Гузенко О.П., Чумак Ю.Ю.
Криворізький економічний інститут ДВНЗ „КНЕУ ім. В. Гетьмана”
Окремі аспекти
проблематики інвестиційної участі комерційних банків у розвитку економіки
країни
На сьогодні
достатньо актуальною для вирішення залишається проблема участі комерційних
банків у впровадженні перспектив інвестиційного забезпечення розвитку економіки
країни. Це пов’язано з тим, що сучасні промислові гіганти та представники
малого і середнього бізнесу відчувають суттєву нестачу коштів на відтворювальні
цикли щодо основних засобів, які мають значний ступінь спрацювання. Одним із
напрямків вирішення поставленої проблеми є розробка дієвої системи накопичення
та використання на придатних умовах позикового кредитного інвестиційного
ресурсу.
На думку О.Я Стойко
[1] «…комерційні банки повинні у своїй інвестиційній діяльності мати тісний
контакт з підприємствами». При цьому, на погляд автора, у випадку створення
нового підприємства, заснування його можливе за допомогою банківського
капіталу, який може виконати роль інвестиційного ресурсу для формування повного
виробничого циклу.
В свою чергу,
П.В. Матвієнко [2] підкреслює той факт, що економічний розвиток будь-якої
країни залежить не лише від рівня розвитку сучасних технологій і техніки, а
великою мірою визначається ступенем розвитку банківської системи. Науковець
вважає, що «…надійна банківська система є однією з важливих умов подальшого
розвитку вітчизняної ринкової економіки, оскільки мобілізуючи тимчасово вільні
кошти, перетворює їх у капітал, що працює». Тому в системі відтворення
української економіки банківським інвестиціям належить важлива роль у
відновленні і збільшенні економічного потенціалу, а отже, забезпеченні високих
темпів економічного зростання.
Банківські установи
повинні бути головними учасниками інвестиційного процесу розпорядниками
інвестиційних ресурсів, інститутами підвищення інвестиційної привабливості
країни, регіонів та окремих галузей економіки, зауважують О.О. Другов та О.С.
Орловський [3]. Проте на думку авторів «…банківська система України досі не
акумулювала капіталу, обсяг та якість якого забезпечувала б їх інвестиційну
активність». Про це свідчить той факт, що потреба в інвестиційних ресурсах
України до 2015 року становитиме 150 млрд. дол. США.
За результатами досліджень можна
стверджувати, що інвестиційна діяльність та розвиток комерційних банків
останнім часом набуває значної популярності не тільки серед населення, а й
створює умови для підтримання промисловості, адже вони є джерелом підвищення обсягів
кредитних вкладень в економіку країни. Окрім того, актуалізується питання
інвестиційного кредиту, який здатен прискорити формування джерел капіталу для
розширеного відтворення на основі досягнень науково-технічного прогресу.
Практика показує, що без
кредитної інвестиційної підтримки неможливо забезпечити швидке та ефективне
становлення промислових гігантів та інших суб’єктів економіки. З цього приводу
цікавим є висловлювання В.В. Семишкура [4], який
зазначає, що «…напрямком вирішення проблеми недостатності власних фінансових
ресурсів, для розвитку промислового сектору економіки, має стати розробка та
впровадження науково-технічної та інноваційної політики держави, яка передбачає
створення в Україні такої інфраструктури, яка б базувалася на діяльності
інвестиційних та інноваційних банків».
Нагадаємо, що
реалізація інвестиційних можливостей банків на ринку проявляється через:
по-перше, участь у формуванні взаємовідносин, що виникають у процесі залучення
коштів для створення потенційного інвестиційного ресурсу; по-друге, виконання
банківськими установами функцій посередників для обслуговування фактичних
інвесторів через задоволення їх інвестиційної пропозиції та по-третє,
забезпечення платоспроможного попиту, а також власну участь як безпосередньо
інвестора, який намагається реалізувати власні інвестиційні цілі.
Справедливо
стверджує Н.В.
Філіпова [5], що інвестиційна діяльність
комерційних банків України є достатньо проблематичною. На це впливають, як було
вже зазначено високі відсоткові ставки, короткі терміни кредитування, низький
рівень фінансування інвестиційних та інноваційних проектів. Банки, в основному,
орієнтовані на короткострокове споживче кредитування, а також отримання
прибутку шляхом підвищення тарифів на послуги. Автор зазначає, що майже 90%
кредитного портфелю надається для поточної діяльності позичальників, а лише
незначний відсоток обсягу кредитів в інвестиційну діяльність.
Як висновок
зауважимо, що виникла нагальна потреба активізувати роботу над законодавчими
аспектами щодо проблем інвестиційного ресурсу комерційних банків. У разі
фактичного вирішення поставленої проблеми з’являється можливість підвищити
реалії розвитку промислового сектору економіки країни, а, як наслідок, отримати
в майбутньому достатнього результативний ефект від впровадження ринкового
регулятора в контексті формування та використання банківського інвестиційного
ресурсу.
Література:
1. Стойко О.Я. / Банківські операції: [підручник] / О.Я Стойко. – К.: Лібра, 2000. –
252 с.
2. Матвієнко П.В.
Інвестиційна діяльність вітчизняних банків / П.В. Матвієнко // Інвестиції:
практика та досвід. – 2007. – №9. – С. 3.
3. Другов О.О.
Активізація інвестиційної діяльності банківської системи в умовах росту в ній
участі іноземних інвесторів / О.О. Другов, О.С. Орловський // Регіональна
економіка. – 2007. – №2 (44). – С. 198-204.
4. Семишкур В.В. Інвестиційна
діяльність і пошук нових шляхів її здійснення [Електронний ресурс] / В.В. Семишкур. – Режим доступу:
http://www.rusnauka.com/20_PRNiT_2007/Economics/23979.doc.htm
5. Філіпова Н.В. Інвестиційна діяльність комерційних банків
[Електронний ресурс] / Н.В. Філіпова. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/
17_AND_2010/ Economics/69308.doc.htm.