«Особливості обліку необоротних активів в бюджетних установах»

Баштова А. В. Антонюк О.В.

Науковий керівник  к.е.н., доц. Яковоишина Н.А.

Бухгалтерський облік в бюджетних установах є важливою частиною господарського обліку в Україні. Він виконує конкретні завдання: має свою специфіку організації та ведення бухгалтерського обліку, в тому числі у сфері обліку необоротних активів. Оскільки, бюджетний облік потребує жорсткого контролю та перевірки в законодавстві України прийнято ряд законодавчо – нормативних документів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах.

Важливо також зазначити актуальність даної теми, оскільки бюджетна сфера, в умовах постійної економії, потребує правильної організації та ведення бухгалтерського обліку, в тому числі необоротних активів, щоб унеможливити факт зловживань і розкрадань. Як наслідок цього даній темі приділена увага вітчизняними науковцями, котрі досліджують як весь процес обліку необоротних активів так і окремі його частини. Найвідомішими з них є Пенськой К., Лістрова С., Аверіна А., Лишенко С. та інші.

Метою нашого дослідження є докладне вивчення процесу бухгалтерського обліку необоротних активів, зокрема придбання, переоцінки, амортизації та списання останніх з урахуванням специфіки бюджетної сфери.

В загальному бухгалтерський облік необоротних активів повинен забезпечити правильне документальне оформлення та своєчасне відображення в регістрах бухгалтерського обліку надходження, переміщення, вибуття всіх необоротних активів, які належать установі, у тому числі, здані в оренду.

У складі необоротних активів обліковуються: земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, обчислювальна техніка, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження, музейні цінності тощо.

Розглянемо облік придбання. Для закупівлі необоротних активів в кошторисі бюджетної установи повинні бути бюджетні призначення за відповідним кодом економічної класифікації. А на момент оплати – залишок відкритих невикористаних асигнувань (залишок коштів на рахунку) за відповідним КЕКВ, зареєстровані зобов’язання та фінансові зобов’язання. Проте,  при придбанні необоротних активів, передусім слід пам’ятати про обмеження та вимоги, встановлені нормативними актами. Тому коротко зупинимось на основних із них:

·     вартість обмеження, що регламентується постановою №332, котра встановлює ряд обмежень щодо вартості за одиницю при їх закупівлі;(табл.1)

Таблиця 1.

Найменування об’єкта НА

 

Гранична сума витрат за одиницю, грн

Легкові автомобілі для:

 

-         членів КМУ, Глави Адміністрації (Секретаріату) Президента України

500000

-         обслуговування посадових осіб Адміністрації (Секретаріату) Президента України, апарату ВР України і Секретаріату КМУ

250000

-         керівників центральних органів виконавчої влади (крім членів КМУ)

110000

-         заступників керівників центральних органів виконавчої влади, керівників урядових органів державного управління

90000

-         Голови ВР АР Крим, Голови Ради міністрів АР Крим, голів обласних, Київської та севастопольської міських держадміністрацій, голів обласних рад, Київського та севастопольського міського голови

300000

-         заступників Голови ВР АР Крим, Голови Ради міністрів АР Крим, голів обласних, заступників голів обласних рад, заступників Київського та Севастопольського міського голови

60000

-         керівників інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, бюджетних установ і організацій

60000

 

·     вимоги тендерного законодавства: коли вартість річного обсягу предмета закупівлі товарів становить 100000грн. і більше; [3]

·     відсутність попередньої оплати: відповідно до ст. 51 п. 7 Бюджетного кодексу України: «після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов’язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України…»;

·     особливості обліку витрат на придбання необоротних активів:

1)     витрати з наймання транспорту для перевезення необоротних активів не збільшують їх вартість, а списується на видатки за КЕКВ 1135;

2)     суми ПДВ, сплачені при отриманні (купівлі) необоротних активів за кошти загального фонду, не включають до вартості необоротних активів, а відносять на фактичні видатки за КЕКВ, що призначені для їх придбання;

3)     облік необоротних активів ведуть у повних гривнях без копійок. Суму копійок, сплачених при придбанні, одразу відносять на видатки установи. Виняток складають:

а) бібліотечні фонди;

б) малоцінні необоротні матеріальні активи;

в) білизна, постільні речі, одяг, взуття;

г) матеріали довгострокового використання з науковою метою;

д) матеріали, що мають обмежений термін використання.[2, c.6]

Наступним питанням, яке важливо розглянути в рамках даної теми є порядок нарахування зносу необоротних активів. По суті нарахування зносу на необоротні активи бюджетних установ не має на меті створення резерву для їх відновлення. За економічною суттю сума нарахованого зносу показує, через який час необоротний актив втратить свою вартість. Суми нарахованого зносу відображають як зменшення вартості активів та, відповідно, сум фондів у необоротних активах.

Встановлені певні норми зносу на окремі групи необоротних активів.

