АМОРТИЗАЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА НАПРЯМКИ ВІДТВОРЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ РЕСУРСІВ У БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ

 

Ягмур Е.А., к.е.н.,

Кошель Г.В.

Донецький національний університет

економіки і торгівлі імені Михаїла Туган-Барановського

 

 

Особливості формування амортизаційної політики розглянути в працях вітчизняних науковців, які вказують на доцільність її подальшого вдосконалення. Так О.В. Бондар[1] зазначає, що це складова частина загальнодержавної політики, завдяки якій підприємство може впливати на розмір оподаткування прибутку А.П. Грінько[2] пов’язує суть формування амортизаційної політики з обліковою політикою підприємства щодо використання основних засобів. Завдяки застосуванню відповідних методів нарахування амортизації може виникати перспектива відстрочення сплати податків.

Питання методології бухгалтерського обліку витрат на ремонт, модернізацію, реконструкцію розкрито у працях таких вчених, як М.Т. Білуха, М.І. Бондар, Б.І. Валуєв, К.Друрі, Р.Ентоні, М.М. Коцупатрий та ін.

Мета статті - визначити складі амортизаційної політики, яка сприятиме активізації процесу відтворення економічних ресурсів за рахунок власних джерел фінансування й уточнити для цілей обліку економічний зміст категорій « ремонт», « модернізація» , « реконструкція». Що є напрямами відтворення економічних ресурсів на підприємстві.

Дослідження показало, що категорія « амортизаційна політика підприємства» включає планування, нарахування та використання амортизації. Зміст амортизаційної політики підприємства і держави являє собою сукупність економічних категорій та важелів, які діють через сутність і функції амортизації.

Гармонійне поєднання інструментів управління амортизаційною політикою забезпечується цілеспрямованою роботою багатьох служб підприємства, тому підготовка та прийняття обґрунтованих управлінських рішень вимагають визначення основних методологічних аспектів організації амортизаційної політики, проведення оцінки та вибору з сукупності альтернативних варіантів оптимального методу нарахування амортизації відтворюваних економічних ресурсів. Амортизаційну політику підприємства визначають виважені управлінські рішення щодо вибору методу нарахування амортизації, організації обліку відтворюваних економічних ресурсів, аналізу та планування напрямів використання накопиченої амортизації. Раціональне застосування на підприємстві амортизаційної політики дозволяє керівництву створити внутрішнє джерело фінансування для відтворення економічних ресурсів, розширення виробництва і забезпечення нового напряму бізнесу.

Розглянемо сутність ремонту, реконструкції та модернізації як напрямів відтворення економічних ресурсів для відновлення і підтримання об’єктів у робото здатному стані та їх поліпшення на підприємстві.

Огляд вітчизняних наукових праць[3] свідчить, що не існує єдиного підходу до визначення сутності ремонтів як економічної категорії, до того ж не вирішено проблему їх єдиної класифікації для цілей бухгалтерського обліку.

Ремонт відноситься саме до відновлення необоротних матеріальних ресурсів. Виробництво якісної продукції, оновлення її  необоротних і номенклатури можливі лише за умов забезпечення належним фінансуванням своєчасного відновлення виробничих технологій, обладнання, машин підприємства. Для цього на підприємстві відповідно до пп. 14 і 15 П(С) БО 7 « Основні засоби» проводять заходи щодо відтворення необорних матеріальних ресурсів із використанням внутрішніх джерел інвестування, таких яка амортизація. Серед напрямів використання амортизації та відтворення матеріальних об’єктів пропонуються виокремлювати - відновлення корисності ресурсу або підтримання об’єкта  у робото здатному стані шляхом проведення ремонту і поліпшення якості об’єктів шляхом їх реконструкції та модернізації.

Розглянемо сутність відновлення корисності необоротних матеріальних ресурсів, до яких належить основні засоби та інші необоротні матеріальні ресурси. Здатність необоротних економічних ресурсів приносити прибуток робить їх корисними, втрата цих властивостей означає необхідність відтворення. Для цілей ведення бухгалтерського обліку запропоновано класифікувати ремонти за такими ознаками, як спосіб проведення, функціональне призначення, періодичність та складність виконання. За способами проведення ремонтів основних засобів виокремлюють роботи господарським способом, які виконуються власними силами підприємства, або підрядним – силами сторонніх спеціалізованих ремонтних підприємств. Ремонти об’єктів основних засобів поділяють за функціональним призначенням на виробничі та невиробничі.

