Экономические науки / Экономика предприятия

Кишківська І.В., Запаловська К.С

Вінницький інститут економіки ТНЕУ

Сучасний підхід вибору стратегій та їх вплив на успіх організації

Економічна криза народного господарства України зумовлюється багатьма факторами, серед яких важливе місце займає недосконалість системи управління. Турбулентний характер негативних змін в економіці (інфляція, ріст цін на сировину та матеріали, високі процентні ставки за кредит, зниження купівельної спроможності населення і ін.) і висока складність вирішуваних нині завдань посилюють роль наукового управління у стабілізації соціально-економічних процесів і забезпеченні високої ефективності усіх видів підприємницької діяльності.

В Україні на даний час фіксують політичну нестабільність, недосконалість виробничої та соціальної інфраструктури, недостатнє інформаційне забезпечення та корупція, всі ці фактори негативно впливають на стан споживчого ринку, а обґрунтування розвитку підприємства на довгострокову та короткострокову перспективу допомагає покращити становище підприємства на ньому. Формування стратегії підприємством спрямоване на отримання прибутку, створення умов для розвитку і допомагає «виживати» підприємствам на сучасному ринку [2].

На сьогодні в динамічному конкурентному середовищі традиційний підхід до розробки та впровадження стратегії часто не дає бажаних результатів, і компанії повинні орієнтуватись на більш динамічні концепції, так як основні умови змінюються раніше, ніж сформульовані стратегії досягають цілковитого втілення.

Перед підприємствами, що функціонують у сучасних умовах господарювання гостро постає питання виживання і ефективної діяльності у довгостроковій перспективі. Таким чином проблема, яка розглядається, це необхідність розробки усіма підприємствами економічної стратегії розвитку. При цьому правильно розроблена, обрана і обґрунтована стратегія є частиною майбутнього успіху без належної її реалізації, цим пояснюється актуальність обраної теми.

Формування стратегії компанії починається з проведення стратегічного аналізу. Він виявляє структуру цілей і завдань, що стоять перед організацією. Вирішальну роль у стратегічному аналізі відіграє виявлення основних вмінь і навичок, які дають компанії конкурентні переваги й визначають основні напрями її діяльності. Проведення стратегічного аналізу містить у собі дослідження потенціалу організації й динаміки навколишнього середовища. Потенціал організації вивчається з метою його використання при побудові конкурентних переваг. Структура цілей виражає бачення, цінності, прагнення, поділювані керівництвом і колективом. Стратегія – це функція не часу, а напряму. Вона дає змогу зосередитись на головних проблемах і відкинути другорядні; визначити й скоординувати дії з реалізації основних цілей фірми, шляхи її перетворення в новий стан (який бізнес припинити, який продати, у який перейти, з яким об’єднатися), способи використання необхідних для цього ресурсів. Вона повинна забезпечити фірмі конкурентні переваги у сферах, де є найбільші шанси на успіх; допомогти визначити види продукції, за допомогою яких цього можна досягти; відшукати шляхи нейтралізації суперників.

Дати однозначне визначення поняття “стратегія” досить важко, тому що навіть при незначній зміні обставин вона досить сильно змінюється. У загальному вигляді стратегія розглядається як засіб досягнення кінцевого результату, що забезпечує сумісність усіх планів і цілей організації [5].

В умовах розвитку в Україні ринкових відносин на фоні глобалізації світової економіки та переходу суспільства до доби інформаційного суспільства узагальнення досвіду стратегічного аналізу стає вкрай актуальним. Актуальність стратегічного аналізу полягає в тому, що він посідає важливе місце в процесі підготовки і прийняття управлінських рішень, є невід’ємною частиною планування господарської діяльності підприємств усіх форм власності та господарювання.

Стратегічний аналіз — це спосіб дослідження і перетворення бази даних, одержаних внаслідок аналізу середовища, на стратегію підприємства . Стратегічний аналіз підприємства — це процес визначення критично важливих ключових понять зовнішнього і внутрішнього середовищ, які можуть вплинути на здатність підприємства досягати своїх цілей як у короткотерміновій, так і довготерміновій перспективі [1].

Метою стратегічного аналізу є змістовний і більш-менш формальний опис об’єкта дослідження, виявлення особливостей, тенденцій, можливих і неможливих напрямків його розвитку. Отримані дані про об’єкт управління є базою для визначення загальної концепції та способів управління ним [4]. При здійсненні стратегічного аналізу визначається вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на критерії конкретних стратегій. Оскільки у системі стратегій окремі стратегії взаємопов’язані, то один і той же критерій може належати різним стратегіям.

Сьогодні є важливим не помилитися в виборі ефективної стратегії. Для цього потрібно застосовувати стратегічний аналіз для сучасного підприємства. В основному слід дотримуватися стратегії поєднання зростання|зросту| випуску|зажадати| продукції, що користується попитом з|із| скороченням випуску товарів, що не мають попиту. На нашу думку, підприємствам потрібно економити ресурси, підвищивати ефективність виробництва та стабілізовувати економічну ситуацію, тобто використовувати всі методи стратегії стабілізації.

Застосування ефективної стратегії розвитку дасть можливість відновити асортимент продукції, що випускається, розробляти і швидко освоювати нові зразки виробів і одночасно нарощувати продуктивність праці, підвищувати гнучкість виробництва, ефективність, знижувати усі види витрат. Особливе місце займає забезпечення стабільного росту якості і надійності нових виробів при одночасному зниженні цін на нові види продукції.

Таким чином можна зробити наступні висновки стосовно розробки та подальшого розвитку стратегії підприємства. Стратегія підприємства складається з дій і підходів управлінського персоналу для досягнення визначеної мети діяльності; стратегія забезпечує (має забезпечувати) спрямованість і адаптованість дій підприємства в ринкових умовах; створення стратегії – це перш за все підприємницька діяльність; розробник стратегії більшою мірою має бути зорієнтований на зміни зовнішнього середовища, ніж на вивчення внутрішніх проблем підприємства; стратегія динамічна та в процесі розвитку підприємства; стратегії підприємства частково видимі, а частково приховані від стороннього погляду. Розробка стратегічного бачення і місії підприємства, визначення мети і вибір стратегії є головними завданнями вибору напряму розвитку організації [3]. Тому керівники підприємства повинні постійно пристосовувати свої цілі та процеси до нових задач, які мають відношення до реальних потреб споживачів, організації, а також до змін у середовищі, а не тільки створювати та аналізувати обмежену кількість гіпотез щодо створення стратегії.

Література:

1.Головко Т.В., Сагова С.В. Стратегічний аналіз: [навч. – метод. посібник для самост. вивч. дисц.] / За ред. д-ра екон. наук, проф. М.В. Кужельного. – К.: КНЕУ, 2002. – 198 с.

2. Семенович А.І. Роль стратегії в діяльності підприємства // П’ята Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Україна наукова».

3. Шегда А.В. Менеджмент: [підручн.] / А.В. Шегда. – К.: Знання, 2004. – 687 с.

4. Шершньова З.Є. Стратегічне управління :– К.: КНЕУ, 2004. – 699 с.

5. [ Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr/ep/2009_2/files/Econ_02_2009_Semenov_Bogdan.pdf