Буковинська державна фінансова академія

М.М. Урсуляк

Науковий керівник:

Б.М.Богач

Організація економічного аналізу за даними управлінського обліку

В сучасних умовах розвитку ринкових відносин в Україні зростає роль та значення створення раціональних та ефективних систем управління в діяльності підприємницьких структур. За цих обставин постає завдання формування необхідної ресурсної бази для управління виробничими процесами, вирішальну роль в утворенні якої відіграє управлінський облік, що не просто реєструє, узагальнює, контролює факти господарської діяльності, а й забезпечує користувачів всіх рівнів необхідною інформацією для проведення економічного аналізу.

За допомогою економічного аналізу забезпечується кількісна і якісна оцінки усіх змін, що відбуваються, в керованому об’єкті. Економічний аналіз дозволяє виявити ті причинно-наслідкові зв’язки і взаємозалежності між окремими параметрами об’єкту, що носять прихований, глибинний характер.

Економічний аналіз дозволяє встановити тенденції в розвитку тих або інших процесів і визначити кращі, найбільш ефективні, варіанти рішень. За результатами аналізу розкриваються недовикористані резерви і можливості, що дозволяють поліпшити розвиток цієї керованої підсистеми. Економічний аналіз виступає як основа для вироблення і прийняття управлінський рішень [3, с. 36].

В умовах створення ринкової економіки і розвитку різних форм власності особливо актуальною є необхідність створення показників і методики їх аналізу для цілей управління на основі моделі витрати – випуск – результат. Тому обґрунтування побудови економічного аналізу на основі даних управлінського обліку в діяльності підприємств набуває дедалі більшого значення і залишається актуальним.

Загальні фундаментальні основи управлінського обліку та використання його даних у проведенні економічного аналізу досліджено П.С. Безруких, М.А. Вахрушиною, С.Ф. Головим, Г. Емерсоном, Дж. Кларком, Дж. Харрісом, Дж. А. Хіггінсом, Ч.Т. Хорнгреном, М.Г. Дослідження питань теорії і практики організації системи управлінського обліку в Україні проводять такі науковці як: П.Й. Атамас, Ф.Ф. Бутинець, З.В. Задорожний, О.П. Кудря, В.С. Лень, О.В. Лишиленко, М.С. Пушкар, В.В. Сопко, О.П. Сухоребра, І.Д. Фаріон, П.Я Хомин  та інші.

Модель управління витрати – випуск – результат використовується як на рівні підприємства, так і на рівні усіх його структурних підрозділів.

На рівні робочого місця потрібна система показників для аналізу використання ресурсів і виконання завдання за об’ємом виробництва продукції з урахуванням необхідної якості і допустимих технологічно обумовлених відходів. Аналіз фактичних витрат ресурсів порівняно з нормативом і завданням дозволяє встановлювати економію або перевитрату у використанні ресурсів (сировини, матеріалів, робочого часу, устаткування), в розрізі причин і винуватців їх виникнення.

Аналіз виходу продукції в натуральному вираженні і відхилення від норм певного завдання дозволить встановити причину зниження або росту виробництва, яке визначає заробіток робітника. Від показника якості (брак, вихід придатної продукції, сортність) залежать преміальні виплати. Ці показники можуть бути доповнені залежно від конкретних умов.

Для бригади необхідно передбачати показники використання сировини, матеріалів, електроенергії, ресурсів, вироблення з розрахунку на бригаду, якість продукції. У окремих бригадах з урахуванням їх специфіки можна використовувати показники ритмічності роботи.

Системи показників для оцінки діяльності і проведення економічного аналізу на рівні цехів будується стосовно основного або допоміжного виробництва.

Цехи основного виробництва повинні забезпечувати ритмічний випуск високоякісної продукції в заданому обсязі і асортименті з мінімально необхідними витратами трудових і матеріальних ресурсів. Ці сторони діяльності і повинні аналізуватися щомісячно.

Цехи допоміжного виробництва забезпечують ритмічну роботу цехів основного виробництва. Це стосується своєчасної і безперебійної подачі електроенергії, води тощо при мінімальних витратах. Тому коло показників оцінки діяльності і економічного аналізу в цих цехах значно вужче [4, с. 18].

Узагальнення практики показало, що для підприємств, цехи основного виробництва, які здійснюють технологічно закінчений процес і мають організаційну самостійність, для оцінки діяльності цехів основного виробництва можна рекомендувати наступну систему показників :

– норми витрати сировини і матеріальних витрат в натуральному і вартісному вираженні;

– норми за трудовими витратами і заробітною платою;

– відсоток зниження браку у виробництві;

– відсоток виконання завдання за обсягом випуску продукції в натуральному, а також в грошовому вираженні;

– фінансовий результат [2, 24].

Цехам допоміжного виробництва також необхідно встановлювати показники витрат (норми за матеріальними і трудовими витратами), виконання графіку ремонтних робіт, а також показники результатів діяльності (госпрозрахунковий дохід, маржинальный дохід, прибуток). При останньому з перерахованих слід встановлювати для застосування внутрішні розрахункові ціни.

При їх відсутності доцільно використовувати для оцінки діяльності допоміжних цехів показник собівартості.

Відомо, що в теорії і на практиці оцінку діяльності підрозділів підприємства рекомендується здійснювати з використанням показника собівартості продукції або прибутку [5, с. 62]. Виникає питання, який з цих показників в підрозділах, де безпосередньо формуються витрати, найбільше відповідає вимогам управління діяльністю підрозділів в умовах їх функціонування на принципах комерційного розрахунку.

