Юрчук Д. Д., Федінчук Б. В.

Буковинська державна фінансова академія

Науковий керівник: Білик М.В.

ОРГАНІЗАЦІЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ У СИСТЕМІ КАЗНАЧЕЙСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ БЮДЖЕТУ

Постановка проблеми. З проголошенням України незалежною державою виникла проблема ефективної організації бюджетного процесу та створення відповідного органу, який повинен забезпечити  управління і контроль за цільовим використанням коштів.

Із впровадженням касового виконання Державного бюджету через банківську систему не було врегульовано питання належного державного контролю. Контрольні функції та заходи впливу, які здійснювалися Національним банком України, Міністерством фінансів та іншими контрольними органами з питань повного і своєчасного перерахування банківськими установами належних Державному бюджету коштів не дали бажаних результатів. Гострою залишалася проблема ризиків втрат бюджетних коштів через ліквідацію та реорганізацію комерційних банків і незабезпечення гарантій їхнього повернення.

Отже, виникли об’єктивні передумови для створення у державі окремого органу виконавчої влади, який би забезпечив прозорість бюджетного процесу на стадії його виконання, ефективне управління бюджетними коштами та контроль за їхнім цільовим спрямуванням.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Незважаючи на актуальність питання вибору оптимальної моделі виконання Державного бюджету та контролю за бюджетними коштами, науковці не розглядали сутності казначейського контролю в процесі обслуговування бюджетних коштів та його складові з позицій економічної теорії та системного аналізу. Окремі питання становлення й удосконалення системи Державного казначейства України викладені у наукових та практичних роботах вітчизняних учених-економістів і практиків: Буковинського С.А., Булгакової С.О., Грицюка І.В., Каленської В.І. [2], Стоян В.І. [3], Сухаревої Л.О. [4] та інших.

Постановка завдання. Висвітлення особливостей та переваг системи казначейського контролю за бюджетними коштами, перспектив його розвитку та впливу на ефективність бюджетної політики держави.

Виклад основного матеріалу. Державне казначейство України є невід’ємною частиною державного апарату. Воно здійснює керівництво державними коштами і, на основі з покладених на нього функцій, є головним органом, який контролює бюджетні кошти держави.

Метою фінансового контролю, що здійснюється органами Державного казначейства, є зменшення кількості й обсягів порушень бюджетного законодавства та недопущення використання бюджетних коштів не за призначенням; взяття зобов’язань розпорядниками коштів понад обсяги виділених бюджетних асигнувань. Державне казначейство України контролює дотримання єдиних правил обліку та звітності за бюджетами усіх рівнів та кошторисах доходів і видатків, спрямування коштів за цільовим призначенням на стадії здійснення операцій з виконання бюджету на підставі документів розпорядників коштів, поданих до оплати [4, 19].

До функцій Державного казначейства України у сфері державного фінансового контролю належать:

1)     забезпечення казначейської форми обслуговування Державного бюджету України;

2)     організація та здійснення контролю за дотриманням встановленого порядку виконання Державного бюджету України;

3)     здійснення бухгалтерського обліку всіх надходжень та витрат Державного бюджету України, а також контролю за рухом коштів на єдиному казначейському рахунку;

4)     організація та здійснення контролю за надходженням, рухом та цільовим використанням коштів Державного бюджету України, державних позабюджетних фондів, місцевих бюджетів;

5)     організація та здійснення збирання, зведення та аналізу фінансової звітності про стан виконання Державного і зведеного бюджетів України;

6)     здійснення контролю за правильністю організації обліку та касового виконання Державного бюджету України в бюджетних установах;

7)     здійснення контролю за припиненням необґрунтованого зростання кредиторської та дебіторської заборгованості бюджетних установ;

8)     зведення, складання і надання звітності про виконання Державного бюджету України;

З метою виконання контрольних функцій органам Державного казначейства надано право:

– проводити у міністерствах, інших центральних та місцевих органах центральної виконавчої влади, на підприємствах, в установах, організаціях,  банках, незалежно від форм власності, перевірки фінансово-бухгалтерських документів про зарахування, перерахування і використання бюджетних коштів, а також одержувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок;

– одержувати від установ банків відомості про стан поточних бюджетних рахунків підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, які використовують кошти Державного бюджету та державних позабюджетних фондів [3, 128].

Окрім того, казначейство здійснює контроль за цільовим витрачанням коштів Державного бюджету всіх бюджетоотримувачів. З цією метою перевіряються всі бухгалтерські, фінансові та інші документи, що підтверджують право і законність проведених витрат. У випадку виявлення порушень оформляється відмова і вказуються суми нецільового використання, які стягуються шляхом зменшення поточного фінансування бюджетних організацій або списання сум в безакцентному порядку із розрахункових рахунків з одночасним нарахуванням і стягненням в дохід Державного бюджету штрафних санкцій.

