Экономические науки/9.Экономика промышленности

Латишева О.В.

Донбаська державна машинобудівна академія,

Особливості екологічних стратегій сучасних промислових підприємств

Для промислового підприємства в умовах погіршення екологічної обстановки у всьому світі і посилення екологічних вимог для досягнення ринкового успіху необхідно розробити екологічну стратегію, що, за матеріалами [1, с.39], являє собою – «комплекс управлінських рішень і методів, розроблених і вживаних підприємством в цілому і всіма його структурними підрозділами для досягнення екологічної мети і рішення задач в рамках цілісної екологічної концепції розвитку підприємства».

Для вітчизняного підприємства важливо формувати власну екологічну стратегію, найбільш оптимальну для конкретних умов його функціонування, цілей підприємства і пріоритетів його розвитку. Це передбачає або включення екологічних складових при формуванні стратегій розвитку, або розробку екологічної стратегії як самостійного інструменту управління.

Формування оптимальної природозахисної стратегії передбачає, перш за все, можливість підвищення конкурентоспроможності продукції і усього підприємства завдяки урахування екологічного фактору.

Аналіз літературних джерел [1, с.40 – 50; 2, с.87 – 88; 3, с.283 – 288] дозволяє визначити деякі ознаки екологічних стратегій (табл. 1).

Таблиця 1

Класифікація екостратегій [1, с.40–50; 2, с.87 – 88; 3, с.283 – 288]

Ознака	Екологічні стратегії	Мета
Конкурентна позиція підприємства	– Лідерство в екології. – Лідерство у витратах. – Диференціація.	Досягнення конкурентних переваг за допомогою економії на витратах виробництва, або шляхом диференціації продукції і підвищення її якості
По рівнях стратегії підприємства	– Корпоративні. – Бізнесу. – Функціональні.	Оптимізація розрахунку параметрів стратегії для підприємств залежно від рівня
Функціональні стратегії	– Виробництва – Персоналу – Маркетингу, збуту	Оптимізація розрахунку параметрів стратегії для підприємств залежно від функціонального підрозділу
Цільова спрямованість	– Цільова – Інтегрована – Комплексна	Оптимізація витрат ресурсів на вирішення екологічних проблем в бізнесі, структурному підрозділі, напрямку
По ступеню дії на НПС	– Сильне – Помірне – Слабке	Оптимізація розрахунку параметрів стратегії для підприємств з різною дією на навколишнє природне середовище (НПС)
Призначення стратегії	- Виконання вимог - Вихід на нові ринки - Гонка за конкурентами	Розробка екологічної стратегії з урахуванням її призначення в рамках розвитку підприємства
По ступеню глобалізації	- Локальні - Національні - Міжнародні - Глобальні	Розробка екостратегії з урахуванням цілей підприємства по розширенню діяльності в межах регіону, країни або при виході на міжнародний ринок
По ступеню обліку екологічних вимог і норм	- Пасивні (компенсуючі) - Активні (превентивні)	Для узгодження процесу управління підприємством в цілому
Екологічні стратегії, що відповідають за концепції сталого розвитку бізнесу	- Достатності - Дематеріалізації і рециклювання - Екоефективності і екосправедливості - Кооперації - Чистого виробництва	Такі стратегії об'єднує ідея інновацій сталого розвитку, які несуть потенціал проривного ефекту у вирішенні екологічних проблем
За принципами формування стратегії	- Ресурсо- і енергозбереження - Адаптації - Обережності - Мінімізації відходів	Для оптимізації витрат ресурсів на формування екологічних стратегій
В залежності від впливу на економічних суб'єктів/стратегія впливу попит	- Стратегія «Pull» (тягнути) [1, с.50; 2, с.87-88] - «Push» (штовхати) [1, с.50; 2, с.87-88] або стратегія впливу на пропозицію [3, с.283]	Для вирішення екологічних проблем: «Pull» - унаслідок посилення вимог з боку споживчого попиту і ринку (покупці, конкуренти, партнери). «Push» - ініціюється законодавством і вимогами громадськості. [1, с.50; 2, с.87-88, 3, с.283-286]

Ураховуючи наведені ознаки екологічних стратегій, пропонуємо процес розробки і впровадження екостратегій у вигляді (рис. 1) чотирьох блоків:

1) проведення аналізу чинників зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства;

2) визначення екологічних цілей і завдань підприємства, його маркетингової політики;

3) процес розробки екологічних стратегій адаптованої до умов підприємства;

4) визначення інструментів впровадження стратегії; здійснення контролю над її впровадженням, проведення оцінки ефективності її уведення і пошук резервів її удосконалення.

Схема розробки і впровадження екологічних стратегій також включає:

– визначення основних екологічних проблем підприємства і пошук шляхів їх вирішення;

– впровадження системи екологічного контролю (еко аудиту, еко моніторингу і ін..) для планування і контролю екологічної і господарської діяльності на підприємстві;

– формування екологічної (еко маркетингової) політики, її адаптація, внесення змін, удосконалення;

– впровадження екологічних факторів завдяки СЕМ у всі аспекти діяльності підприємства (в стратегії розвитку бізнесу, в цінності і політику підприємства, в управління персоналу);

– заохочення змін в організаційної і функціональної структурі, в корпоративної культурі підприємства;

– формулювання оптимальних екологічних стратегій, її аналіз, внесення змін і пошук резервів її удосконалення.

Рис. 1. Схема розробки і впровадження екологічної стратегії (розроблено автором за матеріалами [1, с. 82; 2, с. 109])

Впровадження екологічної стратегії (рис. 1) припускає результат її реалізації - отримання трьох складових: екологічний продукт, екологічне виробництво, (екологічна) конкурентоспроможність.

