Кеверо Людмила

Науковий керівник: Попадюк О.В.

Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці

Інноваційна діяльність підприємств

У сучасних умовах економічний розвитку постає питання інноваційного розвитку, особливо враховуючи негативний вплив на економіку країни світової економічної кризи, адже становлення країни, як високотехнічної конкурентоспроможної держави неможливе без впровадження новітніх конкурентоспроможних технологій.

Постає запитання для чого це потрібно, і наскільки сучасні підприємства можуть займатися інноваційною діяльністю?

Останні роки підтверджують той факт, що промислові підприємства зазнають серйозної кризи в інноваційній сфері і якщо не починати активних заходів для його подолання, як з боку держави, так і керівництва промислових підприємств, несприятливі наслідки будуть мати місце в найближчому майбутньому. Саме інновації визначають основні показники виробничо-господарської діяльності підприємства, напрямок змін на довгостроковий період, забезпечують конкурентоспроможність підприємства в майбутньому.

Та проблема полягає в тому, що не кожне підприємство може дозволити собі таких змін через ті чи інші причини, основними з яких є обмеженість власних коштів на інновації, розукрупнення підприємств в процесі приватизації, що в багатьох випадках супроводжувалося руйнуванням інноваційної інфраструктури, незацікавленість нових власників у впровадженні інновацій, призводить до зниження темпів інноваційної діяльності. Так, питома вага підприємств, що впроваджували інновації, різко зменшилася і в останні роки становить менше однієї шостої загальної кількості підприємств.

Дану тему піднімали велика кількість дослідників сьогодення, зокрема, Поліщук Н.В. [1] , Васильєва С.І. [2], Соловій Х.Я. [3] та інші.

Обґрунтовано етапи управління інноваційної діяльністю: розробка інноваційної політики, формування місії підприємства, створення коротко-, середньо- та довгострокових цілей підприємства, визначення мети, розробка плану інновацій, приведення цілей підприємства у відповідність до організаційної структури, прийняття кадрових рішень, розробка документообігу на підприємстві.

Інноваційна діяльність підприємства – це форма стратегічного управління, що визначає цілі та умови здійснення інноваційної діяльності підприємства, спрямованої на забезпечення його конкурентоспроможності, найбільш повне використання наявного виробничого і кадрового потенціалу [5]. Інноваційна політика підприємства повинна сприяти послідовній запланованій цілеспрямованій комплексній інноваційній діяльності підприємства по зміні кожного з елементів виробництва даного підприємства, викликаної попитом, обумовленої науково-технічним прогресом (науковими вишукуваннями) і спрямованої на діючу організаційну структуру, технологічні процеси, стиль і методи управління, продукцію, що випускається, джерела сировини і матеріалів, ринки збуту, документообіг та інше.

Основні елементи інноваційної політики підприємства є [3] :

- наукові дослідження і дослідно-конструкторські роботи (НДДКР), які об’єднують в собі: наукову, конструкторську, технологічну політику та дослідне виробництво;

- маркетингова політика, що включає : товарну, збутову, сервісну, комунікаційну політику та політику ціноутворення;

- культура виробництва та організаційна структуру, яка складається з: організаційної структури, кадрової політики, культури виробництва.

Задачі  і функції елементів інноваційної політики підприємства різні внаслідок  різниці  інтересів структурних підрозділів підприємства, що реалізують ці елементи.

Принципи формування інноваційної політики підприємства: перевага стратегічних параметрів, ринковість, цілеспрямованість, комплексність, планомірність, наявність теоретичної бази [5].

Отже, можемо сказати, що у світлі зазначених перешкод ефективне здійснення інноваційної діяльності підприємства потребує удосконалення механізмів управління інноваційними процесами, теоретичного та методологічного обґрунтування використовуваних методів інноваційного менеджменту. І основним шляхом вирішення даного питання є, перш за все, переорієнтувати державну політику з фінансової донорської підтримки окремих підприємств і галузей виробництва на створення привабливих умов і середовища для інвестування інноваційної діяльності та розповсюдження інновацій у всіх секторах вітчизняної економіки.

Література:

1. Поліщук Н.В. Напрями розвитку інноваційної діяльності переробних підприємств. АПК / Поліщук Н. В. // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010, №3, с 84-87

2. Васильєва С. І. Сучасні підходи до оцінки ефективності інноваційної діяльності / Васильєва С. І. // Економіка і регіон. – 2009, №4, с 121-124

3. Соловій, Х. Я. Збалансована система показників як інструмент об’єктивної оцінки ефективної інноваційної діяльності підприємства / Соловій Х. Я. // Актуальні проблеми України. – 2010, №1, с 156-165

4. Кабінет міністрів України. Світовий досвід та вітчизняна практика забезпечення розвитку інноваційної діяльності : інформаційно- аналітичний матеріал / Україна, Кабмін // Економіст. – 2009, №6, с 18-27

5. Сизоненко В. О. Підприємництво: Підручник. – К.: Вікар, 1999.- 438с.