Доклад на конференцию

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: «Фінансування підприємства та його форми в умовах ринкової трансформації економіки»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав: Журавель Юрій Олегович

 

 

 

 

 

 

Фінансування є одним з видів забезпечення грошовими коштами підприємницької діяльності.

Термін «фінансування» характеризує всі заходи, спрямовані на покриття потреби підприємства в капіталі, які включають мобілізацію фінансових ресурсів (грошових коштів, їх еквівалентів та майнових активів), їх повернення, а також відносини між підприємством та капіталодавцями, які з цього випливають (платіжні відносини, контроль та забезпечення) [1].

Отже, фінансування — це мобілізація підприємством необхідних для виконання поставлених перед ним планових завдань фінансових ресурсів [3]. 

Фінансування – це комплекс заходів щодо формування та обслуговування капіталу підприємства [1].

Фінансування – це процес утворення грошових коштів або в ширшому плані процес утворення капіталу фірми у всіх його формах.

Фінансування підприємств – це сукупність форм і методів, принципів і умов фінансового забезпечення простого і розширеного відтворення [5].

Фінансування – реалізація фінансового забезпечення потреби підприємства у капіталі [2].

Фінансове забезпечення – покриття всіх витрат за рахунок фінансових ресурсів, що акумулюються субєктами господарювання й державою. Здійснюється в трьох формах: самофінансування, кредитування, державне фінансування [3].

Повнота фінансового забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства залежить від його фінансової діяльності.

Основний зміст фінансової діяльності ( у вузькому значенні ) полягає у фінансуванні підприємства.

Ефективність фінансової діяльності забезпечується формуванням оптимального фінансового механізму підприємства.

В умовах ринкової трансформації України – переходу від командно-адміністративної до ринкової економіки, від державної власності до приватної, розвитку конкуренції й підприємництва, важливе значення набуває вибір оптимальної структури форм фінансування підприємств.

Основні форми фінансування класифікують за такими критеріями:

а) залежно від цілей фінансування виокремлюють такі його форми:

-               фінансування при заснуванні підприємства;

-               на розширення діяльності;

-               рефінансування;

-               санаційне фінансування.

б) за джерелами мобілізації фінансових ресурсів розрізняють:

-               зовнішнє фінансування;

-               внутрішнє фінансування.

в) за правовим статусом інвесторів:

- власний капітал - може бути сформований за рахунок внесків власників підприємства або шляхом реінвестування прибутку. В іноземних літературних джерелах фінансування за рахунок нерозподіленого прибутку та амортизаційних відрахувань досить часто позначають також як Cash-flow-фінансування.

-               позичковий капітал - може бути мобілізований із зовнішніх та внутрішніх джерел.

До зовнішніх джерел формування позичкового капіталу належать:

-               кредити банків (довгострокові і короткострокові);

-               кредиторська заборгованість за матеріальні цінності, виконані роботи, послуги;

-               заборгованість за розрахунками (з одержаних авансів, з бюджетом, з оплати праці, тощо).

До внутрішніх джерел формування позичкового капіталу можна віднести:

-               нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі (у т. ч. так звані стійкі пасиви);

-               доходи майбутніх періодів.

До джерел фінансування можна також віднести фінансові ресурси, що формуються в результаті реструктуризації активів.

Реструктуризація активів – це заходи, пов’язані зі зміною складу та структури окремих позицій активів. У рамках реструктуризації активів розглядають також амортизаційні відрахування і кошти, які одержує підприємство в результаті дезінвестицій.

У підприємств можуть бути різні альтернативи залучення капіталу. Але не доцільно давати рекомендацій щодо вибору форми фінансування. В одних випадках фінансові ресурси слід формувати через збільшення власного капіталу, в інших – на основі залучення додаткових позичок. Для одних підприємств вигіднішою є можливість використання внутрішнього джерела фінансування, для інших – зовнішні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

 

1.     Авранчій В.І., Чумак В.Д., Смолянська О.Ю., Фінансова діяльність підприємств: Навч.посібник.-К:ВД «Професіонал», 2005.- 240 с.

2.     Біла О.Г. Фінансове планування і фінансова стабільність підприємств / Фінанси України. – 2007. - № 4. – С. 112-118.

3.     Білик Марія Дмитрівна, Павловська Олена Валентинівна, Притуляк Наталя Миколаївна, Невмержицька Наталія Юріївна. Фінансовий аналіз: Навч. посібник / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана. — К. : КНЕУ, 2005. — 592с.

4.      Білик М.Д. Фінансове планування на підприємстві в сучасних умовах / Фінанси України. – 2006. - № 4. – С. 133-141

5.     Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. Видання 2-ге, доповнене і перероблене. – К.: Атіка, 2006. – 528с.