экономические науки/3. Финансовые отношения

Скрибцова К.І., Гарбуз Д.В., Мелентьєва О.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Податковий кодекс України – вимога часу

Основна мета діяльності органів Державної податкової служби України полягає у підвищенні ефективності взаємовідносин платників податків з податковою службою, що головним чином досягається шляхом відкритості та прозорості дій органів державної податкової служби. Послідовна реалізація в Україні курсу демократичних реформ, об’єктивні процеси розвитку суспільства в цілому визначають необхідність і значимість модернізації податкової служби України. З прийняттям Податкового кодексу України суспільство зробить значний крок в цьому напрямі [1].

Метою статті є виявлення процесів реалізації реформ необхідних для модернізації та підвищення ефективності податкової служби України. Для досягнення мети необхідно виконати завдання:

1) розглянути напрямки взаємовідносин платників податків з податковою службою;

2) виявити новації, що знайшли своє відображення у Податковому кодексі;

3) визначити важливість систематизації нормативно правових актів.

Впровадження звітування платників податків звітності засобами електронного зв’язку, залишається для органів Державної податкової служби України одним з головних напрямів покращення обслуговування платників податків. Така співпраця забезпечує, зокрема, скорочення термінів проведення перевірки заявлених до відшкодування сум ПДВ та своєчасного їх відшкодування платнику податку. Цьому питанню приділена особлива увага у проекті Податкового кодексу, який планується прийняти вже в липні поточного року з введенням його у дію з 2011 року [1].

Сьогодні, як платники податків, так і податківці чекають прийняття Податкового кодексу, який може значно змінити діючу систему оподаткування. Уряд планує формування бюджету на 2011 рік на підставі Податкового та Бюджетного кодексів. Відповідні законопроекти схвалені Кабінетом Міністрів України. Проектом Податкового кодексу передбачається зменшення кількості загальнодержавних податків з 29 до 17. Крім того, передбачено зменшити ставку податку на прибуток підприємств з 25 до 20%. У 2011 році та щорічно на 1 %, щоб до 2014 року довести до 17%. Також, планується зменшити ставку податку на додану вартість з 20 до 17%. Що стосується доходів громадян, то для них проектом передбачено застосування прогресивної шкали оподаткування доходів: для доходів понад 50 тис. грн. (на місяць) передбачається збільшити ставку податку з доходів громадян до 17%, для доходів менше 50 тис. грн. – зберегти на рівні 15% [3].

Серед новацій, що знайшли своє відображення у Податковому кодексі – адаптація українських реалій до європейського досвіду, зокрема, продовження терміну для сплати деяких податків, що сприятиме розвитку інноваційно-інвестиційної моделі економіки України. Це стратегічний документ не лише для податківців. Фахівці оцінюють його як якісно новий етап відносин влади та бізнесу.

Серед найбільш відчутних змін порівняно з діючим законодавством відзначимо також таке [2]:

- впровадження нового виду перевірки — фактичної;

- розширення підстав для позапланових виїзних перевірок (наприклад, за несвоєчасне подання податкової декларації та у випадку, якщо підприємство чотири квартали поспіль показує збиток);

- запровадження непрямих методів. Метод звичайних цін і зараз прописаний у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», проте так і не реалізований на практиці;

- розширення доступу податкової служби до інформації про платників податків.

Окрім згаданих нововведень, кодекс містить численні деталі, які розширюють повноваження контролюючих органів у локальних питаннях.

Необхідність розроблення та офіційного прийняття зведеного акта, що регулює велику сферу суспільних відносин пояснюється потребою в істотному відновленні та принциповій зміні правового регулювання суспільних відносин у податковій сфері шляхом систематизації нормативно-правових актів з питань оподаткування. Тобто упорядкування цих актів дасть змогу усунути суперечності між ними і зробить їх доступнішими для користувачів. Крім того, з прийняттям кодифікованого акта скасовуються усі нормативні акти, що раніше діяли у цій сфері [2].

Таким чином, баланс між позитивним і негативним у Податковому кодексі дещо порушений через фактичну ліквідацію спрощеної системи оподаткування і розширення повноважень контролюючих органів. Водночас документ усе-таки є більш прогресивним, ніж чинне законодавство, тому питання повинно стояти не в тому, чи вводити його в дію, а в тому, які зміни необхідно оперативно внести, щоб інтереси платників податків були краще враховані та захищені.

Література:

1. Офіційний сайт Верховної Ради України: http://portal.rada.gov.ua/

2. Олексій Молдован «Податковий кодекс: чи буде краще для України»//Дзеркало тижня/Гроші/№44(824),2010 рік.

3. Офіційний сайт Державної Податкової адміністрації України: http://www.sta.gov.ua/