Багнюк Н. В.

Луцький національний технічний університет

Інформаційна система як елемент впровадження інноваційного розвитку підприємства

На сьогодні уже дедалі частіше спостерігається практика переходу вітчизняних підприємств на інноваційну модель економічного розвитку, оскільки відомо, що саме інноваційні зрушення на сучасному етапі розвитку суб’єктів господарювання здатні забезпечити високі показники економічного росту, а ще й підвищити їх експортний потенціал, вирішити певні економічні, екологічні, соціальні проблеми, а також тримати стійку конкурентоспроможність українських підприємств.

Для переходу на інноваційний тип розвитку необхідна система його забезпечення. Під забезпеченням в широкому плані розуміють сукупність заходів і коштів, створення умов, що сприяють нормальному здійсненню економічних процесів, реалізації запланованих програм, проектів, підтримці стабільного функціонування економічної системи та її об'єктів, усуненню порушень нормативних актів. Однак в цьому визначенні ідентифікується лише економічна система. Але на ефективність інноваційної діяльності, крім економічних чинників, впливають соціальні, інституційні, екологічні тощо. Тому для забезпечення інноваційного розвитку потрібен комплексний підхід, що буде включати наявність усіх систем, таких як інституційна, економічна, соціальна, екологічна та інформаційна для забезпечення інноваційного розвитку [3].

Розроблення і запровадження інновацій на підприємствах нерозривно пов'язані з отриманням і переробкою певної інформації щодо зовнішнього та внутрішнього середовища підприємств. Інформаційне середовище є найважливішою частиною процесів розроблення і впровадження нововведень і потребує значних зусиль і ресурсів на всіх стадіях інноваційної діяльності. Без належного інформаційного забезпечення і недостатньої інформованості успіх нововведень є рідкісним явищем. Інформаційне забезпечення інноваційної діяльності передбачає збір, обробку, аналіз і передачу якісної та кількісної інформації за певний період.

Базовими системами інноваційної економіки, що трансформують засоби отримання, обробку, передачі і створення інформації, радикально втілюють в життя результати інтелектуальної діяльності (автоматизація проектування і технологічної підготовки виробництва, автоматизований контроль за процесом виробництва, автоматизація ведення фінансово-бухгалтерської звітності та організаційної діяльності та ін.) є інформаційні технології. Комплексна автоматизація із застосуванням інформаційних технологій і комп'ютеризованих систем є важливим етапом інноваційної політики підприємств. Однією з найважливіших функцій інформаційного забезпечення інноваційної політики повинні бути представлення і створення в регіонах автоматизованих центрів інноваційно-інформаційного забезпечення, призначених для постійної підтримки оновлення і експлуатації інноваційних банків даних і знань. Суб'єктам інноваційної діяльності потрібна інформація, що містить відповідним чином впорядковану техніко-економічну, комерційну,статистичну інформацію, зведення про характеристики промислової продукції, технологій, машин, устаткування, матеріалів та ін. Сьогодні без активного використання інформаційних технологій неможливо уявити процес розробки і успішного втілення в життя інноваційних ідей [1, 3]. Актуальними напрямами досліджень у цій області є розроблення і впровадження:

● програмного забезпечення в галузі систем управління підприємствами, збирання, обробку і збереження даних;

● рішень стосовно інформаційних технологій з мультимедійної інформаційної підтримки;

● високошвидкісної передачі інформації;

● комплексного захисту та збереження цілісності інформації;

● систем колективної та групової роботи в електронному середовищі [1].

Як кількісну характеристику досягнутих результатів діяльності споживачів інформаційної продукції під час визначення економічної ефективності науково-інформаційної діяльності можна використовувати річний економічний ефект. Для практичних розрахункових операцій з виявлення ефекту економічно доцільно використовувати коефіцієнти ефективності, розраховані за співвідношенням витрат, які супроводжують отримання економічного ефекту від нововведення або інформації. Такий підхід потребує ретельного обґрунтування витрат трудових і фінансових ресурсів, пов'язаних з функціонуванням інформаційної системи [2].

Інформаційні дані мають бути належним чином зібрані, проаналізовані, опрацьовані і передані у всі структурні підрозділи підприємства для забезпечення їх своєчасної і повної поінформованості та ефективного здійснення інноваційної діяльності. Системний підхід до розвитку сервісної служби інформаційних технологій охоплює низку заходів щодо реорганізації та оптимізації команди фахівців підприємства. У випадку неможливості використання необхідних відомостей та інформації для вирішення поточних завдань на допомогу можуть прийти фахівці-професіонали. Зазначимо, що для повноцінного здійснення інноваційної діяльності потребує синхронізувати й інтегрувати рух інформаційних потоків з потоками робіт, матеріальних і фінансових ресурсів, що потребує організації ефективного контролю, обліку, аналізу, планування та координації.

Ефективні технічні, організаційні та економічні нововведення неодмінно призведуть до помітних позитивних змін у соціальних процесах на підприємствах, а все зростаюча актуалізація нагальних завдань ініціює їх розв'язання за допомогою нових організаційно-технічних і економічних рішень.

1. Проблеми та пріоритети формування інноваційної моделі розвитку економіки України / Жаліло Я.А., Архієреєв С.І., Базилюк Я.Б. та ін. / за ред. Я.А. Жаліло. – К. : Вид-во НІСД,2006. – 120 с.

2. Рудакова И.Е.. Инновационный процесс в странах развитого капитализма / И.Е. Ру-дакова, О.В. Смородинов, Н.Л. Фролова. – М. : Изд-во МГУ, 1998. – 37 c.

3.[Електронний ресурс].– Доступний з

http://www.masters.donntu.edu.ua/2008/fem/ ignatenko/library/st2.htm.