Буковинська державна фінансова академія

М.М. Урсуляк

Науковий керівник:

М.C. Попіль

 

Особливості розвитку ринку муніципальних цінних паперів в Україні

 

На сучасному етапі розвиток місцевого самоврядування визначений одним із найважливіших напрямків державної політики. Однією з важливих умов соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць є їхнє надійне та стабільне фінансове забезпечення. Як показав досвід багатьох країн світу, муніципальні облігації є потужним та перспективним фінансовим інструментом, завдяки якому органи місцевого самоврядування можуть ефективно вирішувати власні поточні й довготермінові проблеми, пов’язані з фінансуванням бюджетних видатків.

Слід відмітити, що в Україні ринок муніципальних цінних паперів тільки починає розвиватися та вимагає особливої уваги, становлячи особливу актуальність для усієї нашої держави у цілому.

Окремі аспектами розвитку ринку муніципальних цінних паперів знайшли своє відображення в працях таких вітчизняних науковців та вчених як: Авксентьєва Ю., Буковинського С., Гайдуцького П., Гейця В., Кириленко О., Ковальчука Т., Кравченка В., Луніної І., Чугунова І. Цікавими є розробки групи вчених Російської Федерації, зокрема: Алєксєва М., Бондаря Т., Костікова І., Марченка А., Намсераєвої Є., Пахомова С., Філя С., Чеканової Є., Шадріна А.

Зазначені проблеми досліджувалися вченими США, Франції, Великобританії, Німеччини та інших країн, зокрема: Роджером Лерой Міллером, Ван Хузом, Лоренсом Дж. Гітманом, Майклом Д. Джонком, Чарльзом Вулфелом та ін.

Як свідчить досвід розвинутих країн світу, ринок муніципальних цінних паперів є постійним джерелом фінансування інвестиційних програм і проектів територіальних громад. Муніципальні позики є одним з найважливіших інструментів фінансування критичних суспільних потреб, таких, як: розвиток систем електропостачання, водопостачання та каналізації, будівництва житла, розвитку транспортних мереж, будівництва об'єктів освіти, охорони здоров'я тощо.

На відміну від інших фінансових інструментів, муніципальні облігації мають низку переваг, дозволяючи залучити додатковий позичковий капітал під невеликі відсотки та на відносно нетривалий строк. Середня дохідність муніципальних облігацій коливається на рівні 10-12 % [5, с. 16].

В Україні цей інструмент фондового ринку ще не набув належного поширення, хоча деякий досвід у цьому ми вже маємо.

Загальні засади формування та функціонування ринку цінних паперів в Україні містяться у Бюджетному та Цивільному кодексах України.

Ринок муніципальних цінних паперів – це сукупність емітентів, інвесторів, саморегулівних організацій, професійних учасників ринку та відносин між ними з приводу емісії, обігу та обліку муніципальних цінних паперів [4, с. 28]. Емітентами на ринку є Верховна Рада АР Крим та міські ради. Реєстрацію випуску облігацій місцевих позик здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПРФР).

Ринок муніципальних цінних паперів у розвинутих зарубіжних країнах набув широкого розвитку. Так, в деяких країнах — Данії, Фінляндії, Німеччині, Італії, Нідерландах, Португалії, Швеції, Швейцарії — доступ органів місцевого самоврядування до ринку позичкового капіталу, шляхом випуску місцевих облігацій, вільний і не обмежується державою. В інших країнах цей доступ можливий за умови дозволу держави (в Австрії, Бельгії, Великобританії, Греції, Ірландії, Норвегії, Іспанії). У законодавстві практично всіх зарубіжних країн міститься вимога про спрямування запозичених фінансових ресурсів виключно на інвестиції. За рахунок емісії муніципальних цінних паперів в європейських країнах формується, як правило, 10–15% доходів місцевих бюджетів [6, с. 26].

У Росії найбільшого розвитку програми муніципальних боргових запозичень на фондовому ринку набрали в Москві і Санкт-Петербурзі. Основою такої програми в Москві є Концепція управління муніципальним боргом та використання позикових коштів у міському бюджеті.

