Чіпко Т.

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

Інвестиційний клімат агропромислового комплексу

Карпатського регіону

Інвестування аграрної сфери, як і інвестиційні процеси в інших галузях, є явищем багатогранним і складним. За своєю економічною природою інвестиційна діяльність є процесом здійснення додаткових вкладень найбільш ефективних засобів з метою збільшення виробництва продукції та створення умов для економічного зростання.

Інвестиції акумулюють державний, приватний та змішаний капітал; забезпечують доступ до сучасних технологій, науково-технічних розробок. В умовах пошуку ефективної моделі функціонування сільського господарства зокрема та економіки України в цілому, не виникає сумнівів в особливо важливій та стратегічній ролі для їх розвитку інвестицій. Інвестиційний клімат має значний вплив на соціально-економічний розвиток країни. На даний час інвестиційний клімат в агропромислового комплексу залишається несприятливим, тому його стабілізація є важливим завданням для України.

Aгропромисловий комплекс України – одна із найважливіших галузей, яка визначає стан продовольчої безпеки та політичної ситуації в країні. Він характеризується кризовими явищами, які охопили усі сфери агропромислового виробництва, переробки і збуту сільськогосподарської продукції.

Інвестиційне середовище України на сучасному етапі є несприятливим, особливо в агропромисловому комплексі. Різко скоротилися всі види капітальних вкладень у сфери агропромислового комплексу. Знижується рівень їх ефективності, а іноземні інвестиції не відповідають потребам економіки. На січень-вересень 2010 року інвестиції в основний капітал сільського господарства становили 5844,5 млн.грн [5].

У Карпатському регіоні система ведення сільського господарства сформована відповідно до природних, організаційних, економічних та технічних чинників, науково обґрунтованої спеціалізації. Аграрне виробництво регіону є багатофункціональним і спеціалізується на виробництві зернових (питома вага у структурі товарної продукції – 29,8 % у Чернівецькій області, а у Закарпатській – до 47,45 %). Закарпатська область спеціалізується ще й на виробництві м’яса ВРХ та картоплі, Івано-Франківська – на м’ясному скотарстві та свинарстві, Львівська – на виробництві яєць та яловичини, а Чернівецька – на м’ясному та молочному скотарстві. Високу інвестиційну привабливість у структурі товарної продукції займають зерновиробництво, картоплярство (Закарпатська область), буряківництво (Чернівецька область), виробництво яєць (Івано-Франківська та Львівська області), молочне скотарство (Львівська та Чернівецька області) [4].

З точки зору залучення додаткового капіталу, інвестиційно-привабливими галузями аграрного виробництва у регіоні є виробництво продукції рослинництва (зерновиробництво, картоплярство та буряківництво). Дещо гірша ситуація в галузях молочного скотарства і плодівництва. В зону меншої інвестиційної привабливості входять виробництво яєць, овочівництво та м’ясне скотарство. Найнижчі показники інвестиційної привабливості зафіксовано у свинарстві і виноградарстві, а також двох підгалузях вівчарства та виробництві м’яса птиці [2, c.8].

Низька активність іноземних інвесторів щодо вкладення капіталу в сільське господарство Карпатського регіону в першу чергу зумовлена негативним іміджем України на світовому інвестиційно-кредитному ринку, основними причинами якого є:

· недосконала законодавча база, яка регулює дану діяльність;

· нестабільна політична ситуація, спричинена дуже низькою ефективністю державного управління;

· недостатній рівень розвитку фінансового ринку, що полягає у відсутності фінансових ресурсів для забезпечення інвестиційного попиту;

· невизначеність статусу українських земель, що спричиняє низьку ефективність їхнього використання;

· відсутність системи страхування інвестицій;

· низький рівень ділової і професійної кваліфікації підприємців;

· недостатньо привабливі інвестиційні проекти і разом з тим брак зацікавлених партнерів;

· підвищений рівень інфляції.

