Кунцьо О. І., Медвійчук Р. Р., Науковий керівник - Николюк В. П.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Діяльність НБУ у сфері рефінансування комерційних банків України

У центрі уваги науковців перебувають питання пошуку шляхів забезпечення оптимальності монетарної політики, ефективної організації грошово – кредитного регулювання. Українські банки постійно функціонують в умовах підвищених ризиків, обумовлених складними трансформаційними процесами в Україні, особливо в період економічних та фінансових криз. Тому завданням Національного банку України постає регулювання ліквідності комерційної банківської системи України.

Даною проблематикою займалися такі науковці, як Погореленко Н. П., Баліцька, В., Ніконенко, У., Онищенко О. В., Стельмах В.С., Савлук М. І., Затворська О. О. та багато інших.

Політика рефінансування — це один із поширених інструментів грошово– кредитної політики, який використовується центральними банками різних країн. Під рефінансуванням розуміють забезпечення центральним банком комерційних банків додатковими резервами на кредитній основі, тобто запозиченими резервами [3]. Рефінансування можна розглядати як процес відновлення ресурсів комерційних банків, які були вкладені в позички, боргові цінні папери та інші активи.

В Україні кредитором останньої інстанції (центральним банком) є Національний банк України. Проводячи відповідну грошово — кредитну політику, він може кредитувати банки через: кредитні тендери, операції репо (купівля — продаж державних цінних паперів) і рефінансування інвестиційних операцій (вкладення коштів у векселі й облігації та акції суб’єктів підприємницької діяльності й місцевих органів влади).

Економічна сутність кредитів Національного банку на макрорівні полягає в тому, що через кредитування банків здійснюється емісія грошей в обіг і розширюється обсяг сукупної грошової маси в економіці. Це створює умови для експансії кредитної діяльності банків. На мікрорівні кредити Національного банку сприяють підтриманню банками своєї ліквідності на необхідному рівні, зміні структури їхніх активів на користь позичкових операцій, а також розширенню, за необхідності, обсягу кредитної допомоги своїм клієнтам.

Коли центральний банк здійснює кредитування банківських установ, він здатен впливати на вартість позикових ресурсів через встановлення офіційної процентної ставки. Висока процентна ставка обмежує стимули банків кредитуватися в центральному банку і відповідно звужує їх можливості щодо кредитування реального сектору економіки, в результаті – зменшується обсяг сукупної грошової маси в економіці. Низька процентна ставка викликає зворотний ефект.

НБУ з урахуванням поточної ситуації на грошово – кредитному ринку застосовує такі механізми рефінансування банків:

1)операції РЕПО (купівлю центральним банком цінних паперів у комерційних банків з одночасним зобов’язанням комерційних банків на зворотну купівлю цінних паперів на заздалегідь визначених умовах);

2)ломбардні кредитування;

3)кредитні аукціони;

4)редисконтування векселів (придбання Центральним банком векселів комерційних банків з дисконтом).

Операції рефінансування НБУ здійснює через надання банкам кредитів овернайт на терміни до 14 днів і до 365 днів, а також через проведення прямого репо. Кредит овернайт – кредит, який наданий банку Національним банком за оголошеною процентною ставкою через постійно діючу лінію рефінансування на термін до наступного робочого дня [1].

Операція прямого репо – це кредитна операція, що ґрунтується на двосторонньому договорі між Національним банком та банком про купівлю Національним банком державних облігацій України з портфеля банку або банківських металів з подальшим зобов'язанням банку викупити державні облігації України або банківські метали за обумовленою ціною на обумовлену дату.

Офіційна процентна ставка виступає загальним орієнтиром динаміки ставок грошового ринку, зокрема короткострокової ставки по кредитах, ставки на міжнародному ринку, ставки доходності по державних цінних паперах.

Особливість процентної політики як інструменту грошово—кредитного регулювання полягає в тому, що центральний банк використовує офіційну процентну ставку і як орієнтир, і як інструмент грошово—політичних заходів одночасно.

Динаміка зміни обсягів рефінансування комерційних банків НБУ [4]

млрд. грн.

