ГРОШОВИЙ ОБІГ ЯК ОБ`ЄКТ АНАЛІЗУ І КОНТРОЛЮ В УПРАВЛІННІ БАНКАМИ.

Найліквіднішими активами та економічними носіями прибутку банків є грошові кошти, оскільки вони забезпечують безперебійний фінансовий цикл їх фінансово – господарської діяльності. Тому основний економічний флагман при здійсненні аналізу та контролю банківської діяльності – є грошові кошти. Саме за їх ліквідністю та вільно конвертованістю визначають фінансовий стан банків і їх економічну залежність від зовнішнього фінансового середовища.

Сучасні ринкові трансформації та негативний вплив зовнішніх факторів спричинили фінансову нестабільність і легалізацію ( відмивання ) доходів банківського сектору.

В останні роки спостерігається тенденція до зростання грошових коштів у тіньовому секторі економіки, що свідчить про їх оборотність за межами банків.

Аналіз досліджень показав, що вчені приділяють багато уваги грошовому обігу як об’єктові аналізу і контролю, що дає змогу удосконалити методику його проведення. Але невирішеною частиною проблеми залишається недостатній рівень досліджень аналізу і контролю позабанківського грошового обігу, що допомогло б уникнути тінізації банківського капіталу.

Метою статті є дослідження нерозв’язаної проблеми аналізу і контролю грошового обігу банків та надання практичних пропозицій щодо її вирішення. Основне завдання полягає в аналізі нормативно – правових актів Національного банку України щодо контролю грошового обігу та пошукові шляхів розв’язання поставленої проблеми.

Для подолання проблем, пов’язаних із тінізацією найліквідніших активів банків у позабанківській сфері, ми пропонуємо новий підхід до грошового обігу як об’єкта аналізу та аудиту. Цьому мають сприяти аналітичні функції для проведення незалежного оцінювання фінансового стану банку – аудиту (рисунок 1).

_{Контрольні дії}

Аудит

Аналіз

Рішення

Облік

Рисунок 1. Аналітичні процедури в аудиті при прийнятті управлінських рішень.

Графічна інтерпретація, показує необхідність аналітичних процедур при проведенні аудиту, що, у свою чергу, сприяє прийняттю управлінських рішень. Перед початком аудиту аналізуються грошові кошти та їх ліквідність у звітному періоді, за результатами аналізу складається аудиторський висновок ефективності операційної діяльності банків. Керівництво після ознайомлення з висновком приймає відповідні управлінські рішення для посилення функції контролю в менеджменті банку. Щоб уникнути недоліків у майбутньому, застосовується функції планування аудиту з усунутими недоліками в минулому та водночас використовується новий підхід до проведення аналізу.

Застосування такої схеми на практиці допоможе удосконалити методики проведення аудиту та посилити контроль за фінансово – господарською діяльністю банків. На практиці виявлені помилки фіксуються, але керівництво не приймає обґрунтовані рішення для подолання виявленої проблеми і посилення контролю. Тому при інспекційній перевірці виникає ланцюг недоліків, зумовлений попередньою проблемою. Тут має діяти схема взаємодії внутрішнього аудиту банку і його керівництва як фактора подолання виявленого порушення та сприяння аналітичних процедур при проведенні зовнішнього аудиту.

Практичні дослідження показали відокремленість аналітичних процедур від аудиту і розосередженість функцій відповідальності за виявлені порушення.

У банківській практиці немає взаємодії керівних ланок при проведенні аудиту й аналізу. Введення в дію такої схеми дасть змогу визначити джерело завуальованості операцій з грошовими коштами.

Проблема збільшення грошової маси ( грошовий обіг за межами банків ) спричинена неякісним рівнем проведення аналізу грошових коштів банків та тінізації джерела їх походження. При цьому доцільно акцентувати увагу на джерелі походження грошових коштів ідентифікації клієнтів, які мають причетність до фінансової операції.

В цьому контексті ми пропонуємо аналізувати дані руху грошових коштів на прикладі статистичної звітності банків, яка є обов’язковим атрибутом фінансово – господарської діяльності банків згідно з нормами чинного законодавства. Доцільно проводити аналіз значних сум грошових коштів методом порівняння з базовим періодом, враховуючи при цьому цільове призначення та джерело походження грошових коштів.

Зважаючи на значні обсяги зазначених безготівкових операцій, які проводились за рахунками клієнтів банку, варто здійснювати аналіз на регулярній основі, що сприятиме процедурам проведення контролю.

Наведені пропозиції в практичній сфері дадуть змогу якісно проаналізувати грошові кошти та з’ясувати справжнє джерело їх походження та цільове спрямування в безготівковій формі. Це допоможе простежити конвертацію грошових коштів із безготівкової у готівкову форму.

За допомогою такого аналізу банкам доцільно вести постійний фінансовий моніторинг значних обсягів операцій з видачі готівки з рахунків клієнтів та їх зарахування.

Проведені дослідження показали, що цей вид операцій займає найбільшу частку грошових коштів у готівковій та безготівковій формах і їх характер має атрибут сумнівності. Зважаючи на зміст зазначених операцій з готівкою та їх значні обсяги, банку потрібно здійснювати постійний контроль за визначенням характеру цих операцій відповідно до вимог Закону України « Про запобігання та протидію легалізації ( відмиванню ) доходів, одержаних злочинним шляхом та статті 64 Закону України « Про банки і банківську діяльність»

Грошові кошти у системі розвитку банків посідають чільне місце, оскільки показують наявність у банку ліквідних активів для здійснення власних та клієнтських розрахункових операцій. У період фінансової нестабільності значні обсяги зазначених активів можуть вважатися позитивною ознакою стабільності банку.

Таким чином, грошові кошти є складною та багатоплановою економічною категорією: використовуються як інструмент оцінки, засіб платежу та заощадження, є ресурсом і результатом фінансово – господарської діяльності банків, обумовлюють їх поточний та майбутній фінансовий стан. Значущість і роль грошей на рівні банків зумовлюють доцільність їх окремого детального дослідження, визначення стратегії і тактики управління формуванням та використанням. Перспективи подальших досліджень полягають в удосконаленні методики проведення аналізу позабанківського грошового обігу банків та посилення функцій контролю за рухом грошових коштів.

Література

1. Даниленко А. І. «Фінанси підприємств: тенденції, стан і проблеми управління». – К.: Фенікс, 2008. – 308 с.

2. Барановський О.І. « Розвиток банківської системи України». – К.: Інститут економіки та прогнозування, 2008. – 584 с.

3. Все про комерційний банк. – Кн. 5. Управління, аналіз, планування в основних процесах інвестиційно – функціональної і наглядової політики банківської системи / Під редакцією В. І. Відяпіна.