Економічні
науки / 10. Економіка підприємства
Линник Т. С.
Кременчуцький національний університет ім.. М.
Остроградського
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Фінансова стійкість підприємств вивчається українськими вченими переважно в
контексті загрози банкрутства підприємств. Більшість розробок присвячена
пошукам внутрішніх джерел забезпечення фінансової стійкості суб’єктів
господарювання. Недостатньо дослідженими залишаються проблеми впливу
макроекономічного середовища на забезпечення фінансової стійкості підприємств
та взаємопов’язані проблеми фінансової стабілізації макро- і мікроекономіки.
Проблемам забезпечення фінансової стійкості підприємства, питанням про її
кількісні характеристики присвячено ряд праць учених-економістів: І. Романе, Т.
Таффлера, У. Бівера, Є.Ф. Брегхема, І.О. Бланка, О.Г. Білої, А.М. Поддєрьогіна,
В.М. Опаріна, Є.В. Мниха.
Окремі питання управління фінансовою стійкістю підприємств досліджені в
працях провідних вітчизняних економістів: М.Білик, І.Бланка, Г.Кірейцева,
В.Савчука, О.Терещенко.
В економічній літературі відсутній єдиний підхід до визначення поняття
фінансової стійкості підприємств. Найбільш доцільним та точним, на нашу думку,
є визначення фінансової стійкості як такого стану власного капіталу
підприємства, який забезпечує йому платоспроможність по всіх зобов’язаннях,
фінансову незалежність та гарантує стабільну прибутковість в довгостроковій
перспективі. Фінансово стійким є підприємство, яке спроможне за рахунок власних
і залучених коштів забезпечити поточну діяльність та інвестиційно-інноваційний
розвиток за умови зростання власного капіталу [2].
За рівнем покриття різних видів джерел суми запасів і витрат розрізняють
такі види фінансової стійкості підприємства:
• абсолютна стійкість фінансового стану, коли власні джерела формування
оборотних активів покривають запаси і витрати;
• нормальний стійкий фінансовий стан, коли запаси і витрати покриваються
сумою власних джерел формування оборотних активів і довгостроковими позиченими
джерелами;
• нестійкий фінансовий стан, коли запаси і витрати покриваються сумою
власних джерел формування оборотних активів, довгострокових позикових джерел,
короткострокових кредитів і позик;
• кризовий фінансовий стан, коли запаси і витрати не покриваються всіма
видами можливих джерел їх забезпечення (власних, позикових та ін.),
підприємство перебуває на межі банкрутства [1].
Фінансова стійкість формується під впливом зовнішнього та внутрішнього
аспектів. Зовнішній аспект фінансової стійкості підприємства пов’язаний із
стабільністю економічного середовища, в якому воно функціонує, що
забезпечується відповідним державним макроекономічним регулюванням ринкової
економіки. Внутрішній аспект фінансової стійкості відображає такий стан його
ресурсного потенціалу і таку його динаміку, при яких забезпечуються стабільно
високі фінансово-господарські результати діяльності підприємства.
Для підтримання фінансової стійкості підприємству необхідно формувати
фінансову стратегію, задля уникнення в майбутньому неплатоспроможності,
банкрутства та інших негативних наслідків [3].
Головні етапи розробки стратегії стабілізації фінансового стану
підприємства такі:
·
створення інформаційної бази для ретроспективної оцінки
дій, ужитих у цьому напрямі;
·
визначення нагальних фінансових проблем і стратегічної
мети;
·
моніторинг впливу факторів зовнішнього середовища на
прогнозний рівень фінансової рівноваги;
·
створення альтернативних прогнозних варіантів
забезпечення фінансової стабільності;
·
створення системи критеріїв для оптимізації зазначеної
стратегії ;
·
оцінка прогнозних варіантів і вибір оптимального з них ;
·
впровадження системи заходів щодо реалізації обраного
варіанта стратегії, контроль за його виконанням.
Найбільш суттєвим фактором підвищення фінансової стійкості підприємства є
формування достатнього обсягу його реального власного капіталу. Фінансова
стабілізація підприємства досягається тільки в разі поєднання таких факторів,
як створення умов для забезпечення нарощування обсягів діяльності прибуткового
виробництва при сталих темпах зростання реального власного капіталу і здатністю
вийти на більш високий рівень фінансової стійкості [2].
Отже, фінансова стійкість підприємства є однією з головних умов його
успішної і стабільної роботи у ринкових умовах. Адже висока фінансова
стійкість, платоспроможність фірми надають їй ряд переваг перед іншими
суб’єктами господарювання такого ж профілю при отриманні кредитів, залученні
інвестицій, у виборі постачальників і в підборі висококваліфікованих кадрів.
Чим вища стійкість підприємства, тим більш воно незалежне від несподіваної
зміни ринкової кон’юнктури і, отже, тим менше ризик банкрутства.
Література:
1.
Бугай В. З. Аналіз та оцінка фінансової стійкості
підприємства / В. З. Бугай // Держава та регіони. – 2008. – № 1.– С. 34–39
2.
Бугас Н.В. Фінансова стійкість підприємств як передумова
їх ефективного функціонування і розвитку// Економіка і держава. – 2005, № 6. –
С. 27-31.
3.
Кизим М. О. Оцінка і діагностика фінансової стійкості
підприємства: Монографія/ М. О. Кизим, В. А. Забродський, В. А. Зінченко, Ю. С.
Копчак. – Харків: ВД «ІНЖЕК», 2009.– 144 с.