Экономические науки/8. Математические методы в экономике

Сирота О.М. Петрук М.С.

науковий керівник к.п.н., доц. Клочко О.В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Моделювання процесу змін заробітної плати
на основі моделі Філіпса

Забезпечення ефективної політики використання трудових ресурсів є одним з основних питань, які необхідно розглядати в проблематиці соціально-економічного розвитку держави, окремого регіону. Сучасний етап соціально-економічного розвитку в Україні супроводжується такими негативними рисами, як перевищення пропозиції робочої сили над попитом; низька ефективність використання трудового потенціалу країни; низька пристосованість робочої сили до нових умов господарювання; зростаючі соціальні ризики; низький рівень, нестабільність і коливання доходів тощо, що й призводить до збідніння переважної частини населення. Основною причиною такого стану є те, що основні структурні параметри економічного потенціалу країни не в повній мірі відповідають національним інтересам.

У 60-х – 70-х роках більшість економістів уважали, що кожна країна стоїть перед проблемою вибору між двома національної економіки – інфляцією та безробіттям. Інакше кажучи, якщо країна хоче досягти низького рівня безробіття, вона змушена прийняти вищий рівень інфляції. І навпаки, щоб знизити темпи інфляції, нація мусить терпіти вищий рівень безробіття. Відтак крива Філіпса стала основою макроекономічної політики урядів багатьох країн. Вплив уряду на сукупний попит за допомогою інструментів фіскальної та монетарної політики давав змогу переміщувати економіку по кривій Філіпса і вибирати певну точку на ній, тобто певну комбінацію рівнів інфляції та безробіття.

Ринкові трансформації в постсоціалістичних країнах супроводжувалися ринковими перетвореннями і оплати праці. На жаль, саме вона зазнала найбільших втрат. Соціально-трудові відносини є однією з провідних складових системи суспільних відносин, тому праця повинна стати “ядром” ринкових відносин. Але вона так і не набула ринкового змісту. Більш того, оплата праці через втрату можливості виконувати свої функції перетворилася на різновид соціальної допомоги.

Не зважаючи на вихід економіки України з кризового стану, попит на працю як і в стадії кризи перебуває в пригніченому стані. Як наслідок такої ситуації рівень оплати праці не досягає вартості робочої сили, і в таких умовах оплата праці не виконує відтворювальну функцію.

Принципово нові підходи до даної проблеми були представлені у відомій роботі англійського економіста Олбані Філіпса (1914-1975) “The Relations Between Unemployment and the Rate of Change of Money Wage in the U.K., 1861- 1957”, яка вийшла в 1958 році. Узагальнюючи статистичні дані по Великобританії за 1861-1957 роки, автор вибудував криву, яка характеризує взаємозв’язок між середньорічним зростанням заробітної плати і безробіттям . Цей взаємозв’язок виявився зворотнім: якщо заробітна плати швидко зростала, безробіття було невеликим і навпаки. Крива О.Філіпса виявилась ввігнутою відносно осі ординат : одному і тому ж приросту заробітної плати відповідало порівняно невелике скорочення безробіття при низькому його рівні і значне – при високому (Рис. 1).

Річний процент приросту номінальної заробітної плати

Рис. 1. Крива О. Філіпса

Сучасна крива Філіпса відрізняється від ранньої трьома особливостями. По-перше ,у сучасній кривій Філіпса темпи приросту номінальної заробітної плати замінено на темпи інфляції. Утім це не має принципового значення ,бо у періоди високих темпів зростання зарплати швидко зростають і ціни. По-друге ,сучасна крива Філіпса враховує очікувану інфляцію. По-третє ,вона враховує збурення сукупної пропозиції.

Рівняння сучасної кривої Філіпса записують так:

I = Iе – P (Б’ – Б*) + Z ,

де I – темп інфляції; Iе – очікуваний темп інфляції; P – параметр, який показує, на скільки сильно реагує інфляція на динаміку циклічного безробіття. Цей коефіцієнт завжди більший від нуля; Z – збурення пропозиції; Б’ – рівень безробіття; Б* - природна норма безробіття;

Проблеми формування національного ринку праці, підвищення рівня зайнятості й подолання значного безробіття, що виникли у результаті трансформації командно-адміністративної системи в ринкову, набули сьогодні особливої гостроти. У перехідній економіці населення не завжди може працевлаштуватися. Тому держава покликана допомагати громадянам і у певних межах керувати процесами на ринку праці. Головна роль держави у розв’язанні проблеми зайнятості полягає в тому, що від неї залежить радикальність і масштабність трансформаційних процесів, які мають адаптувати механізм досягнення оптимальної зайнятості та соціально-трудових відносин до перехідних форм господарювання. Ці обставини і визначають актуальність цього курсового дослідження.

Таким чином, радикальне мотиваційне реформування оплати праці в трансформаційній економіці це не тільки наполеглива необхідність, але й запорука становлення інноваційно-інвестиційної моделі економічного зростання.

Література:

1. Барковський В., Барковська Н. Математика для економіста. Т. 1-3. ‑ К., 1997.

2. М. Бугір. Математика для економістів. – Тернопіль, 1998.

3. Ніколаєва О.Г. Математичні методи ринкової економіки. Навчально-методичний посібник. - Харків: ХДТУБА, 2005. – 115 с.