Досвід країн з перехідною економікою, таких як Чехія,                                Естонія, Словаччина, свідчить про можливість досягнення місцевими запозиченнями рівня 2-3% ВВП без створення серйозних загроз для фінансової стабільності [3, с. 30].

Об’єктивні передумови становлення ринку муніципальних цінних паперів в Україні почали складатися після набуття нею незалежності в 1991 році. Це, зокрема, визнання інституту місцевого самоврядування, приєднання України до Європейської Хартії місцевого самоврядування, ринкова трансформація економіки, становлення фінансових ринків, визнання самостійності місцевих бюджетів, надання права місцевому самоврядуванню виходити на ринки запозичень, об’єктивна потреба місцевого самоврядування у зміцненні власної фінансової бази за рахунок запозичень та реалізації інвестиційних проектів за відсутності централізованого фінансування.

Україна має поки що невеликий досвід муніципальних запозичень, шляхом емісії облігацій місцевих позик. Так, за 2009 рік було здійснено випуск облігацій внутрішньої місцевої позики лише Львівською міською радою (09.04.2009 р.) на суму 300 млн. грн., Луцькою міською радою (15.06.2009 р.) на суму 50 млн. грн. та  Донецькою міською радою (13.10.2009 р.) на суму                       60 млн. грн. [7].

Становлення ринку муніципальних запозичень в Україні має свої особливості та певні проблеми. Це недосконалість його правової бази, нерозвинутий характер інститутів та інструментів, слабкі інвестиційні можливості фінансових ринків та інституційних інвесторів, неможливість доступу більшості органів місцевого самоврядування до зовнішніх ринків позичкового капіталу, висока вартість та ризики запозичень, низький рівень менеджменту у сфері запозичень. Тому розвиток ринку муніципальних запозичень потребує забезпечення певних умов, серед яких слід відмітити:

- макроекономічні умови (ринок муніципальних запозичень є складовою частиною національного ринку капіталів, його стан та розвиток багато в чому визначаються макроекономічною, фіскальною та грошово-кредитною політикою. Очевидно, що муніципальні облігації, які є, як правило, інструментами з фіксованою доходністю, можуть бути привабливими для потенційних покупців лише за умови низьких рівнів інфляції);

- інституційні та регулятивні (розвиток ринку муніципальних запозичень потребує певної інституційно-правової системи, тобто місцева влада повинна мати певний інституційний потенціал організації та обслуговування місцевих позик);

- кредитний рейтинг (кредитний рейтинг є фактично показником рівня довіри до місцевих органів влади; його отримання від відповідної агенції може стати істотним чинником здійснення місцевого запозичення);

- гарантії (вони надаються інвесторам з боку місцевих органів влади і мають бути інструментом підвищення привабливості такої форми вкладання коштів для інвестора та зменшення вартості запозичень);

- поєднання різних джерел фінансування місцевих витрат (можливість використання місцевими органами влади різних фінансових інструментів та створення відповідних фінансових інститутів, у тому числі муніципальних фондів розвитку, муніципальних банків), тощо [6, с. 29].

Слід відмітити, що в Україні ринок облігацій місцевих позик тільки починає розвиватися та вимагає особливої уваги, становлячи особливу актуальність для усієї нашої держави у цілому. Україна значно відстає в процесах становлення цього ринку від зарубіжних країн, що негативно відображається на соціально-економічному розвитку її міст, та фінансової системи.

Такий стан розвитку цього ринку обумовлюється не тільки обєктивними економічними причинами, але і відсутністю необхідної правової бази та ґрунтовних теоретичних розробок цієї проблематики.

Основними проблемами, що перешкоджають становленню та розвитку ринку муніципальних паперів в Україні, є:

1. Зменшення попиту на муніципальні цінні папери у зв’язку із погіршенням ліквідності  фінансових посередників та зменшенням рівня довіри населення до фінансових установ.