Поточний ремонт є основним видом профілактичного ремонту, який передбачає виконання дрібних робіт із відновлення, виправлення, часткової заміни окремих швидкозношуваних деталей основних засобів, налагодження об’єктів та їх регулювання. Цей вид ремонту здійснюється в процесі експлуатації основного засобу для гарантованого забезпечення робото здатності об’єкта і підтримання його в нормальному санітарно - технічному стані. Проведення поточного ремонту потребує зупинення обладнання, вимкнення електроструму, а тому його виконують переважно в неробочі зміни або дні. Мета поточного ремонту - збереження основних засобів у придатному для експлуатації стані, для чого проводять регулярні  ремонтно  - профілактичні  роботи з усунення дрібних неполадок , попередження прогресуючого фізичного спрацювання та морального старіння.

Середній ремонт - це вид профілактичного ремонту, який передбачає повне розбирання об’єкту , зміну всіх спрацьованих вузлів, деталей і конструкцій. Проводиться він кілька разів для відновлення робочого ресурсу об’єкта основних засобів і поліпшення його експлуатаційних характеристик. Мета середнього ремонту  - забезпечити робочий стан основного засобу між двома капітальними ремонтами.

Капітальний ремонт є формою відтворення основних засобів та складним за обсягом робіт видом профілактичного ремонту. Капітальний ремонт не забезпечує повного відновлення всіх якісних експлуатаційних характеристик об’єктів основних засобів. Мета капітального ремонту - відшкодування нормального фізичного спрацювання конструктивних елементів основних засобів, максимально можливе відновлення справності об’єктів та їх техніко-експлуатаційних параметрів.

Ремонт основних засобів поліпшує їх експлуатаційні показники та відшкодовує часткове спрацювання основних засобів шляхом заміни зношених конструкцій ы деталей більш міцними й економічними. Сутність ремонту полягає  в якісному збереженні  робочих параметрів основних засобів, забезпечення постійної робото здатності об’єктів протягом запланованого періоду їх експлуатації та частковому відновленні техніко-експлуатаційних властивостей шляхом заміни чи оновленні зношених деталей, вузлів, регулювання механізмів. Метою ремонтних робіт  є підтримання основного засобу в робочому стані, часткове відновлення експлуатаційних властивостей його об’єкта протягом усього строку корисної експлуатації, який визначено в наказі про амортизаційну політику підприємства.

Вважаємо за необхідне уточнити суть терміна « модернізація», розглядаючи її як  змінювання, вдосконалення, поліпшення нематеріального активу та не повністю фізично спрацьованого основного засобу, об’єкти яких частково втратили споживацькі властивості внаслідок морального старіння. Модернізація подовжує  строк корисного використання нематеріальних активів, основних засобів, їх інтенсивної експлуатації, випуску нової продукції, розвитку технічної і технологічної бази виробництва та підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Вимогами податкового законодавства встановлено, що витрати на проведення всіх видів ремонтів, реконструкцій та модернізацій основних фондів виробничого призначення підлягають амортизації. Вітчизняні підприємства мають приділяти  пильну увагу формуванню амортизаційної політики для управління розміром нарахованої амортизації  з урахуванням показників економічної діяльності.         Основним напрямом подальших  наукових досліджень є формування системи показників, яка дозволить після проведених заходів з відновлення або поліпшення необоротних економічних ресурсів оцінити рівень їх відтворення, охарактеризувати його якість та результативність.


 

2 Грінько А.П. Формування облікової політики основних засобів - як інструмент податкового планування // Фінанси, облік і аудит: Зб. Наук. Праць. Спец. Випуск.-К.: КНЕУ , 2006.- С.125-128.

 

3 Захарчук М.А. Ремонти основних засобів, їх сутність та класифікація // Фінанси, облік і аудит: Зб. Наук. Праць.- Спец. Випуск Ч.І./ Відп.ред.М.М.Коцупатрий.- К.: КНЕУ.2007.- С.91-105;