Міронова Н.М.

Науковий керівник: Назаренко О.О.

 

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені

Михайла  Туган-Барановського

 

Облікова політика бюджетної установи

 

Питаннями обґрунтування й формування облікової політики підприємств на сьогодні займаються багато вітчизняних науковців, серед яких Ф. Бутинець, П. Житний, В. Пантелєєв, І. Рузмайкіна та інші [2-5].

Вивчення й аналіз наукових праць переконує, що в основному увага науковців зосереджена на визначенні сутності поняття «облікова політика», дискусіях на тему змістовних складових розділів наказу про облікову політику. Що ж стосується наукових праць щодо облікової політики бюджетних установ, то можна виділити публікацію Т.Безродної [6]. У своїй статті вона розглядає такі поняття як «облікова політика» та «політика обліку», та вважає, що до бюджетних установ доцільно застосувати термін «політика обліку».

У нашій статті звернемо увагу на необхідність дослідження  формування   облікової  політики  у бюджетних установах, адже доцільність формування облікової політики залежно не тільки від галузевих та інших особливостей діяльності, а й від форми власності.

Мета статті - обґрунтування специфіки облікової політики бюджетних установ як важливого засобу формування інформації, необхідної для управління ними.

Бюджетні установи в Україні є своєрідними суб'єктами господарювання. Їх діяльність досить різнопланова і полягає в здійсненні функцій органами влади, фінансовими органами, органами казначейства, судовими органами, а також установами освіти, медичними закладами тощо [6, с. 27].

Бухгалтерський облік у бюджетних установах має певні особливості, адже ці структури створюються для забезпечення виконання функцій держави. Визначальним для бухгалтерського обліку бюджетних установ також є їх статус неприбуткових. Бухгалтерський облік у бюджетних організаціях призначений насамперед забезпечити збереження державного майна України.

Організація бухгалтерського обліку є одним з найбільш відповідальних аспектів діяльності бюджетної установи. Без раціонально організованого бухгалтерського обліку неможлива ефективна діяльність бюджетної установи, дотримання цільового використання ресурсів бюджетної установи відповідно до кошторису доходів і видатків.

Ефективна та раціональна організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах починається з розробки її облікової політики.

Поява в Україні облікової політики є результатом процесу реформування бухгалтерського обліку, орієнтиром якого обрані Міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІV [1] облікова політика визначається як сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Основною її метою є забезпечення одержання достовірної інформації про результати фінансово-господарської діяльності, необхідної для користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних управлінських рішень.

Оскільки бухгалтерському обліку в бюджетних установах характерна відсутність альтернативи у виборі методики обліку його об'єктів, то не можна говорити про облікову політику бюджетних установ на рівні розпорядників нижчого рівня.

Якщо облікова політика інших підприємств може формуватися на рівні державних органів влади України та на рівні конкретного суб'єкта господарювання, то так звана облікова політика бюджетних установ визначається виключно на макрорівні [3, с. 20]. Це означає, що при організації і веденні бухгалтерського обліку діє правове регулювання спеціально дозволеного виду: дозволено те, що визначено нормативними документами. Державне казначейство України розробляє нормативні документи, що регулюють організацію бухгалтерського обліку в бюджетних установах, обов'язково враховуючи положення нормативних актів Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України. Норми національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку не поширюються на ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності бюджетними установами.

Власної облікової політики бюджетні установи не мають, оскільки її визначає Державне казначейство України. Проте у зв'язку з існуванням можливості вибору форми ведення бухгалтерського обліку, рішення бюджетної установи щодо обраної форми ведення обліку необхідно закріпити відповідним розпорядженням керівника бюджетної установи – наказом про облікову політику. Цей документ може розроблятися головним бухгалтером і затверджується керівником. Розподіл обов'язків між обліковими працівниками, графік документообігу, робочий план рахунків теж повинні затверджуватися розпорядженням (наказом) керівника бюджетної установи.

Але, як свідчить практика, у більшості з вищезгаданих установ накази про облікову політику відсутні. Типовою для нашої держави є виникнення проблеми формування облікової політики в бюджетних установах, у зв’язку з порушенням основних принципів ведення бухгалтерського обліку. Тобто необхідність формування облікової політики в установі усвідомлюється, але наказу про облікову політику не існує. Більшість облікових кадрів у бюджетних установах наказ про облікову політику вважають зайвим документом, який додає зайвих клопотів. Отже, причиною виникнення проблеми є елементарне свідоме порушення бухгалтерського законодавства. Ця причина виникнення проблеми формування облікової політики бюджетними установами є, на нашу думку, найпоширенішою.

Автори вважають, що саме наказ про облікову політику в установі має скеровувати обліковий процес до досягнення основних стратегічних завдань, що їх ставить перед собою будь-яка економічна одиниця незалежно від форми її власності, адже без наказу неможливо запровадити ефективну облікову політику.

Підсумовуючи, слід додати, що на основі раціонально розробленої облікової політики бюджетні установи зможуть сформувати достатньо ефективну систему бухгалтерського обліку як елемента управління установою, що дасть змогу керівництву приймати обґрунтовані управлінські рішення, аналізувати роботу установи, здійснювати і контролювати цільове використання засобів.

 

Література:

1.        Закон України  «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-XIV із змінами та доповненнями.

2.        Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М. Бухгалтерський облік: Навч. посібник / За ред.. проф.. Ф.Ф. Бутинця. – 3тє вид., доп. і перероб. – Житомир, 2001. – 512 с.

3.        Житний П. Організаційно-методологічні засади формування облікової політики підприємства // Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. – №3. – С. 3-10.

4.        Пантелєєв В. Облікова політика підприємств та установ України // Вестник бухгалтера и аудитора. – 2008. - №7-8. – С.11-16.

5.        Рузмайкіна І. Облікова політика як складова загальної стратегії управління підприємством // Економіст. – 2010. - №5. – С. 36-41.

6.        Безродіна Т. Облікова політика бюджетних установ: проблеми становлення // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. №8. – С.27-29 .