к.пед.н. Лобачева І.Ф.,
Покиньчереда В.В.
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ
БЕНЧМАРКІНГ ЯК СПОСІБ ОДЕРЖАННЯ
КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ПІДПРИЄМСТВА
На сьогодні в Україні існує ціла низка проблем, пов’язаних з
конкурентоспроможністю вітчизняних товарів на світовому ринку товарів та
послуг, і одночасно, - невелике коло варіантів для покращення загрозливих
тенденцій останніх років. Підвищувати
свою конкурентоспроможність сучасне підприємство може шляхом
орієнтування на досягнутий рівень, або за допомогою постійного порівняння своїх
результатів із результатами найкращих конкурентів, тобто за допомогою
бенчмаркінгу. Даний метод дозволяє не лише оцінити ефективність економічної стратегії
підприємства, а й порівняти її зі стратегіями, які здійснюють інші підприємства
як у рамках однієї галузі, так і за її межами. Зважаючи на це, дослідження
бенчмаркінгу як перспективного способу одержання конкурентних переваг є
надзвичайно важливим у час економічних негараздів у світі загалом, та в Україні
зокрема. Якщо економіки країн будуть відновлюватися та розвиватися ще
масштабніше, ніж до кризи, це дасть змогу вийти на якісно новий конкурентний
рівень.
Основною метою написання статті є виявлення головних сутнісних
характеристик бенчмаркінгу та обґрунтування доцільності його використання для
отримання конкурентних переваг підприємствами незалежно від сфери їх
діяльності.
Застосування методу бенчмаркінгу у різних галузях економіки знайшло своє відображення
в наукових працях таких вчених, як: Гончарук А.Г., Ціпан О.Я., Ковальчук С.,
Мірошниченко П., Дубовик О., Аренков І. та ін.
Найважливішим
засобом аналізу конкурентоспроможності підприємства є бенчмаркінг, під яким
розуміють процес стратегічного вдосконалення різноманітних сфер діяльності, що
ґрунтується на порівняльному стратегічному аналізі роботи підприємства з
лідерами галузі, який полягає в оцінюванні власної та галузевої ефективності,
ідентифікації та вивчення роботи галузевих лідерів і впровадження найкращих
галузевих прикладів у діяльності [1, с. 22].
Бенчмаркінг можна застосовувати у всіх сферах діяльності підприємства
(виробництві і збуті продукції, маркетингу, логістиці, управлінні персоналом
тощо). Проте ми вважаємо, що саме застосування цього підходу у формуванні і реалізації
комплексної економічної стратегії підприємства та одержанні конкурентних
переваг може мати найкращий результат.
Порівнюючи способи використання бенчмаркінгу, можна зрозуміти сильні та
слабкі сторони власної діяльності. Це розуміння має стати відправним пунктом
для розробки і реалізації ініціатив з удосконалення діяльності і як наслідок -
підвищення конкурентоспроможності
підприємства [2, с. 38].
Бенчмаркінг має на меті дати відповідь на запитання: чому інші підприємства
(організації, установи) працюють успішніше, ніж наше. У ході використання
інструментів бенчмаркінгу в центрі уваги перебувають такі питання: Хто, яка
фірма знаходиться на вершині інвестиційної привабливості; Чому власне
підприємство не є кращим; Що може бути змінено чи збережено на підприємстві,
щоб воно стало кращим; Як запровадити відповідну стратегію, щоб стати кращим
з кращих [3, с. 10].
Таким чином, користь бенчмаркінгу полягає у тому, що виробничі і
маркетингові функції стають найбільш керованими, коли досліджуються і
впроваджуються на своєму підприємстві кращі методи і технології інших, не
власних підприємств чи галузей. Це може стати запорукою прибуткового
підприємництва з високою економічністю, створення корисної конкуренції і задоволення
потреб інвесторів.
Позитивною стороною бенчмаркінгу є його здатність збагачувати дослідника
ідеями, особливо за умови, коли як кращі розглядаються компанії інших галузей.
Проблемою використання бенчмаркінгу є існування загрози обмеження ідей дослідника
встановленими межами досягнутих успіхів у галузі, тобто бенчмаркінг є
ефективним у разі орієнтації на стратегію імітації, а не на стратегію лідерства
у конкурентній боротьбі.
Процес вибору підприємств-партнерів (підприємств-еталонів) при бенчмаркінгу
є різновидом конкурентного аналізу, який доцільно здійснювати у такий спосіб:
визначення кращих компаній галузі; дослідження споживчих оцінок щодо найкращих
продуктів галузі порівняно із звичайними продуктами; визначення лідера галузі
на основі узагальнення попередніх параметрів аналізу [4, с. 207].
На перший погляд бенчмаркінг може здаватися схожим на конкурентний аналіз, але насправді він більш пристосований до ринкових
відносин, допомагаючи більш детальніше розглядати важливі для
споживача характеристики товару, ніж підхід
конкурентного аналізу, а також він є більш впорядкованим (табл. 1). Сутність сучасного розуміння бенчмаркінгу зводиться до систематичного
аналізу пошуку і запровадження найперспективніших практик, що ведуть підприємство до більш довершеної
форми.
