Економічні науки/15 Державне регулювання економіки
Студент
5 курсу
Мішура
Олег Сергійович
Харківський національний
економічний університет, Україна
Принципи
формування доходів місцевих бюджетів
Постановка
проблеми. Умови трансформації
суспільно-економічних процесів
спонукають до пошуку дієвих механізмів
мобілізації бюджетних ресурсів,
ефективного їх використання, що
сприяло б повноцінному фінансуванню власних і
делегованих повноважень
органів місцевого самоврядування. У контексті руху
грошових коштів між учасниками, що задіяні у
процесі формування доходів
місцевих бюджетів, відбувається процес створення
фондів грошових коштів,
які набувають форми
власних і закріплених бюджетних надходжень.
З
огляду на це
особливої актуальності набуває
детальне дослідження принципів формування доходів місцевих бюджетів.
Аналіз
останніх досліджень і публікацій.
Різні аспекти реформування місцевих бюджетів, зокрема їхньої дохідної частини,
досліджувалися у працях багатьох українських науковців: О. Василика [2], Т. Єфименко [3], В.
Зайчикової [4], О.Кириленко [5], І. Луніної [6], К.
Павлюк, І. Чугунова та ін. Однак прискорення реформування економіки країни
потребує пошуку нових підходів до розв'язання проблем формування дохідної бази
регіонів в Україні.
Постановка завдання. Метою цієї статті є визначення принципів формування доходів місцевих
бюджетів, а також дослідження бюджетів органів
місцевого самоврядування в Україні.
Виклад
основного матеріалу. Прийняття Бюджетного
кодексу України стало першим кроком до реформування бюджетної системи
відповідно до стандартів законодавства ЄС, започаткувало проведення реформ у
бюджетній сфері, спрямованих на формування нових прогресивних відносин в
управлінні бюджетними ресурсами, реалізацію бюджетної політики в напрямі
зміцнення фінансової основи самоврядування територіальних громад і держави.
Головною частиною доходів місцевих
бюджетів в Україні є державні податки, що зараховуються до бюджету відповідного
рівня згідно з нормативами відрахувань або закріплюються за державним та
місцевими бюджетами.
Проблемою, яка вже давно є актуальною, але
досі не вирішується, є компенсація втрати пільг, наданих державою по податках,
які зараховуються до місцевого бюджету відповідно до статті 103 Бюджетного
кодексу України, котрі зменшують доходи бюджетів місцевого самоврядування на
виконання власних повноважень [1].
За відсутності в достатньому обсязі
власних доходів видатки місцевих бюджетів забезпечуються за рахунок надання
трансфертів із державного бюджету, які відіграють важливу роль у формуванні
доходів місцевих бюджетів і частки ВВП, яка перерозподіляється через систему
трансфертів.
З метою надання місцевим бюджетам
достатніх податкових надходжень, що більше відповідатимуть обсягу покладених на
них функцій, варто розглянути можливість передачі в розпорядження місцевих
органів влади частини надходжень від загальнодержавних податків і зборів,
рівень мобілізації яких залежить від податкових зусиль місцевих органів влади
(ПДВ і податок на прибуток державних підприємств). Доцільність цієї пропозиції
підтверджується й міжнародним досвідом. Зокрема, у Німеччині 44% ПДВ та 50%
податку на прибуток корпорацій надходять до бюджетів земель та общин. У США
основними дохідними джерелами бюджетів штатів і муніципалітетів є податок із
продажу, податок на нерухомість та податок на доходи фізичних осіб. У Росії в
2000 році 15% ПДВ і податкова надвишка до податку на прибуток підприємств
надходили до місцевих бюджетів.
Застосування податкових розщеплень як інструмента
фінансової підтримки місцевих бюджетів варте уваги, виходячи з таких критеріїв,
як простота, прозорість, доступність для розуміння, стабільність, стимулювання
органів влади та органів місцевого самоврядування до нарощування надходження
податків і розширення податкової бази. З іншого боку, застосування нормативів
податкових розщеплень на довготривалий термін дасть змогу місцевим органам
влади самостійно затверджувати бюджети до початку фінансового року, розпочинати
новий бюджетний рік із затвердженими видатками й на їх основі проводити
фінансову діяльність. Крім того, місцева влада матиме можливість планувати
бюджет розвитку на середньо- та довготермінову перспективу.
Висновки. Таким
чином, грошові кошти
бюджетів на локальному
рівні, як основне
джерело забезпечення функціонування місцевого самоврядування,
характеризують їх фінансові можливості
у здійсненні видатків із метою виконання
поставлених перед ними
завдань. Повноцінне виконання функцій
органами місцевої влади
та створення необхідних
умов соціально-економічного зростання держави вимагає стабільних та
реальних джерел формування
власних доходів місцевих бюджетів та бюджетів місцевого
самоврядування. Одним із вагомих чинників, що
впливає на рівень та якість виконання завдань, поставлених саме перед
органами місцевого самоврядування, є доходи місцевих
бюджетів.
Для
збільшення в місцевих бюджетах частки власних доходів, зменшення залежності від
фінансової допомоги, досягнення збалансованості бюджетів, підвищення
ефективності управління місцевими фінансами необхідно:
- чітке законодавче закріплення бюджетних
повноважень і відповідальності влади різних рівнів під час формування доходів;
- наділення органів місцевого
самоврядування одним-двома вагомими місцевими податками,
ставки та базу яких вони зможуть
регулювати самостійно;
- формування дохідної частини місцевих
бюджетів на основі об'єктивної оцінки їхнього податкового потенціалу й
визначення видаткових зобов'язань регіональної влади;
- застосування стабільних базових
нормативів відрахувань від державних податків до місцевих бюджетів;
- посилення контролю за повнотою
надходження доходів;- забезпечення правових гарантій для безумовного виконання
фінансових зобов'язань учасниками міжбюджетних відносин.
Література:
1. Бюджетний
кодекс України від 21
червня 2001 року
// Відомості Верховної Ради України. – 2001.
2. Місцеві фінанси : підручник / за ред. О. П.
Кириленко. – К. : Знання, 2006. – 677 с.
3. Луніна І. О. Державні фінанси та реформування міжбюджетних
відносин / І.О. Луніна. – К. : Наукова думка, 2006. – 432 с.
4. Павлюк К.В. Бюджет і бюджетний процес в умовах
транзитивної економіки України / К.В.
Павлюк. – К. : НДФІ, 2006.–584 с.
5. Чугунов І. Я. Теоретичні основи системи бюджетного
регулювання / І. Я. Чугунов // Економіка. Фінанси. Право.–2007.–№ 6. – С. 15.
6. Вахненко Т. П. Реформування системи міжбюджетних відносин в Україні /Т. П. Вахненко // Економіка. Фінанси. Право. – 2003. – № 9. – С. 782