ЭКОНОМИКА. Экономика АПК

к.е.н. Томчук О. В., Ломачинська І. В.

Вінницький національний аграрний університет

Проблеми функціонування ринкової інфраструктури у сільськогосподарському виробництві Вінницької області

Забезпечення ефективної роботи аграрного сектора економіки України та його конкурентоспроможності в значній мірі залежить від стану розвитку ринкової інфраструктури. Інфраструктурне забезпечення ринку продукції АПК, в комплексі з іншими організаційними заходами інтенсифікації агропромислового виробництва, слід вважати визначальною умовою продовольчої безпеки країни, зниження соціальної напруги, стабілізації національної економіки в цілому, підвищення здатності протистояти міжнародній конкуренції та поліпшення позицій країни в міжнародному поділі праці.

Проблема формування інфраструктури ринку продукції АПК складна і багатоаспектна. Її вирішення необхідно поєднувати з цивілізованими механізмами організації ринку агропромислової продукції, що робить надзвичайно актуальними дослідження механізму розвитку інфраструктури ринку продукції АПК в Україні.

Аналіз досліджень та публікацій. Розробці теоретичних питань формування організованого аграрного ринку, розвитку його інфраструктури, удосконаленню його державного регулювання присвячені праці вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема таких, як: В.Андрійчука, П.Борщевського, П.Гайдуцького, М.Дем’яненка, С.Дем'яненка, Т.Дудара, С.Дусановського, В.Зіновчука, Ю.Коваленка, І.Лукінова, М.Маліка, П.Мостового, В.Нелепа, А.Павленка, Б.Пасхавера, М.Портера, П.Саблука, Л.Сороки, А.Стельмащука, Г.Фактора, Г.Черевка, А.Шагуріна, А.Шеремети, В.Шморгуна, Л.Худолій, В.Юрчишина та інших учених.

Метою дослідження є обґрунтування принципів і основних напрямів функціонування ринкової інфраструктури сільськогосподарського виробництва у Вінницькій області, а також розробка пропозицій щодо шляхів його подальшого розвитку в контексті вступу України до СОТ.

Теоретичною і методологічною основою дослідження є фундаментальні дослідження вітчизняних вчених з проблем механізму формування та розвитку агарного ринку і ринку зерна, законодавчі та нормативні акти України з питань розвитку агропромислового комплексу в ринкових умовах.

Ринкова інфраструктура агропромислового комплексу – це система підприємств, організацій, закладів виробничої та невиробничої сфер, які покликані обслуговувати товаровиробників, створювати умови для своєчасного i безперервного нарощування обсягів пропозиції продукції на ринку. Вона представлена підприємствами й організаціями, які виконують такі функції:

- оптової торгівлі,

- транспортування,

- зберігання,

- комунікаційного зв’язку,

- стандартизації,

- сертифікації,

- цінового моніторингу,

- інформаційної служби [2].

Інфраструктура аграрного ринку – це сукупність підприємств різних організаційно-правових форм, які створюють організаційно-економічні умови, що забезпечують обслуговування та регулювання безперервного та ефективного функціонування та розвитку ринкової економіки. Тому виникає необхідність докладніше з’ясувати роль та значення інфраструктуру в розвитку ринку. Виділяють 4 головні групи учасників продовольчого ринку.

Для вирішення цієї проблеми видано Указ Президента України від 6 червня 2000 року № 767/2000 «Про заходи щодо формування i функціонування аграрного ринку», в якому визначено два основних завдання: створення ринкової інфраструктури, форм, а також механізмів організованої оптової торгівлі та спрямування товаропотоків сільськогосподарської продукції через прозорі процедури аграрного ринку [2].

Виробники сільськогосподарської продукції утворюють першу та найбільшу (після індивідуальних споживачів) групу. Друга група учасників ринку продовольства – це переробні підприємства багатьох галузей. Наразі недостатньо сформованою, але досить динамічною є третя група учасників, яку утворюють посередники. Вони виконують різні функції в залежності від місця, яке вони займають в ланцюгу доведення продукції від виробника до споживача. Наступною великою групою учасників ринку є підприємства торгівлі, фізичні і юридичні особи, які продають сільськогосподарську продукцію і продовольство. Відповідно до зазначеного поділу продовольчого ринку, до ринкової інфраструктури ми можемо віднести 3 та 4 групи учасників, які займаються посередницькою діяльністю та торгівлею. [3].

У Вінницькій області з березня 1991 року функціонує Вінницька товарна універсальна біржа (ВТУБ), створена як універсальна, яка спеціалізується на торгівлі сільськогосподарської продукцією [3].

Незначні об’єми біржових угод не здатні суттєво вплинути на рівень цін на сільськогосподарську продукцію в області, так як за допомогою біржі реалізовується менше 1% товарного зерна області. Важливу роль в забезпеченні ефективної діяльності аграрних підприємств виконують сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи. Це підприємства, створені для здійснення обслуговування переважно своїх членів на засадах взаємодопомоги і економічного співробітництва.

Основним напрямом підвищення ефективності функціонування ринкової інфраструктури вбачається оптимізація кількості елементів інфраструктури, насамперед оптово-продовольчих ринків, центрів інформаційно-консультаційного обслуговування і цінового моніторингу, консалтингових та дорадчих служб, фінансово-кредитних і страхових установ, а також створення умов тісної співпраці з ними виробників зерна. Крім того, пропонується активізувати в області процес щодо створення і функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів зі зберігання і збуту зерна, а також іншої сільськогосподарської продукції.

Цей процес набуває особливого значення для виробників, оскільки вони не можуть забезпечити належних умов для зберігання зерна, що зумовлює значні його втрати і знижує якість, в той час як елеватори встановлюють високі ціни за зберігання [1].

Характерною особливістю сучасної інфраструктури українського аграрного ринку є те, що в ній виникло багато посередницьких структур – партнерів агропідприємств. Такі посередницькі формування, як правило, не забезпечують прийнятну ціну для виробників сільськогосподарської, а також промислової продукції, при цьому маючи на ціні посередницької операції значний зиск (користь), а агровиробники суттєво знижують свою конкурентоспроможність і втрачають значну частину прибутку. [2]

Висновки. Отже, на сьогодні, діяльність суб’єктів ринкової інфраструктури аграрного ринку області залишається незадовільною. Хоча ціни на біржі є привабливими для виробника, він не поспішає реалізовувати на ній свою продукцію. Це пов’язано, перш за все, із тим, що не кожен виробник має можливість самостійно сформувати партію товару, відповідно до біржових вимог, крім того, фактором, який стримує розвиток біржової торгівлі, виступає невисокий рівень виконання контрактів, незастосування практики страхування ризиків (ризики підприємницької діяльності майже зовсім на страхуються). Тому діяльність наведених суб’єктів на аграрному ринку потребує правового, інформаційного та організаційного вдосконалення.

Література:

1.http://udau.edu.ua/library.php?pid=254

2.Трещов М.М. Розвиток інфраструктури аграрного ринку в регуляторному середовищі держави як один з основних шляхів підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств. - Економічний простір.- №24, 2009.

3.Пчелянська Г.О. Інфраструктура аграрного ринку вінничини: проблеми та перспективи розвитку. – Збірник наукових праць ВДАУ. – 2009.