Економічні науки / 12. Економіка сільського господарства

Новак Н.П.

Херсонський економічно-правовий інститут, Україна

Шляхи та напрями формування конкурентоспроможності садівницької продукції

Виходячи з важливості забезпечення потреб населення країни у плодах і ягодах, спираючись на значний потенціал для розвитку садівництва на промисловій основі, актуальності набуває питання виробництва продукції, здатної конкурувати на внутрішньому ринку. Сучасний стан плодоягідного виробництва вказує на необхідність переорієнтації галузі на якісно новий шлях розвитку, який залежать від заходів щодо визначення збільшення обсягів виробництва продукції, поліпшення її якості та безпеки, запровадження ресурсозберігаючих технологій, забезпечення джерелами інвестицій, розвитку інфраструктури, розширення місткості ринку та частки сільськогосподарських підприємств. Головне місце в системі цих заходів належить державній підтримці національного виробника шляхом сприяння науковим розробкам, удосконаленню цінової, митної, фінансової політики та відповідного нормативно-законодавчого забезпечення.

Формування конкурентоспроможності садівництва та його структурних елементів є складним та багатоетапним процесом. Відповідність галузі та її складових вимогам конкурентоспроможності вказує на переваги продукції, видів насаджень та підприємств, які у сукупності забезпечують отримання економічного ефекту для виробника (посередника) та галузі в цілому при реалізації вирощеної продукції. Тому під конкурентоспроможністю в промисловому садівництві слід розуміти: для продукції – переваги оцінюваної продукції над базовим аналогами за сукупністю властивостей, сформованих при її позиціюванні, щодо здатності задовольнити потреби суб'єктів ринку за параметрами вартості та корисності в певний проміжок часу: для підприємства (виробника, посередника) - стратегічні переваги суб'єкта господарської діяльності, які визначають результативність його функціонування на галузевому ринку в певний проміжок часу; для галузі - сукупність організаційно-економічних її можливостей, здатних забезпечити умови ефективного функціонування всім суб'єктам економічної системи на внутрішньому і зовнішньому ринках плодоягідної продукції.

Підвищення конкурентоспроможності продукції можливе завдяки удосконалення методів стандартизації плодоягідної продукції через побудову системи сертифікації плодоягідного виробництва, а не готової продукції. Для систематичного вивчення дотримання виробником технологічних норм вирощування плодів і ягід (стан насаджень, система хімічного захисту, удобрення та ін. показники) пропонується застосування паспортизації насаджень. Проведення самоінспектування та зовнішній інспекційний контроль сприятиме концентрації зусиль підприємств-виробників щодо організації виробництва, на належному техніко-технологічному рівні та формуванню високої якості фруктів.

Оскільки плоди та ягоди – це продукція, що сприймається зовнішніми ознаками, то для активізації їх продаж в цьому відношенні необхідно використовувати інноваційні методи ведення бізнесу та дотримуватись принципів дизайну представлення плодоягідної продукції. Серед таких заходів для вітчизняної продукції промислового садівництва важливо зробити акцент на: споживчих властивостях товару, цінності ідеї споживання фруктів (здоров'я населення), естетичний код (зовнішній вигляд, відмінність в упаковці); цінність оренду (логотип, символ), позиціонування товару та маркетингові повідомлення (реклама, ярмарки, інформування споживачів), креативний простір (відмінність у представленні товару від конкурентів). За допомогою цих заходів формується позитивне емоційно-психологічне сприймання вітчизняних фруктів покупцем, що забезпечить бажаний вибір споживачем продукції протягом тривалого періоду. Тому створення власного бренду на продукцію, то виробляється спільними зусиллями асоціації суб'єктів плодоягідного ринку, сприятиме стійкості садівничого бізнесу.

Підприємства, які спрямовують свої зусилля на отримання продукції вищої якості, матимуть суттєві додаткові надходження, особливо це є доречним у неврожайні роки. Передбачається, що за 2017-2020 рр. плодівництво області, як і ягідництво, буде рентабельним з рівнем 126 та 196,7 %, маючи додатковий запас міцності в 25,0 та 31,8 в.п. до діючої ринкової ціни завдяки підвищенню її за рахунок якості продукції. Це створює достатню основу для ефективної збутової діяльності садівничих сільськогосподарських підприємств.

Проведені дослідження вказують на доцільність удосконалення поряд з виробничою сферою ще й збутової на регіональному рівні. Подальший розвиток плодоягідного ринку може бути досягнутий шляхом добровільного об'єднання науково-дослідних організацій, розсадницьких, садівницьких, переробних та торгових підприємств, які забезпечують повний життєвий цикл своєї продукції, в асоціацію суб'єктів плодоягідного ринку, що має на меті: сприяння співпраці учасників групи з фінансово-кредитними установами, відстоювання інтересів виробників у державних організаціях, розвиток об'єктів інфраструктури ринку, інтеграція не лише виробничої та переробної сфери, а й торговельної, здійснення експортних операцій з фруктами у свіжому та переробленому вигляді, формування інформаційної бази щодо стану внутрішнього і зовнішнього ринків плодоягідної продукції та забезпечення нею всіх учасників плодоягідного комплексу.

Впровадження удосконаленої системи руху плодоягідної продукції створить умови набрання «вільним» ринком ознак «організованого», так як буде об'єднувати інтереси суміжних ланок плодоягідного комплексу, окремих підприємств навколо однієї мети та сприятиме швидкому просуванню продукції до споживача й задоволення його потреб. Важливим для сільськогосподарських підприємств на перспективу є налагодження фірмової торгівлі, що дозволить зосередити значну частин) доходів від реалізації плодів і ягід у власній торговій мережі, тобто в руках у виробника. Це створює умови для формування цінового конкурентного ринкового середовища. Побудова плодоягідного бізнесу за таким принципом дозволить накопичити кошти для інвестицій в розширення площ багаторічних насаджень.

Література:

1. Аніщенко Г.Ю. Конкурентоспроможність продукції садівництва і суть, показники та критерії оцінки / Г.Ю. Аніщенко // Збірник наукових праць Уманського ДАУ. –Умань, 2007. –Вип. 65, Ч.2: Економіка. – С. 18-31.

2. Мармуль Л.О. Організаційно-економічні засади формування та розвитку ринку плодоягідної продукції : [монографія] / Л.О. Мармуль, С.В. Коваль // Херсон: Айлант, 2008. – С. 13-23.

3. Рульєв В.А. Економічні проблеми розвитку садівництва України / В.А. Рульєв. – К.: ННЦ ІАЕ, 2004. –360 с.

4. Саблук П.Т. Стабільні економічні умови як фактор послідовного підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва / П.Т. Саблук //Економіка АПК. –2003. -№41. –С.12-17.