2. Зростання ризику неповернення своєчасно та у повній мірі сплати платежів за борговими зобов’язаннями. В умовах фінансової нестабільності та незадовільної динаміки наповнення дохідної частини місцевих бюджетів зростає ризик невиконання зобов’язань, взятих органами місцевого самоврядування щодо розрахунків за муніципальними облігаціями, що, у свою чергу, призводить до поширення боргової кризи.

3. Низький рівень муніципального фінансового менеджменту. Розвиток ринку муніципальних цінних паперів значною мірою залежить від професіоналізму емітентів. Вчасне реагування на нові виклики, виконання посадовими особами та депутатами місцевих рад своїх обов’язків відповідно до сучасних вимог потребує новітніх знань, вмінь та навичок [3, с. 31].

4. Домінування короткострокових місцевих облігацій на ринку муніципальних цінних паперів гальмує розвиток ринку муніципальних цінних паперів. Органами місцевої влади випускаються облігації на строк від 1 до 3 років (майже 70 відсотків від загальної кількості), які використовуються нераціонально.

5. Відсутність прозорості та обмежений доступ до інформації щодо діяльності емітентів муніципальних запозичень. Відсутність інформації щодо фінансового стану та результатів діяльності емітентів цінних паперів, а також поточного соціально-економічного становища міста, району, регіону та України загалом є однією з причин зростання недовіри інвесторів до муніципальних інституцій.

Подальший розвиток ринку муніципальних облігацій як важливого сегменту фондового ринку України видається вкрай важливим напрямом реалізації стратегічних завдань соціально-економічного розвитку України.

По-перше, реалізація муніципальних облігацій може стати важливим напрямком диверсифікації боргової політики держави, особливо в умовах збереження негативного сальдо запозичень.

По-друге, вихід муніципалітетів на зовнішні ринки запозичень, враховуючи вартість випуску даних емісій, а також їх мінімальний ліквідний розмір (за даними експертів, це 80-100 млн. доларів) [4, с. 29], потребує децентралізації бюджетного процесу, збільшення дохідної частини місцевих бюджетів та дозволить зменшити надмірну фінансово-економічну залежність місцевих бюджетів від державного, що сприятиме просуванню до норм міжбюджетних відносин, прийнятих у Євросоюзі.

По-третє, збільшення ролі місцевих бюджетів, дозволить більш ефективно використовувати запозичені кошти, стимулювати інноваційну та інвестиційну діяльність на регіональному рівні, фінансу­вати соціальну сферу, у підсумку сприятиме загальному економічному відродженню регіонів.

Таким чином,  ринок муніципальних боргових зобов'язань є органічною складовою сучасної економічної системи. Питання його розвитку комплексне і багатогранне. Вирішення вищезазначених труднощів сприятиме подальшому розвитку цього сегменту фондового ринку, збільшенню його ліквідності та зацікавленості в ньому з боку інвесторів. Це потребуватиме органічного поєднання заходів монетарної, валютної та бюджетно-податкової політик, розвитку фондового ринку як складової фінансової системи держави.

 

Література

 

1.     Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. - № 2542-ІІІ.

2.     Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку здійснення запозичень до місцевих бюджетів» від 24.02.2003 р.

3.     Кореняко М.Г. Муніципальні запозичення як інструмент підтримки економічного розвитку регіонів / М.Г. Кореянко // Регіональна економіка. – 2008. – №4. – С. 28-31.

4.     Погасій В.І. Ключові позиції розміщення облігацій місцевих позик в системі становлення і розвитку муніципальних запозичень / В.І. Погасій // Економіст. – 2008. – №11. – С. 28-31.

5.     Руснак М.А. Особливості та проблеми розвитку ринку муніципальних позик в Україні / М.А. Руснак, А.А. Чаплінська // Економіка, Фінанси, Право. – 2009. –№5. – С. 15-19.

6.     Тимошенко О. Вплив державного регулювання на становлення і розвиток ринку облігацій місцевих позик України / О. Тимошенко // Ринок цінних паперів України. – 2008. – №11-12. – С. 25-30.

7.     www. minfin.gov.ua.