Перевознік М.М., Кулакова І.П.

ФК-36

Проблема бюджетного дефіциту в Україні

В умовах поглиблення економічних реформ і кризових явищ важливого значення набуває необхідність пошуку теоретичних і практичних шляхів, спрямованих на стабілізацію і розвиток економіки України. Одним з основних напрямків наукових досліджень в сучасних умовах є дослідження процесу формування дефіциту бюджету і його зв'язок з основними показниками розвитку економіки держави. Сьогодні в умовах спаду виробництва, відсутності його кредитної підтримки, посилення фінансової нестабільності, кризи неплатежів, невиконання доходів бюджетів всіх рівнів процес зростання дефіциту бюджету є однією з найбільш дискусійних проблем і вимагає подальшого дослідження.

Відповідно до сучасної економічної теорії бюджетний дефіцит є одним із важливих інструментів державного регулювання економічної активності. За умов фінансово-економічної кризи відсутність заходів із стимулювання сукупного попиту, у тому числі через дефіцит бюджету, у значній мірі може підвищити циклічні коливання економіки.

Дефіцит бюджету виникає у зв’язку із багатьма не тільки об’єктивними, але і суб’єктивними причинами. Проблема бюджетного дефіциту стосується не тільки обмеженості можливостей держави мобілізувати необхідні доходи, а й оптимізації витрат держави. В умовах інфляції за номінального підвищення грошових доходів автоматично збільшуються і податкові надходження. Якщо брати за мету щорічне збалансування доходів і видатків бюджету, то варто негайно збільшувати державні видатки. Тому оперативне державне регулювання доходів і видатків, що передбачає втручання держави у сферу податково-фіскальної політики протягом року зумовить нестабільність в економіці і бізнесі. Тому дана тема є досить актуальною в даний період часу в умовах поступового виходу з кризи, яка мала негативний вплив на усі макроекономічні показники та економіку вцілому [1].

Бюджетний дефіцит в Україні в 2010 році становить 15,7% ВВП. З врахуванням проблем "Нафтогазу України" потенційний дефіцит бюджету складає 170 млрд грн. (15,7% ВВП), а з державними гарантіями - понад 200 млрд грн. (20% ВВП)". Згідно з вище зазначеними показниками , окрім офіційного розміру дефіциту на рівні 57,7 млрд грн. (5,1% ВВП), проект держбюджету передбачає витрати на капіталізацію банків у розмірі 30,5 млрд грн. Крім того, реальний розмір бюджетного дефіциту зростає ще на 30 млрд грн. через завищений прогноз доходів загального фонду держбюджету [5].

При цьому можна зазначити, що в українських реаліях на дефіцит перетворюються державні гарантії по кредитах: їх надання передбачене на 45 млрд грн. Нічого не змінюють в бюджетній ситуації і нові ціни на газ, оскільки і торік середньорічна ціна газу складала $230 (за 1 тис. куб. м), а обсяг дотацій "Нафтогазу України" з бюджету досягав майже 30 млрд грн. В той же час в бюджеті не закладено реальних джерел для покриття різниці в цінах на 0,7 млрд грн [2]. Держбюджет-2010 підсилює борги України. З врахуванням гарантованого боргу в 45 млрд грн. загальна сума держборгу на кінець року досягне 446,9 млрд грн., або 41,3% ВВП, проти 33% на початок року. При цьому слід відзначити , що проектом держбюджету для уряду передбачено право автоматично збільшувати граничний розмір боргу, зокрема, на суму невиконання доходів, відшкодування заборгованості по ПДВ, додаткового оздоровлення банків. Для виконання всіх передбачених проектом закону витрат, навіть при отриманні запланованих коштів від приватизації в сумі 10 млрд грн., держборг України (прямий і гарантований) на кінець року повинен досягти 506,5 млрд грн. (47% ВВП) [4].

Скорочення бюджетного дефіциту разом з очікуваним зростанням економіки можуть сповільнити подальше нарощування боргу. Необхідність розраховуватись із взятих кредитів поставить уряд перед вибором: або рефінансувати кредити, зберігаючи високий рівень держборгу, або проводити політику жорсткої бюджетної економії.

Державний борг України до початку листопада досяг абсолютного історичного максимуму - $ 51230 млн, або 39% від річного ВВП країни. За розрахунками Мінфіну, безпосередньо зобов'язання уряду склали $ 38920 млн (у тому числі зовнішні - $ 21930 млн). Сума гарантованого державою боргу поки в 3 рази менша - $ 12,3 млрд (зовнішній - $ 10,56 млрд). У цілому за 10 місяців поточного року держборг збільшився відразу на 29%, або $ 11,54 млрд [5]. Такі загрозливі темпи збільшення Україною держпозик викликали стурбованість міжнародних організацій, у тому числі МВФ. Про те, що постійне зростання урядових боргів посилює навантаження на бюджети майбутніх періодів, почав повідомляти навіть Нацбанк [6].

Досліджуючи показники бюджетного дефіциту, можна зробити висновок, що вони провокують негативні явища в економіці. Так, спад виробництва веде до згортання кредитної діяльності банків, посилення податкового тиску, виникнення кризи неплатежів, зростання бартерних операцій, зменшення доходів бюджету та зростання його дефіциту і неможливості проведення заходів фінансової підтримки виробника, що ставить питання про відпрацювання методів погашення дефіциту бюджету .

Література:

1. Фінанси України : науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал / Міністерство фінансів України. – 12. – 2009

2. Харченко С. Фінанси держави - глобальний пріоритет і колосальна відповідальність. / С. Харченко // Урядовий кур'єр. – 2010. – №77. – С. 10

3. Богдан Т. П. Банківські кризи та їх вплив на державні фінанси / Т. П. Богдан // Фінанси України. – 2010. – №8. – С. 3-14

4. Фінанси України : науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал / Міністерство фінансів України. – 10. – 2010

5. www.minfin.gov.ua – Міністерство фінансів України

6. www.me.gov.ua – Міністерство економіки України