Здобувач Решетило Н.В.

Луцький національний технічний університет

Організаційно-економічний механізм підприємств комунальної

сфери діяльності.

Основу ресурсного забезпечення місцевого самоврядування становить комунальна власність. Комунальна власність-це конкретне майно,фінансові та інші ресурси,що належать територіальній громаді. Об»єктами комунальної власності є майно органів місцевого самоврядування,комунальні підприємства та організації,майнові частки в статутних фондах господарських товариств,природні ресурси, об»єкти соціальної інфраструктури,місцевий бюджет,позабюджетні фонди,цінні папери. На практиці у комунальній власності знаходяться заклади соціальної сфери,майно органів місцевого самоврядування ,підприємства житлово-комунального господарства та місцевий бюджет.

Фінансова діяльність підприємств комунальної форми власності має деякі особливості. Діяльність таких підприємств має комплексний міжгалузевий характер і безпосередньо впливає на умови проживання,праці та відпочинку людей. Мета їх діяльності - якісне обслуговування замовників та населення щодо надання відповідних послуг. Ці підприємства, які є складовою місцевого господарства,мають специфіку організації фінансових відносин. Так підприємства частково утримуються з місцевих бюджетів. Фінансова діяльність підприємств комунальної форми власності опосередковує собою систему грошових відносин, які виникають у зв»язку з формуванням та використанням фінансових ресурсів з метою забезпечення ефективного функціонування відтворювального процесу і соціальної сфери. Основним джерелом формування фінансових ресурсів підприємств комунальної форми власності є власні та залучені кошти. До власних коштів належать статутний фонд ,амортизаційні відрахування, валовий дохід і прибуток. До залучених- бюджетні асигнування,кредити банків. Первинне формування цих ресурсів проводиться в період створення підприємства шляхом формування статутного фонду,що складається з основних засобів і оборотних коштів.

Умови, в яких підприємства здійснюють свою діяльність зумовлюють формування нових цільових установок і нових механізмів не тільки в поточній діяльності, але і в управлінні розвитком підприємств. Українським підприємствам характерним є висока ступінь зношеності виробничих фондів, непомірна енергозатратність та невисока якість продукції, що негативно впливає на конкурентноздатність підприємств, а відповідно і на стійкість їх фінансового положення.

Більшість із таких ознак характерні і для підприємств комунальної сфери міського господарства, зокрема для систем водопроводу, каналізації, газопостачання, теплопостачання. Підприємства цих систем мають унікальні характеристики і водночас унікальні протиріччя. В виробничому сенсі їм притаманні риси природного монополізму, особливо в великих містах. На ситуацію також впливають високий темп розвитку альтернативних форм організації комунального господарства, зокрема питного водопостачання: бутильованої води, бюветного постачання з підземних горизонтів, мобільної доставки питної води до міст проживання людей та ін.

Виникають тісні не тільки технологічні, але й економічні взаємозалежності, в той час як організаційно підприємства діють самостійно і самостійно виробляють свої стратегії розвитку.

Таким чином централізовані комунальні підприємства все більше підпадають під вплив зовнішніх факторів, таких як корпоративні інтереси енергетиків, санітарний контроль державних органів, конкуренція виробників, вплив населення на тарифну політику та інші. В таких умовах організаційно-економічний механізм цих підприємств має бути перебудованим на принципах мобільності, адаптивності, оптимізації бюджетних планів і технологій. Таке побажання цілком слушне, але моделюючи щось нове, треба більш детально і точно оцінити потенціал базової системи.

В умовах ринкової економіки проблема формування ефективної стратегії сталого розвитку підприємств передбачає насамперед оцінку фінансового потенціалу, розробку та впровадження фінансово-економічного моніторингу, інноваційних технологій управління підприємством і маркетингової орієнтації в економічному середовищі.

Вихідною позицією в розробці стратегії управління сталим розвитком підприємства є ефективний менеджмент на фінансовому ринку, де відбувається забезпечення руху грошових потоків від одних власників до інших. Зокрема, необхідно активізувати кредитну політику, розвивати лізингові відносини, упроваджувати факторингові операції і т.п. Необхідно відзначити, що зміст кожного елемента стратегії управління економічним і інноваційним потенціалами підприємства залежить, перш за все, від економічної ситуації, що постійно змінюється в Україні, і по суті елементи стратегії управління цими потенціалами є конкретними напрямами загальної стратегії розвитку підприємства.

У цих умовах кожне підприємство повинне об'єктивно оцінити свої ресурси, рівень їх використання і свої підприємницькі можливості для того, щоб ефективно працювати, забезпечуючи прибутковість підприємств та зниження фінансової залежності. Слід зазначити також, що кожне підприємство самостійно розробляє інформаційно-індикативні показники фінансового стану (екстремальні, пограничні), за рамками яких включаються механізми екстреної дії (займи, продаж майна, лізинг, інші ситуаційні рішення). Доцільність такого підходу полягає у своєчасному реагуванні (задля позитивних швидких змін) на погіршення загального фінансово-економічного стану підприємства. Для реалізації цих задач попередньо відпрацьовуються моделі управління у нестандартних ситуаціях, або «пакетів ситуаційних заходів» в залежності від того які індикатори фінансово-економічного стану погіршилися.

Тому підприємства комунальної сфери уже зараз повинні цей фактор розімкнутості досконало проаналізувати.

Список використаної літератури

1. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. - Киев. ИТЕМ лтд, АДЕФ.- Украина. 1996.-534 с.

2. Ковалев В. В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - 2-е изд., перераб. И доп. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 512 с.

3. Петросов В.А., Василенко С.Л О монополии централизованного водоснабжения.//Сб.докл.междунар.конгресса «Экология, технология, экономика водопровода и канализации (ЭТЭВК-2003)». – Ялта, 2003.-с504-507.

4. Принципы эффективного тарифного регулирования коммунальных предприятий / под. ред. С.Б.Савенкова. – М.:Фонд «Інститут экономики города», 2000. - 56с.

5. Shleifer A. A theory of yardstick competition in English and Welsh water industry.//The Rand Journal of Economics, Vol6, Issue 3. – 1985. 319-327p.