Фінансовий контроль, що здійснюється Державним казначейством України у процесі виконання Державного бюджету за видатками, умовно можна поділити на чотири самостійні етапи, взаємопов’язані встановленими правилами автоматизованого ведення бухгалтерського обліку операцій виконання бюджетів, а саме:

1)     організація роботи органів Державного казначейства щодо забезпечення обліку бюджетних асигнувань та контролю за їх дотриманням;

2)     облік і консолідація інформації за зобов’язаннями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів;

3)     виділення бюджетних асигнувань Державним казначейством;

4)     контроль перед здійсненням видатків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів коштів загального і спеціального фондів Державного бюджету.

Особливість казначейського контролю полягає в тому, що органи Державного казначейства України є єдиними виконавцями попереднього контролю при зарахуванні коштів до бюджету та при здійсненні видатків. Контрольні функції проводяться на етапі реєстрації зобов’язань та під час здійснення платежу шляхом оплати рахунків розпорядників коштів за надані їм товари та послуги на підставі підтверджувальних документів. Такий контроль здійснюється не вибірково, а на постійній основі. При цьому, незалежно від суми платежу, перевіряються документи, що підтверджують право та законність операції, відповідність витрат бюджетним призначенням та затвердженим в установленому порядку кошторисам доходів та видатків. Саме такі вимоги і відрізняють казначейське обслуговування коштів бюджету від банківського, яке передбачає лише наявність документів та прав розпорядників коштів здійснювати видатки без контролю за напрямами витрат.

Система казначейського контролю за бюджетними коштами дає можливість попередити порушення, призупинити операцію і повернути платіжні документи без виконання.

Такий вичерпний контроль здійснюється щоденно, паралельно з проведенням операцій за рахунками і тому є ефективнішим порівняно з тим, який здійснюється контролюючими органами під час перевірок.

У разі виявлення бюджетних правопорушень органи Державного казначейства України, в межах своєї компетенції, можуть вчинити дії до розпорядників та отримувачів коштів, призупинити здійснення операцій та будь-яких платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства та застосувати адміністративні стягнення до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях.

У такий спосіб, забезпечується суворий контроль за правильністю операцій із бюджетними коштами, який є гарантією дотримання бюджетного законодавства та чіткого виконання рішень органів влади. За оцінкою Державної контрольно-ревізійної служби України в результаті запровадження казначейського обслуговування бюджетних коштів кількість та обсяги порушень у їхньому витрачанні значно зменшились.

Так, за 2009 рік органам Державного казначейства вдалося запобігти нецільовому витрачанню коштів Державного бюджету на етапі реєстрації зобов’язань на суму 129,1 млн. грн. та на етапі оплати рахунків на суму 157, 1 млн. грн., а місцевих бюджетів, відповідно, на суму 176, 98 млн. та 566,2 млн. грн. [2, 128].

Висновки. Створення Державного казначейства та надання йому функцій зі здійснення фінансового контролю за бюджетними коштами має велике значення в організації та ефективному проведенні бюджетного процесу в цілому.

Так, на даний час вже чітко визначені основні функції, завдання та форми Державного казначейства зі здійснення фінансового контролю, що, безумовно, позитивно впливає не тільки на ефективність проведення бюджетного процесу, а й на зменшення випадків нецільового витрачання бюджетних коштів.

Та, незважаючи на вже створені умови проведення фінансового контролю Державним казначейством, перспективними шляхами вдосконалення такого контролю є:

·        вивчення теорії і позитивної практики інших країн, насамперед країн ЄС у проведенні цього контролю;

·        чітке розмежування функцій фінансового контролю між органами Державного казначейства та недопущення їх дублювання;

·        оприлюднення та детальне висвітлення результатів перевірок у засобах масової інформації.

Отже, процес здійснення фінансового контролю органами Державного казначейства та відповідне його вдосконалення залишається на сьогодні одним із найактуальніших питань, що стосується казначейського обслуговування Державного бюджету і потребує докладнішого обґрунтування напрямів розвитку та удосконалення за участю науковців і учасників бюджетного процесу з урахуванням досягнень науки, досвіду зарубіжної та національної практики.

 

Література:

1.                      Про Державне казначейство України: Указ Президента України від 27.04.1995р. №335/95 // www.rada.gov.ua.

2.                      Каленська В.І. Система казначейського контролю за бюджетними коштами // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №5. –  С. 128-134.

3.                      Стоян В.І. Організація фінансового контролю у системі казначейства // Фінанси України. – 2008. – №1. – С. 128-137.

4.                      Сухарева Л.О. Еволюція фінансового контролю // Фінанси України. – 2009. – №8. – С. 19-25.