Таблиця 1
Порівняльна характеристика формування інформації в процесі бенчмаркінгу та
конкурентного аналізу
|
Характеристика
процесу |
Конкурентний
аналіз |
Бенчмаркінг |
|
Загальна мета |
Аналіз стратегії конкурентів |
Аналіз того, чому і як добре роблять конкуренти або лідируючі підприємства |
|
Предмет дослідження |
Стратегії конкурентів |
Методи
ведення бізнесу, що задовольняють потреби споживачів; фактори мікро- та макросередовища |
|
Об’єкт вивчення |
Товари і ринки |
Фактори конкурентних переваг, напрями
конкурентного позиціювання товарів, методи функціонування на ринку та способи
створення конкурентних переваг |
|
Основні обмеження |
Діяльність на ринку |
Необмежений |
|
Джерела інформації |
Галузеві експерти й аналітики |
Еталонні підприємства, конкуренти |
|
Масштаби дослідження |
Значні, потребують значних ресурсів |
Помірковані, не передбачають наявності
потужної ресурсної бази |
Якщо підприємство використовуватиме бенчмаркінговий підхід, тоді воно точно знатиме, що робить і наскільки добре це в
нього виходить. Також підприємство зможе контролювати
своїх конкурентів а, також лідерів галузі, орієнтуючись на
кращий зовнішній досвід, здобутий внаслідок бенчмаркінгових заходів. Бенчмаркінговий
підхід надасть підприємству змогу перейняти
найкращий досвід інших компаній, уникаючи «винаходу колеса». Культура підприємницької
діяльності на підприємстві буде спрямована на такі цінності, як здатність
робітників до навчання, підвищення власного потенціалу, що, своєю чергою,
слугує основою для розвитку підприємства.
Орієнтація на надійний і випробуваний практикою досвід сприяє зменшенню
ризику, дає змогу підприємцям уникнути безлічі помилок, зменшити тимчасові і
фінансові витрати, пов'язані зі здобуттям власного досвіду. Особливо варто
виділити, що застосовування бенчмаркінгу дає можливість підприємству створити
свою команду внутрішніх консультантів, які дадуть змогу оперативно реагувати на
всі тенденції у галузі.
Базуючись на зарубіжному і вітчизняному досвіді організації та проведення
бенчмаркінгу, можна визначити такі фази бенчмаркінгу для досягнення бажаного
результату:
1. Планування. На
цьому етапі здійснюються:
обрання сфери бенчмаркінгу і його цілей; визначення пріоритетів для удосконалення;
ідентифікація ресурсів; виокремлення основних показників ефективності, за
якими буде здійснюватись порівняння.
2. Збирання даних. На цьому етапі здійснюється: вибір групи (галузі,
регіону, ринку) компаній для порівняння; збирання даних про промислові
компанії обраної групи, їх бізнес-процеси і продукцію, яку вони випускають;
збирання даних про власні процеси (продукцію) компанії; визначення
методології для аналізу даних.
3. Аналіз. Здійснюється на підставі: оцінювання рівня власної ефективності
та компаній, що порівнюються; ідентифікації розриву у рівні ефективності за
основними процесами (продукцією), що аналізується; аналізу причин (факторів)
розриву у рівні ефективності; пошуку шляхів і розробка рекомендацій з
усунення розриву у рівні ефективності.
4. Впровадження. Виконується робота з реалізації результатів аналізу в
практичній діяльності підприємства. Увага зосереджується на розробці стратегії
і тактики нейтралізації слабких сторін підприємства.
5. Контроль і оцінювання. Цей етап полягає в проведенні моніторингу
результатів реалізації заходів бенчмаркінгу та їх впливу на основні
процеси шляхом обчислення відповідних показників ефективності.
У разі досягнення мети з'ясовують інші проблеми для їх майбутнього
розв'язування, і процес бенчмаркінгу повторюється.
Таким чином, процес
бенчмаркінгу замикається, утворюючи цикл, забезпечуючи постійність і
безперервність процесу удосконалення компанії.
Отже, бенчмаркінг має вирішальне значення для процесу економічної
діяльності підприємств у здійсненні стратегічного планування, що встановлює
стратегічні напрями розвитку бізнесу і є важливим аспектом операційної діяльності
підприємства. Цілі і принципи розвитку, що залежать від місії підприємства,
багато в чому визначаються результатами бенчмаркінгу. Знання про методи роботи
кращих фірм і потреби покупців, отримані в процесі бенчмаркінгу, є важливою
інформацією, необхідною для стратегічного розвитку підприємств і забезпечення
його конкурентоспроможності на ринку.
Література:
1. Ковальчук С. Бенчмаркінг як універсальний інструмент оцінювання
стратегічної діяльності підприємства // Маркетинг в Україні. – 2010. - № 3. –
С. 20-30.
2. Мірошниченко П. Бенчмаркінг – основний інструмент підвищення
конкурентоспроможності українських компаній // Персонал. - 2009. - № 3. – С.
36-45.
3. Ціпан О.Я. Основні аспекти і проблеми розвитку бенчмаркінгу в Україні //
Економіка, фінанси, право. – 2009. - № 5. – С. 9-11.
4. Дубовик О. Формування конкурентних переваг на основі бенчмаркінгу //
Регіональна економіка. – 2005. - № 3. – С. 204-212.