Роскрут Настасія група ЕП-25

Науковий керівник: Попадюк О.В.

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

Проблеми конкурентоспроможності продукції підприємства

Одна з найважливіших задач розвитку підприємства і країни в цілому, нерозривно пов`язана з ефективністю виробництва, забезпечення випуску необхідної кількості сучасних виробів та покращення якості, досягнення конкурентоспроможності продукції на ринку.

Загострення конкурентної боротьби (за збут своєї продукції, за місце на ринку) поміж фірмами-виробниками та торговими організаціями змушує шукати їх нові засоби впливу на рішення покупців. Одним з таких шляхів є створення товарів покращеного рівня якості.

В основі теоретичних досліджень конкурентоспроможності лежать праці таких видатних представників світової економічної думки, як Ф.Еджуорт[4], А.Курно[3], Дж.Робінсон[5], Е.Чемберлін[2], Й.Шумпетер[1].

Протягом багатьох десятків років у країнах, в умовах високої монополізації виробників та торгових представників, регулятором виробництва продукції був не реальний попит, а виробництво й адміністративно-командний механізм розподілу, що регулювали споживання, формували потреби і випуск показників.

У цих умовах проблема конкурентоспроможності підприємства і продукції, у виробників практично не вставала, а якщо і виникала, то зважувалася лише у відношенні тієї продукції, що підлягала реалізації на зовнішньому ринку.

Однією з основних проблем конкурентоспроможності продукції підприємства це є розробка та впровадження в практичну діяльність системи показників оцінки конкурентоспроможності продукції, які б у повної мірі характеризували ефективність ринку збуту товарів фірми, що ґрунтуються на інформації управлінського обліку; конкурентоспроможність окремого товару порівняно з іншими аналогічними товарами, а також його новизна.

З розвитком ринкового механізму ця проблема в нашій країні, природно, різко загострилася, і її вирішення жадало від усіх суб'єктів ринку активного пошуку шляхів і методів підвищення конкурентоспроможності вироблених і споживаних товарів. У зв'язку з цим у сучасній економіці головним напрямком фінансово-економічної і виробничо-збутової стратегії кожного торгового підприємства стає підвищення конкурентоспроможності для закріплення його позицій на ринку з метою одержання максимального прибутку.

Конкурентоспроможність продукції — це порівняльна характеристика, яка визначає відмінність розглядуваної продукції від продукції конкурента і містить комплексне оцінювання сукупності її властивостей (окремі з яких можуть не мати кількісного вираження) щодо виявлених вимог ринку чи властивостей іншого товару[5].

Забезпечення конкурентоспроможності продукції потребує її кількісного оцінювання. Без такого оцінювання підтримувати конкурентоспроможність продукції на певному рівні неможливо, оскільки відсутня об'єктивна основа, яка дає змогу говорити про реальний рівень конкурентоспроможності продукції. Конкурентоспроможність продукції у загальному вигляді прямо пропорційна якості й обернено пропорційна ціні.

В основу оцінювання конкурентоспроможності продукції покладено дослідження потреб споживачів і вимог ринку. Для того щоб об'єктивно оцінити конкурентоспроможність товару на ринку, виробник повинен використовувати такі самі технічні, нормативні та економічні показники, що й споживач [3].

Будь-який товар, що знаходиться на ринку, фактично проходить там перевірку на ступінь задоволення суспільних потреб: кожен покупець купує той товар, що максимально задовольняє його особисті потреби, а вся сукупність покупців – той товар, що найбільше повно відповідає суспільним потребам, ніж конкуруючі з ним товари [1].

Конкурентоспроможність (тобто можливість комерційно вигідного збуту на конкурентному ринку) товару можна визначити тільки порівнюючи товари конкурентів між собою. Іншими словами, конкурентоспроможність – поняття відносне, чітко прив'язане до конкретного ринку і часу продажу. І оскільки в кожного покупця є свій індивідуальний критерій оцінки задоволення власних потреб, конкурентоспроможність здобуває ще й індивідуальний відтінок.[2]

Конкурентоспроможність, - як соціально-економічна категорія - це спроможність, вміння досягати законним шляхом найвищих економічних та соціальних переваг[4].

Зрозуміло, що вся робота повинна проводитися паралельно, енергійно, відповідними службами, але пріоритет повинен належати персоналу.

Але успіх підприємств буде залежати від Державної політики. Основним завданням Держави має бути створення такого економічного, політичного та правового середовища, інституційної інфраструктури, які б стримували перспективні конкурентоспроможні товари. В першу чергу це стосується визначення та проведенням реформ господарської діяльності в умовах переходу до нової моделі розвитку економіки, створення ефективної експортно-імпортної стратегії, політики таможні, валютно-фінансові, та інших, які б враховували національні інтереси та інтереси виробників[3].

У той же час існують визначені шляхи підвищення їхньої конкурентоспроможності, пов'язані з економічними критеріями: зменшення торгових надбавок на товари і зниження тарифів на послуги за рахунок використання внутрішніх резервів, економії витрат на процеси обслуговування без зниження рівня їх якості, що дозволить установити більш низькі ціни при реалізації товарів і наданні послуг.

Отже, вирішення всіх проблем, які пов’язані з конкурентоспроможністю продукції підприємства існує багато шляхів щодо їх вирішення. По-перше, підвищення конкурентоспроможності, пов’язане з економічними критеріями. По-друге, потреби споживачів, тобто яка продукція потрібна споживачу. По-третє, виготовлення нової продукції.

Література:

1. Герасимчук В.И. Розвиток підприємства. Діагностика, стратегія, ефективність. К., 2006 р., 268 с.

2. Дикань В. Управління якістю як фактор конкурентноспроможності підприємств\\ Економіка України.- 2005.- №1.- с.43-48

3. Кулешова Ганна Миколаївна. Підвищення конкурентоспроможності

продукції виноградарсько-виноробного підкомплексу АПК : дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Миколаївський держ. аграрний ун-т. - Миколаїв, 2006.- №8. – с.33-36

4. Мицюк Світлана Василівна. Конкурентоспроможність вітчизняної продукції: проблеми та перспективи. : Дис... канд. наук: 08.00.01 \\ Наукові видання - 2008. - с.67-70.

5. Конкуренція та конкурентоспроможність в системі виробництва зерна.

Суботін Ю.Д. \\ Економіка України. 2007. - №4 – с.23-25