Показник	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2009 рік
Обсяг рефінансування	8,3	2,5	169,5	64,4
Кредити овернайт	5,5	0,4	91,8	12,7
Операції прямого РЕПО	1,3		23,1	0,5
Кредити рефінансування через тендер	1,0	1,9	15,2	1,2
Через операції СВОП з іноземною валютою	0,4		2,6	1,4
Стабілізаційні кредити	0,02	0,2	36,8	46,9

Отже, найбільшу активність Національного банку України щодо процесу стимулювання ліквідності банків спостерігаємо у 2008 році, коли загальний обсяг рефінансування становив 169,5 млрд. грн. В умовах нагнітання світової фінансової кризи, падіння курсу гривні, НБУ намагався створити умови для попередження краху банківської системи України та підвищення ліквідності комерційних банків. В таких умовах перевага надавалася кредитам овернайт, які становили 54,2% від загального обсягу рефінансування комерційних банків. Також варто зауважити, що ставка таких кредитів збільшилася порівняно із попереднім періодом на 44,1% і становила 16,0%. Кредити овернайту є високомобільним видом рефінансування і завдяки цьому банки можуть щоденно корегувати свою ліквідність [3]. Встановлюючи процентну ставку за даним видом кредитів, НБУ орієнтує комерційні банки щодо вартості грошових коштів на міжбанківському ринку залежно від стану банківської ліквідності [2].

Процентні ставки рефінансування банків Національним банком України [4]
(% річних)
Період	Облікова ставка НБУ	Середньозважена ставка за всіма інструментами	У тому числі
			кредити, надані шляхом проведення тендера	кредити овернайт	операції репо	стабіліза–ційні кредити	операції своп	кредити рефінансування під заставу майнових прав на кошти банківського вкладу (депозиту), розміщеного в НБУ
2006	8.5	11.5	10.4	12.1	10.7	–	–	8.5
2007	8.4	10.1	10.0	11.1	–	–	–	8.3
2008	12.0	15.3	16.6	16.0	13.8	–	15.1	–
2009	10.25	16.7	20.6	18.1	21.6	–	23.1	–
1.11.2010	7.75	11.3	–	11.3	–	–	–	–

За період з 2006 по 2009 роки ставки рефінансування банків в основному зростали. Середньозважена ставка рефінансування банків мала тенденцію до зростання і в 2009 році сягнула розміру 16,7%. В 2010 році НБУ змінив свою політику рефінансування, що було спричинено кризою банківської сфери. Облікова ставка НБУ знизилась до рівня 7.75%. Слід зазначити, що у зростанні облікової ставки НБУ є як позитивні (стимулює притік іноземних інвестицій), так і негативні сторони (гальмує економічне зростання, збільшує безробіття). Спадання рівня облікової ставки та середньозваженої ставки за всіма інструментами у 2010 році дозволило відновити ліквідність банківської системи, проте скоротило обсяги іноземного інвестування. Політика облікової ставки НБУ дещо нестабільна. Значення облікової політики для держави полягає в тому, що в макроекономічному аспекті вона є орієнтиром ціни на гроші. Таким чином, беручи до уваги різке зменшення облікової ставки у 2010 році порівняно із 2009 та 2008, можна стверджувати про те, що НБУ взяло курс на скорочення темпів інфляції . Рівень середньозваженої ставки за всіма інструментами у листопаді 2010 року впав на 5.4%, хоча за період з червня по жовтень 2010 року вона була встановлена на іще нижчому рівні та варіювала від 12.3% до 9.3% відповідно.

Також така політика мала вплив і на загальну ліквідність комерційних банків в Україні, адже зменшила обсяг заборгованості банків перед центральним. Щороку практикувалось кредитування шляхом надання тендеру комерційним банкам.

Висновки. Отже, за період з 2006 по 2009 роки НБУ здійснювало активну політику підтримки ліквідності комерційних банків шляхом їх рефінансування. У 2006 році, згідно річного звіту Національного банку України, також було розширено спектр фінансових інструментів, що забезпечували рефінансування. Незначний попит на рефінансування банківської системи у 2007 році був спричинений високоефективною та ліквідною діяльністю комерційних банків. У 2008 у зв’язку із розпалом світової фінансової кризи НБУ запровадив заходи щодо оперативної підтримки платоспроможності банків – механізм підтримки ліквідності на основі фінансових програм оздоровлення строком до 1 року. Також було законодавчо передбачено порядок надання Національним банком кредитів у зв’язку з неплатоспроможністю комерційних банків чи їх клієнтів. У 2009 році було зменшено максимальний термін рефінансування шляхом проведення тендерів з підтримання ліквідності банків з 365 до 90 днів, та операцій репо – з 60 до 30 днів.

Список використаних джерел:

1. Постанова Правління Національного банку України Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України (Положення, п.1.2) 30.04.2009 N 259

2. Гриценко А., Кричевська Т. Монетарна стратегія: шлях до ефективної грошово-кредитної політики // Вісник Національного банку України. – 2009. – №7. – с.56-59.

3. Яременко О.Л. особливості монетарних процесів в Україні в 2008 – 2009 роках// Монетарна політика в умовах економічного зростання: Матеріали науково – практичної конференції. – К., 2009. – с.71-75.

4. http://www.bank.gov.ua.