Однак, слід пам’ятати, що існує ряд необоротних активів на які знос не нараховується:

-         земельні ділянки;

-         капітальні витрати на поліпшення земель;

-         будинки і споруди, які вважаються унікальними пам’ятками архітектури;

-         багаторічні насадження, що не досягли експлуатаційного віку;

-         природні ресурси;

-         музейні й художні цінності;

-         фільмофонди;

-         експонати тваринного світу та інше.

Знос необоротних активів відображається на рахунку 13 «Знос необоротних активів» із розподілом на субрахунки (131 «Знос ОЗ», 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів», 133 «Знос нематеріальних активів»). Для відображення нарахованого зносу застосовують типову форму ОЗ-12(бюджет) «Відомість нарахування зносу на основні засоби». На загальну суму нарахованого зносу складають Мемореальний ордер №17, дані якого заносяться у книгу «Журнал головна». Крім того знос відображається у Інвентарній картці обліку основних засобів в бюджетних установах типової форми ОЗ-6 (бюджет) та Інвентарній картці обліку обліку ОЗ (для тварин і багаторічних насаджень) типової форми ОЗ-8 (бюджет).

Наступний важливий момент в бухгалтерському обліку необоротних активів є їх переоцінка.

Переоцінку необоротних активів в бюджетних установах проводить постійно діюча комісія. Її щорічно створює керівник своїм наказом. До складу комісії включають:

-         керівника або заступника (голова комісії);

-         головного бухгалтера або його заступника (в установах та організаціях, у яких за штатним розписом посаду бухгалтера не передбачено, - особу, на яку покладено ведення бухобліку);

-         керівників груп обліку (в установах, які обслуговує централізована бухгалтерія) або інших працівників бухгалтерії, які ведуть облік необоротних активів;

-         матеріально відповідальну особу;

-         інших посадових осіб (на розсуд керівника).

За роз’ясненнями в листі Держказначейства від 23.04.08р. №3.4-04/1153-6784 керівник установи може залучати до роботи комісії суб’єктів оціночної діяльності.

Комісія проводить переоцінку кожної окремої одиниці необоротних активів та встановлює нові ціни. Документи, що підтверджують нову сформовану ціну у цьому випадку не формуються. Але потрібно пам’ятати, що ціни на однотипні предмети повинні бути однакові не лише в самій установі, а й у межах одного розпорядника бюджетних коштів.

Якщо залишкова вартість об’єкта дорівнює нулю, то її переоцінюють та додають до первісної вартості без зміни суми зносу.

За результатами переоцінки комісія складає акт про зміну вартості необоротних активів, який затверджує керівник. Дані про зміну первісної вартості та суми зносу необоротних активів заносять до облікових регістрів.

Списання необоротних активів може здійснюватись шляхом: продажу, безоплатної передачі, ліквідації (на підставі акту).[1, c.23]

Для визначення непридатності матеріальних цінностей та встановлення неможливості або неефективності проведення їх відновлюваного ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання цих цінностей, наказом керівника установи щорічно створюється постійно діюча комісія, яка діє протягом року у тому ж складі що й при здійсненні переоцінки.

Для участі в роботі комісії з встановлення непридатності автомобілів, нагрівальних котлів, підйомників та інших необоротних активів, які перебувають під наглядом Державних інспекцій, запрошується представник відповідної інспекції, який підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акту.

Обов’язкова умова при списанні – вилучення деталей, що містять дорогоцінні метали і каміння, та їх здача спеціалізованому підприємству, що має ліцензію на збір, первинну обробку відходів і лому дорогоцінних металів. Також обов’язково здають деталі та вузли виготовлені з кольорових металів, за умови, що їх не можна використати в установі для ремонту машин і іншого обладнання. Усі придатні для ремонту деталі оприбутковують на відповідні субрахунки.

Отже, можна виділити в загальному такі важливі моменти обліку необоротних активів в бюджетних установах:

-         при придбанні необоротних активів обмежується їх закупівельна вартість, забороняється передоплата встановлюється порядок самого процесу закупівлі активу;

-         при відображенні в бухгалтерському обліку зносу необоротних матеріальних активів використовується рахунок 13, на суму нарахованого зносу складають МО№17. При чому нарахування зносу на необоротні активи не має на меті створення резерву для їх відновлення, а сума зносу лише показує через який час необоротний актив втратить свою вартість.

-         і останнім важливим аспектом є те, що при списанні необоротних активів наказом керівника установи формується постійно діюча комісія.

Таким чином облік необоротних активів досить складний і відповідальний процес, що потребує детального вивчення і удосконалення з врахуванням специфіки бюджетної сфери, та вимогами чинного законодавства та завданнями що ставлять перед собою бюджетні організації.

 

 

Список використаних джерел

1.                           Геллер Т. Списання необоротних активів: важливі ньюанси / Т.Геллер// Все  про бухгалтерський облік. – 2008. – № 104.-с. 32-33.

2.                           Лістрова С. Особливості придбання основних засобів /C. Лістрова// Все про бухгалтерський облік. – 2008. – № 104. – c. 6–8.

3.                           Положення «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», затверджене постановою КМУ від 17.10.08 №921.