В умовах функціонування відособлених, самостійних госпрозрахункових підрозділів з предметно-замкнутою спеціалізацією доцільно використовувати показник маржинального доходу або прибутку [4, с. 18].

В той же час слід визнати, що є певна умовність цих показників, оскільки вони не співпадають за часом отримання прибутків структурним підрозділом і прибутків підприємством, і до того ж по своїй економічній природі прибуток, визначений структурним підрозділом, є умовною, планово-обліковою категорією.

В умовах розвитку підприємств різних форм власності з’являється реальна зацікавленість адміністрації і колективу підприємства в об’єктивній інформації про результати діяльності усіх структурних підрозділів. Показник маржинального доходу структурних підрозділів при цьому стає найважливішим показником вкладу підрозділу в загальний результат, а також для обгрунтованої винагороди персоналу підрозділу.

Організація економічного підрозділу припускає забезпечення взаємозв’язку аналізу з іншими функціями управління за допомогою тісної ув’язки показників аналізу з показниками планування, обліку і контролю. Така ув’язка диктується необхідністю комплексного і взаємозв’язаного вивчення процесу виробництва, створення додаткової вартості для оцінки діяльності і цілей прогнозування.

Вирішення цієї проблеми передбачене при розробці системи показників діяльності структурних підрозділів, що підлягають аналізу.

У організації економічного аналізу особливо важливим є встановлення необхідного співвідношення централізації і децентралізації здійснення аналітичних робіт. Вирішення цього питання припускає облік рівня централізації планування і обліку. У теорії і на практиці організація економічного аналізу розвивалася в двох напрямах. Перше є відособленням усіх робіт по економічному аналізу в окремі служби або з виділенням конкретних виконавців в апараті управління. Друга спеціалізація є розчленовуванням аналітичних робіт по різних функціональних підрозділах і службах підприємства.

У економічній літературі прийнятнішим вважався перший напрям, що дає ряд переваг, обумовлених спеціалізацією праці. На практиці ж найчастіше зустрічається децентралізована система проведення аналізу [3, с. 18].

Як перший, так і другий напрям в організації економічного аналізу мають свої переваги і недоліки. До переваг централізованої системи організації економічного аналізу слід віднести централізацію усіх аналітичних розрахунків, велику можливість розробки і вдосконалення методики економічного аналізу окремих показників в єдиному центрі, підвищення відповідальності виконавців за результати проведеного аналізу, появу можливості повнішої механізації і автоматизації аналітичних розрахунків. При цьому керівники усіх рангів можуть використовувати готові практичні результати і висновки аналізу для ухвалення обгрунтованих управлінських рішень [6, с. 521].

Недоліком централізованої системи організації аналізу при існуючому рівні його механізації і автоматизації, коли економічний аналіз не виділений в якості самостійної функції управління, являється втрата такої важливої риси аналізу, як своєчасність. У децентралізованій системі можливий оперативний вплив на хід виробництва, своєчасне ухвалення відповідних управлінських рішень по регулюванню виробничих процесів.

При децентралізації забезпечується широка участь в економічному аналізі працівників і керівників усіх служб підрозділів підприємств. При цьому завдання підвищення ролі економічного аналізу в управлінні вимагає розвитку аналітичних функцій економічних і технічних служб підприємства і усіх структурних підрозділів [6, с. 522].

Організація економічного аналізу в системі управлінського обліку вимагає вирішення питання інформаційного забезпечення. Система інформаційного забезпечення є сукупністю впорядкованої інформації про поточний стан об'єкту, необхідною і достатньою для цілей економічного аналізу і ефективного управління. Систему інформації для економічного аналізу складають планування, нормування обліку, результати лабораторних аналізів, проведених експериментів і досліджень.

Використовувана інформація повинна забезпечити потреби аналізу по видах витрат і результатах діяльності структурних підрозділів по рівнях управління.

Обсяг використовуваної при аналізі інформації визначається поставленими завданнями. Якщо мета аналізу - комплексно досліджувати господарську діяльність підприємства, то в цьому випадку використовуються усі дані. Якщо ж необхідно проаналізувати діяльність структурних підрозділів, то використовуються тільки ті джерела, які характеризують діяльність структурних підрозділів або розділи виконання завдання.

Таким чином, можна вважати, що економічний аналіз є складним видом економічної діяльності, підпорядкованої найрізноманітнішим вимогам. Ці рекомендації з організації економічного аналізу в системі управлінського обліку забезпечать виявлення якісних чинників і їх мобілізацію на збільшення обсягу виробництва продукції, поліпшення її якості і рентабельності підприємства.

Список використаних джерел

1. Атамас П.Й. Управлінський облік: 2-ге вид. Навчальний посібник / П.Й. Аамас. – К.: Центер учбової літератури, 2009. – 440 с.

2. Вахрушина М.А. Организация экономического анализа на основе управленческого учета / М.А. Вахрушина // Экономический анализ: теория и практика. – 2007. – №4. – С. 23-26.

3. Економічний аналіз: Навч. посібник / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2003. – 556 с.

4. Камінська Т.Г. Управлінський облік, аналіз і контроль в системі менеджменту на підприємстві / Т.Г. Камінська // Бухгалтерський облік і аудит. – №6. – 2008. – С. 16-24.

5. Пашигорева Г.И., Савченко О.С. Системы управленческого учета и анализа / Г. Пашигорева, О. Савченко. – М.: ИНФРА-М, 2008. – 245 с.

6. Економічний аналіз: Навчальний посібник / За ред. проф. Чумаченка М.Г. – К.: КНЕУ, 2001. – 540 с.