Економічні науки/3. Фінансові відносини

Ласкіна Н. І.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Страховий ринок України станом на 2010 рік

Розвиток вітчизняного страхового ринку перебуває під дедалі наростаючим тиском процесів глобалізації та міжнародної інтеграції. Сучасні національні страхові ринки через експансію іноземного капіталу, через систему перестрахування ризиків на зарубіжних страхових ринках, створення спільних страхових компаній злилися в єдиний страховий простір та зазнали суттєвих змін.

Проблеми становлення і розвитку страхового ринку в Україні досліджують: С.С. Осадець, Т.А. Ротова, В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич, Н.І. Машина та інші.

Метою даної статті є: вивчення стану страхового ринку України станом на 2010 рік, визначення проблем та перспектив його розвитку.

Ринок страхових послуг залишається найбільш капіталізованим серед інших небанківських фінансових ринків.

За результатами І кварталу 2010 року відзначалися темпи спаду більшості показників страхової діяльності, у порівнянні з І кварталом 2009 року динаміка показників свідчила про такі тенденції

· На 8% збільшилась кількість укладених договорів (крім н/в),при цьому кількість договорів, укладеними фізичними особами, зросла на 7,9%;

· За винятком договорів з обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті у І кварталі 2010 року зменшилась на 8,9%;

· На 0,4% збільшились обсяги надходжень страхових премій, а обсяг чистих страхових премій зменшилась на 12,7%;

· На 16,7% зменшились валові страхові виплати, а обсяг чистих страхових виплат – на 11,4%;

· На 23% збільшилися обсяги вихідного перестрахування в тому числі обсяги премій, сплачених на внутрішньому ринку збільшились на 24,7% , а на зовнішньому зросли на 1,4%;

· На 2,9% зменшився обсяг страхових резервів;

· На 4,2% зросли загальні активи, з них активи, визначені законодавством для представлення коштів страхових резервів – на 3,3%;

· Загальна кількість страхових компаній становила 444, у тому числі СК “life” (життя) – 70 компаній, СК “non-life”( не життя) 34 компанії;

Кількість філій, представництв, дирекцій, відділень зменшилась у порівнянні з 2009 роком.

Лідером національного страхового ринку залишається НАСК «Оранта».

Отже, можна сказати, що зараз страховий ринок України, порівнюючи з даними 2009 року, переживає хоч і невелике, але піднесення.

Дослідження показують, що страховий ринок України має багато проблем. Їх поділяють на дві групи: перша – світові проблеми розвитку страхових ринків; друга – проблеми, характерні для країн Сідної Європи, СНД і, в першу чергу, для України.

Зниження рівня платоспроможності населення й довіри до фінансових установ призвели до суттєвого зменшення попиту на страхові послуги. Цьому також сприяли згортання банківської активності у сфері споживчого, іпотечного та авто кредитування, що значно звузило клієнтську базу страхових компаній.

Одним із негативних явищ вітчизняного страхування є наростання різних видів шахрайств та тіньових економічних операцій, кримінальних протиправних дій. Лише одних фальшивих «зелених карт» в Україні продають від 10 до 30%.

Однією з вагомих проблем є низький рівень страхової культури більшості населення, котрий, в свою чергу, зумовлений його незнанням страхування взагалі і зокрема про діяльність вітчизняних страхових компаній.

З метою ухилення від сплати податків проводиться так зване «схемне страхування». Оскільки підприємства страхові внески частково можуть відносити на валові витрати, то це зумовлює таке явище, як «псевдострахування» з метою зменшення оподаткованого прибутку.

В Україні активно розвивається перестрахування, але воно має цілу низку негативних явищ. Через вітчизняні страхові компанії перестраховувались сумнівні страхові ризики, а результатом таких перестрахових операцій стало вивезення капіталу за кордон.

Негативними явищами, що стримують розвиток страхового ринку України є: недосконалість правил страхування, низький рівень супроводжуючого сервісу при наданні страхових послуг, елементарна непорядність окремих страховиків.

Люди, які обирають той чи інший вид страхування найчастіше є недостатньо обізнаними з умовами їх здійснення. А страховики не надають достатньої інформації про це і, користуючись цим, не виплачують належних коштів при настанні страхових ризиків. Наприклад, при страхуванні будівель і споруд не відшкодовуються збитки, якщо страхова подія викликана помилками в проектуванні, будівництві, монтажу або спричинена дефектами будівельних матеріалів. Зазвичай, громадянин, який бажає застрахувати свій будинок або квартиру в багатоповерховому будинку не може знати, чи будинок збудований з помилками в проекті чи без, чи враховані сейсмологічні умови місцевості, чи ні. Все це повинен знати страховий посередник( сюрверйєр), який здійснює експертизу та оцінку будинку, місцевості. Він повинен надати вичерпну інформацію про зроблені, в результаті експертизи висновки.

Але на практиці такі послуги не надаються вітчизняним громадянам. Проблема в тому, що страхові компанії бажають застрахувати якомога більше клієнтів, нехтуючи їх інтересами.

Гальмуючим фактором розвитку в Україні є те, що капіталізація і стан фінансових ресурсів переважної більшості страхових компаній є незадовільними і не забезпечує їх конкурентоспроможність на внутрішньому ринку.

Вітчизняний страховий ринок потребує не сумнівної за своєю доречністю і перспективами інституціональної підтримки, а використання досвіду розвинутих країн із забезпечення високої якості страхових послуг.

З метою підвищення фінансової надійності страховиків, усунення проблемних питань розвитку страхової справи пропонується наступне:

1. розробка та прийняття концепції розвитку страхового ринку України до 2015 року, яка передбачала б урахування принципів та стандартів, рекомендованих Міжнародною організацією нагляду за страховою діяльністю, стандартів СОТ, а також законодавства ЄС у сфері страхування.

2. врегулювання питань щодо обмеження на певний період діяльності філій іноземних страховиків на території України.

3. удосконалення системи оподаткування та державного нагляду в сфері операцій перестрахування у нерезидентів.

4. розробити більш дієві заходи, що запобігають зростанню злочинності в сфері страхового бізнесу.

5. розглянути питання про випуск спеціальних інвестиційних інструментів під розміщення довгострокових страхових резервів.

6. підвищити ефективність функціонування вітчизняних СК на баі впровадження нових конкурентних технологій з надання страхових послуг, які супроводжуються додатковим сервісом.

7. підвищити надійність національних страхових компаній на основі збільшення їх капіталізації.

8. розробити пропозиції щодо вилучення з оподаткування засобів, що спрямовуються на розширення клієнтської бази, а також підвищення фахового рівня страхової діяльності і страхової культури населення.

Література:

1. С. С. Осадець: Страхування/ К.: КНЕУ. – 2002., с. 599;

2. Воробйов Ю.Н., Воробйова Є.І., Ворошило В.В. Страхування в Україні: тенденції й особистості розвитку // Экономика и управление. - 2006. - № 2-3. - С. 20-25;

3. Мних М.В. Страхові компанії, їх роль та значення в системі ефективного забезпечення страхової діяльності // Финансовые рынки и ценные бумаги. - 2007. - №13. - С. 20-23.