони також спрямовують туди капітальні,
технологічні, трудові ресурси .
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вагомим внеском у дослідження
різних аспектів стратегії ТНК є праці науковців, таких, як: Аніловська Г.Я.,
Башинська Г.І., Бесараб Є.О., Бортова М., Вінслав Ю., Драчова О.Л., Кияк А.Т.,
Книш М.І., Коваленко Г., Кредісов А.І., Куліш Г.П., Ленський Є.В., Лісова В.І.,
Мінервін І.Г., Міхальскі Т., Мовсеян А., Огнівцев С., Пасічник Т.О., Рогач
О.І., Рокоча В.В., Соколенко С.І., Філіпенко А.С., Шнирков О.І. та інших, які у
своїх роботах досліджували проблеми розвитку світової економіки в умовах
глобалізації, аналізували роль і місце ТНК у світі та особливості їх стратегії.
Нині найбільш повного розкриття потребують питання про стратегію ТНК актуальна
також проблема розробки зваженої державної політики щодо діяльності ТНК в
Україні.
Метою статті є розробка стратегії розвитку ТНК
в Україні та аналіз впливу їх стратегічної діяльності на розвиток національної
економіки.
Відповідно до даних Державного
комітету статистики України, обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну за
станом на 1 січня 2010 р. становив $46,642 млрд. в
порівнянні з $40,957 млрд. роком раніше, що значно менше відповідних
показників ПІІ в країнах Центральної й Східної Європи. В Польщі, наприклад, із
2000-го по 2004 pp. обсяг приросту ПІІ щороку становив у середньому близько 7 млрд. дол. Тоді як в Україні рівень у $1 млрд. дол. було вперше досягнуто
у 2003 р. а в 2009 році склав $4,694 млрд. Існують відмінності не лише за обсягом
інвестицій, а й за загальною кількістю філій ТНК. За даними «Доповіді про
світові інвестиції»(2008р.) ЮНКТАД , в Україні було зареєстровано 367 іноземних
філій ТНК, тоді як у багатьох країнах СНД цей показник є значно вищим. Зокрема,
кількість іноземних ТНК у Молдові сягає 2670, у Росії - 1176, у Казахстані -
1772. Ще більш разючим є порівняння з країнами ЄС, де іноземних філій більше
208 тис., а материнських компаній ТНК - понад 39 тис. Таке ж відставання
спостерігається порівняно з країнами і територіями, що динамічно розвиваються,
особливо Китаєм, де 280 тис. іноземних філій, Сінгапуром - 14 тис., Малайзією -
понад 15 тис.
Наявність такої невеликої
кількості ТНК в Україні пояснюється багатьма чинниками. Так, зокрема, Світовий
банк і Міжнародна фінансова корпорація 4 листопада 2010 року презентували
щорічну доповідь «Ведення бізнесу - 2011» (Dоing Business 2008), де представили рейтинг
держав за показником створення сприятливих умов для ведення бізнесу, в якому
Україна посіла лише 145 позицію серед 183 країн.
На
сьогоднішній день в Україні присутня велика кількість відомих іноземних ТНК,
таких як Procter&Gamble, Sun Interbrew, Cargill, Danone, McDonald's, Nestle,
Tetra Рак, Carlsberg та ін.
Водночас, ряд компаній, таких, як Microsoft, Vodafone та інші, поки що не
поспішають відкривати у нас виробництва, займаючись розподілом своєї продукції,
виробленої за кордоном. І це досить влучно характеризує сучасний стан
ставлення зарубіжного транснаціонального бізнесу до економіки України.
Капітал західних транснаціональних
корпорацій в основному зосередився у харчовій, та тютюновій промисловості,
торгівлі, фінансах, енергетиці, тобто в галузях із швидкою оборотністю капіталу
і забезпеченими ринками збуту. Ці інвестори поки розглядають свої інвестиції в
Україну переважно як можливість забезпечити збут продукції без митних і
протекціоністських обмежень. Більшість таких інвесторів реалізували свої
проекти в Україні через створення виробництв "з нуля" або викуп акцій
у фінансових посередників.
Окрім
працюючих інвесторів, в Україні чимало компаній, в основному західних, які просто проводять моніторинг
ринку на майбутнє. Західні корпорації
інвестують в Україну мільйони доларів із метою зайняти певну нішу. Ці
компанії, в більшості, займаються імпортом-експортом сільгосппродукції і
супутніх товарів (пестициди, гербіциди).
За метою діяльності присутні на
ринку України ТНК, можна розділити на три групи.
Перша група - компанії, що
виготовляють товари і надають послуги внутрішнього споживання. Це McDonalds, Philip Morris, Kraft, Nestle і
компанії-оператори на ринку зв’язку. Вони прийшли на український ринок із метою
отримання прибутку. Їхній прихід в Україну пов'язаний з тим, що у
своїх країнах ринок уже давно сформований, обсяг прибутку стабільний протягом
багатьох років, і, по суті, він однаковий з кожної нової партії проданого
товару. Перспективи збільшити обсяги продажів товарів є вкрай низькими Тому,
навіть якщо невелика кількість населення України зможе купувати їхню продукцію,
ці компанії мають змогу збільшити загальний обсяг своїх продажів.
Друга група - це категорія
компаній, що ставить за мету зайняти нішу на новому ринку, що може бути
вигідним у перспективі, коли Україна ввійде в стадію стабільного економічного
розвитку. До таких компаній належать великі компанії-трейдери, що будують
переробні заводи, торговці засобами захисту рослин
і сільгосппродукцією. Яскравим представником цієї групи є американська компанія
Cargill, яка інтенсивно розширює свою присутність на українському ринку.
Третя група — компанії, що
інвестують через добре знання їх керівниками специфіки українських ринків
(російські ТНК та корпорації країн СНД). Такі компанії в основному мають
російське походження, що пояснюється насамперед фактом існування географічної
спеціалізації.
Ще одним поширеним способом
входження на український ринок іноземних ТНК є створення консорціумів. Ця форма
відрізняється від попередньої більш гнучкою організацією бізнесу, яка може
змінюватися в залежності від конкретних умов.
Висновок. Кожна із
наведених вище стратегій ТНК на українському ринку тією чи іншою мірою впливає
на розвиток конкуренції в Україні. Тобто діяльність ТНК на національному ринку
може призводити до викривлення в розподілі конкурентних сил, змін конкурентного
середовища. Крім того, корпорації при створенні нових робочих місць намагаються
скоротити витрати, в тому числі за рахунок зменшення витрат на оплату раці
персоналу, забезпечення безпеки праці, навчання персоналу та отримання інших
конкурентних переваг від своєї діяльності.
Список використаних джерел
1.
Аванесова
І.В. Глобальні інвестиційні стратегії ТНК// Журнал Європейської
економіки,-2009,-№2,-С.119-128.
2.
Касьянов
Я.П. Економіка титанів на товарних ринках України// Маркетинг в
Україні,-2008,-№4,-С.28-33.
3.
Хоменко І.Б. Особливості інвестиційної діяльності ТНК в Україні//
Зовнішня торгівля:право та економіка,-2008,-№1,-С.71-77.