Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність і фондові ринки
Михальчук
Л.О.
Луцький
національний технічний університет, Україна
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СТРАХОВОГО РИНКУ В
УКРАЇНІ
Ринок страхових послуг є одним з
необхідних елементів ринкової інфраструктури, тісно пов’язаним з ринком засобів
виробництва, споживчих товарів, ринком капіталу, цінних паперів і праці. В
умовах панування державної форми власності й адміністративно-командної системи
управління в нашій країні потенціал інституту страхування не міг бути розкритий
повною мірою, сфера його застосування була дуже обмежена. В наш час
актуальність питання розвитку страхового ринку України обумовлює необхідність
розробки державної політики ефективного розвитку страхування в поєднанні з
загальнонаціональними економічними пріоритетами. Аналіз сучасного стану,
тенденцій і проблем розвитку вітчизняного страхового ринку свідчить про певні
здобутки та численні недоліки, притаманні функціонуванню як окремих страхових
компаній, так і всієї системи страхування.
Розробка науково обґрунтованих
засад розвитку страхової діяльності в Україні набуває в умовах фінансової кризи
важливого значення, оскільки даний вид бізнесу в Україні поки характеризується
низькою ефективністю, незначними обсягами капіталізації страхового ринку,
необхідністю активізації інвестиційної діяльності та повноцінної інтеграції до
світового страхового ринку.
Вагомий внесок у дослідження засад
страхової діяльності зробили такі вчені України, як В.Д. Базилевич, О.І.
Барановський, Н.М. Внукова, Н.Б. Грищенко, О.Д. Заруба, О.М. Зубець, Т.А.
Федорова, В.В. Шахов, С.І. Юрій, С.Ю. Янова та багато інших. Проте з
розвитком страхового ринку виникають багато нових проблемних питань, що
потребують додаткового розгляду та поглибленої розробки [3, c.6].
Наявний стан розвитку страхування
в Україні обумовлює необхідність постійного відстеження тенденцій та виявлення
особливостей функціонування даної сфери фінансової системи держави, що має
важливе значення для ефективного функціонування не тільки економіки, а й всього
суспільства, його соціального добробуту та рівня захищеності від реалізації
негативних подій.
Як показали результати
дослідження, основною проблемою для страховиків залишається недостатність
ліквідних фінансових інструментів для проведення ефективної політики
інвестування страхових резервів. Особливо гострою є проблема забезпечення
довгострокових зобов’язань за договорами
страхування життя.
Аналіз ситуації на страховому
ринку показує, що страхові компанії не завжди дотримуються своїх безпосередніх
функцій по страхуванню. Частина страхових компаній ставлять за мету лише
максимізацію прибутку, а безпосередньо страхування сприймають лише як
специфічний засіб досягнення цієї мети, внаслідок чого страхові виплати носять
мізерний характер. Такий підхід превалює на страховому ринку України, що
наносить серйозні збитки іміджу страхування взагалі.
Ринок страхування життя в нашій
країні поки не освоєно, при цьому для вітчизняних страхових компаній він поки є
недоступним. Причинами цього є, по-перше, низька капіталізація українських
страхових компаній, що робить їх недостатньо фінансово стійкими і привабливими
партнерами зі страхування життя і, по-друге, вітчизняні страхові компанії в
основному поки не готові працювати з незначними сумами індивідуального страхувальника,
а більш орієнтовані на фінансово-промисловий бізнес. Відносини з останніми
забезпечують великі суми страхових контрактів і використовуються у якості
тіньових схем отримання значної кількості доходів. Крім того, основна маса
заможних громадян України концентрується у декількох великих містах, що не
дозволяє у повному обсязі реалізувати основні принципи страхування.
Таким чином, розвиток страхового
ринку стримує дія таких факторів, як: відсутність дієвої державної політики
розвитку ринків фінансових послуг, неузгодженість господарського і страхового
законодавства, недосконалість податкового законодавства, нестабільність
фінансового середовища господарюючих суб’єктів і населення, слабкість стимулів
у розвитку страхування [2, c.23].
Досвід функціонування
національного страхового ринку показав, що зростання кількості страхових
компаній не означає якісних змін у страховій сфері. І перш за все в конкуренції
з надання страхових послуг. Низька ефективність страхової діяльності
пояснюється також і іншими об’єктивними причинами, і перш за все, загальною
економічною і фінансовою кризою та пов’язаними з нею проблемами збитковості
галузей національної економіки, невиплатами заробітної плати і зубожінням
населення, втратою довіри населення до економічних і ринкових перетворень, в
тому числі і розвитку страхування.
Аналіз цих проблем показує, що
вітчизняний страховий ринок потребує не сумнівної за своєю доречністю і
перспективами інституціональної підтримки, а використання досвіду розвинутих
країн із забезпечення високої якості страхових послуг. Особливо в таких
стратегічно і соціально важливих для України сферах, як сільське господарство,
середній і малий бізнес, медичне і пенсійне страхування, а також для
створюваного зараз ринку іпотечного кредитування [1, c.13].
Розвиток страхового ринку України
обумовлює необхідність визначення основних напрямів формування ефективного
механізму надання страхових послуг для забезпечення страхового захисту,
зокрема: страхування майна, відповідальності, фінансових ризиків, а також медичного
страхування, страхування життя від нещасних випадків. Необхідно передбачити
розширення переліку страхових послуг, інфраструктури, удосконалення порядку
оподаткування страхової діяльності, подальшу інтеграцію України в міжнародні
структури.
Література:
1. Гутко Л.М. /Страховий ринок
України: стан, проблеми розвитку та шляхи їх вирішення / Л.М. Гутко //
Економіка. Фінанси. Право. – 2008. ‑ №7. ‑ С. 19-24.
2. Олійник А.В. Стан і перспективи
розвитку страхового ринку України / А.В. Олійник // Регіональна економіка. ‑
2008. ‑ №4. – С. 127-133.
3. Павленко О. Український
страховий ринок: можливості фінансування росту / О. Павленко // Фінансовий ринок України. – 2007. ‑
№10. ‑ С.11-12.