Передумови покращення інвестиційного клімату Карпатського регіону:

1. У Карпатському регіоні наявні вихідні ресурсні запаси необхідні для налагодження ефективного господарювання в АПК, зокрема це стосується забезпеченості сільськогосподарськими угіддями, основними засобами та робочою силою. В досліджуваних областях функціонує близько 5179 агроформувань, що складає близько 9 % від загальної кількості сільськогосподарських підприємств України [4].

2. Привабливість сільськогосподарських підприємств як інвестиційного осередку полягає ще й у тому, що в регіоні спостерігається відносно висока ефективність виробництва, тобто ресурсовіддача.

3. Даний регіон має добре налагоджені зовнішньоекономічні зв’язки, зокрема поширений експорт. Так, за січень-вересень 2010 р. загальний обсяг сільськогосподарської продукції експортних товарних операцій по регіону становив 1560 млн. дол. США, або 5 % від національного показника [4].

4. Характерною рисою є поширеність і збільшення активності туристичних осередків впродовж останніх років. Так, в аналізованому регіоні зосереджено близько 26,1 % земель природно-заповідного фонду країни.

Отже, інвестування аграрної сфери, як і інвестиційні процеси в інших галузях, є явищем багатогранним і складним. За інвестиційною привабливістю Україна характеризується як країна з негативним інвестиційним іміджем і в той же час високим інвестиційним потенціалом, що значно впливає на інвестиційний клімат Карпатського регіону. Найпершим кроком щодо покращення інвестиційної привабливості є створення стабільного, послідовного правового середовища функціонування як іноземних, так і вітчизняних суб’єктів інвестиційної діяльності. За результатами аналізу регіональної інвестиційної привабливості у більшості областей Карпатського регіону зафіксовано середній її рівень. Лише Львівська область, яка на теренах Західної України є своєрідним економічним лідером і входить в зону високої інвестиційної привабливості. Підвищення інвестиційної привабливості виробництва продукції сільського господарства можливе за умови використання як зовнішніх, так і внутрішніх резервів. Проте низький рівень привабливості галузей аграрного сектора для інвесторів не дає можливості в повному обсязі використовувати фактори зовнішнього середовища. Основна увага при пошуку шляхів підвищення інвестиційної привабливості галузей сільського господарства, повинна зосереджуватися на внутрішніх резервах вдосконалення системи ведення сільського господарства, яка сприяла б зростанню обсягів виробництва, а з тим зниженню собівартості та підвищенню рентабельності окремих видів продукції. Важливу роль у регулюванні інвестиційної діяльності відіграють органи місцевої влади. Вони повинні нести відповідальність за раціональне використання інвестиційних ресурсів. На рівні місцевих органів влади можуть вирішуватись такі питання: проведення інформаційно-рекламної кампанії для створення іміджу регіону як привабливого місця вкладення інвестицій; надання широкому колу інвесторів достатнього обсягу інформації про інвестиційні можливості, економічне і правове середовище; надання іноземним інвесторам інформації з питань проведення адміністративних дій, необхідних для здійснення інвестицій.

Список використаних джерел

1. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18 вересня 1991 року №1560 – XII.

2. Абрамович І.В. Інвестування в аграрний сектор економіки України: проблеми та напрями їх вирішення / Абрамович І.В. // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2007. - №1. – с.7-9.

3. Іваноньків О. О. Політика держави щодо інвестиційної діяльності в Україні та перспективи прямого іноземного інвестування / Іваноньків О. О. // Актуальні проблеми економіки.— 2007.— №11(77).— с.12-17.

4. Обсяги експорту-імпорту товарів за регіонами України за січень-вересень 2010 року / офіційний сайт Державного комітету статистики України [електронний ресурс] – режим доступу: www.ukrstat.gov.ua

5. Інвестиції в основний капітал за видами економічної діяльності за січень-вересень 2010 року/ офіційний сайт Державного комітету статистики України [електронний ресурс] – режим доступу: www.ukrstat.gov.ua