Саме з цій позиції пропонуємо формувати на підприємстві оптимальну екологічну стратегію, яка б гарантувала підприємству максимально можливий виграш від її застосування завдяки підвищення конкурентоспроможності у напрямах – екологічна продукція, екологічне виробництво, загальна (у т.ч. екологічна) конкурентоспроможність.

У сучасних умовах розробка оптимальної природозахисної стратегії повинна застосовувати широко відомі моделі конкурентних стратегій по Портеру – шляхи досягнення конкурентних переваг [4, с.339-360; 6, с.165-177; 5, с.116]: стратегія лідерства за витратами (стратегія найкращої вартості), стратегія лідерства в галузі (стратегія концентрації на ринкової ніше), диференціація (індивідуалізація).

Згідно з [4, с.339-360; 6, с.165-177; 5, с.116], у дослідницької літературі [1, с.72; 2, с.86-87, с.109-111] визначається три основні стратегії для досягнення підприємством конкурентних переваг: лідерство в екологічній області, лідерство у витратах, диференціація.

Відповідно до цього, Главінська Л.Т. [2, с.86] визначає три вектори можливої поведінки підприємства і виникаючий при цьому простір вибору стратегій: екологія, диференціація, витрати.

Екологічна складова інтегрованої стратегії позначає навантаження на навколишнє середовище, що ініціюється продуктом на всьому протязі його екологічного життєвого циклу. Витрати позначають виробничі витрати на одиницю продукції. Диференціація позначає ступінь неповторності (винятковості) продукту (тут йдеться переважно про екологічні ознаки продукції).

З метою формування екологічних стратегій на підприємстві, російський дослідник Подметіна Д.С. [1, с.74-86] пропонує проведення комплексної оцінки підприємства по етапам:

1. Аналіз виконання державних нормативів.

2. Аналіз системи екологічного менеджменту..

3. Оцінка наявності екологічних стратегій.

4. Аналіз ключових стратегічних чинників.

5. Аналіз зовнішніх чинників методом ПЕСТ - аналізу.

При проведенні цього аналізу, за кожною ознакою наголошується його наявність або відсутність (відповідь: «так» чи «ні»). [1, с.74].

Пропонуємо оцінювати ефективність екостратегії за допомогою графоаналітичного методу – трьох - векторної моделі, алгоритм якої представлено у [7, с.45-56], та виявляти найбільш оптимальні для кожного підприємства екостратегії. У якості окремих напрямків оцінки екостратегії за допомогою графоаналітичного методу – трьох - векторної моделі можливо використовувати показники виконання функції охорони навколишнього середовища (ОНС), показники результату розвитку функції ОНС, показники ефективності функції ОНС.

Таким чином, при формуванні підприємством стратегії розвитку встає проблема урахування екологічного фактору при виборі напрямків розвитку, а також оцінки і вибору кращої стратегічної альтернативи для її подальшої реалізації. Для досягнення значних конкурентних переваг необхідно впровадження екологічної функції на всіх стадіях діяльності підприємства. Запропонований графоаналітичний метод [7, с.45-56] дозволяє оцінити ефективність, збалансованість, рівень реалізації екостратегії, виявити наявні резерви для нарощування потенціалу екостратегії і розробити обґрунтовані управлінські рішення, направлені на подальший розвиток виробництва екологічно безпечної продукції.

Література:

1. Подметина Д.С. Методы формирования экологических стратегий промышленных предприятий. Дис. ... к. э. н.: 08.00.05, СПб, Санкт-Петербургский гос. инженерно-экономический ун-т, 2005. – Москва: РГБ, 2005 – (Из фондов Российской Госбиблиотеки) – [Электронный ресурс]: // Источник: http://diss.rsl.ru/diss/05/0593/050593039.pdf

2. Главинская Л. Т. Корпоративный экологический менеджмент: стратегический аспект (на примере предприятий рыбной промышленности). Дис. ... д. э. н.: 08.00.05, СПб, Санкт-Петербургский госуниверситет, 2004. – М.: РГБ (Из фондов РГБ), 2006. – [Электронный ресурс]: // Источник: http://diss.rsl.ru/diss/06/0321/060321015.pdf

3. Мельник Л.Г. Экологическая экономика: Учебник – Сумы: Издательство «Университетская книга», 2001. – 350 с. – ISBN 966-7550-370

4. Нємцов В.Д. Стратегічний менеджмент: Навчальний посібник. / Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. // – К: ТОВ «УВПК «ЕксОб», 2001. – 559 с. – ISBN 966-7769-02-Х

5. Соболев Ю.В. Стратегія підприємства та стратегічний менеджмент: Навчальний посібник / Ю.В. Соболев, В.Л. Дикань, О.Г. Дейнека, Л.О. Позднякова. – Х: ТОВ «Олант», 2002. – 416 с. – ISBN 966-8234-02-2

6. Томсон А.А. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации: Учебник для вузов. /А.А. Томсон, мл., А.Дж. Стрикленд III. // пер. с 9-го англ. изд. – М.: ИНФРА – М, 2001. – ХХ, 412 с. – ISBN 5-16-000166-2 (русск.), ISBN 0-256-11240-1 (англ.)

7. Латышева Е.В. Усовершенствование методики оценки уровня экологичности продукции путем использования графоаналитической трехвекторной модели. / Е.В. Латышева // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск №239: В 5 т. Том 1. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. – 263 с. – С.45-56