Сойник В. М., науковий керівник: Черничук Л. В.

Буковинська державна фінансова академія

Недержавні пенсійні фонди як елемент соціальної захищеності в умовах фінансової кризи

У сучасних економічних умовах та при складній демографічній ситуації одним з найважливіших питань соціальної захищеності є матеріальна забезпеченість людей похилого віку. В економічно розвинутих країнах більшість громадян охоплені системою недержавного пенсійного забезпечення. Ключовими суб'єктами такого забезпечення виступають Недержавні пенсійні фонди (НПФ). Такі фонди, поряд з іншими суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення (НПЗ), є важливою складовою соціально значущої системи взаємовідносин з приводу формування, ефективного адміністрування та розподілу фондів накопичення між її учасниками. Необхідність запровадження недержавних систем пенсійного забезпечення визнана сьогодні більшістю країн світу і Україною зокрема, що є актуальною проблемою, так як більшість країн почали розглядати впровадження системи недержавного пенсійного забезпечення як необхідну складову державної пенсійної політики. Саме тому важливого значення набуває аналіз основних показників діяльності НПФ, як необхідного сегменту ринку фінансових послуг України.

Проблематика даного питання була предметом досліджень багатьох вчених, серед яких такі науковці, як Бахмач А., Ємець В., Коломієць В., Левченко В., Мельничук В., Мороз Ю., Мусатова Т., Терещенко Г., Юрій С. та ін. Проте, аналіз вітчизняної наукової літератури свідчить про відсутність аналітичного дослідження окремих показників діяльності та проблем функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення в умовах фінансової кризи.

Для більшості громадян України система недержавного пенсійного забезпечення – поняття відносно нове і невивчене. Високий рівень ризику втрати власних фінансових ресурсів внаслідок вкладання їх у фінансові установи зумовлює недовіру населення до фінансових інститутів, що мобілізують ці ресурси. Дана тенденція має прямий вплив на сучасний стан розвитку недержавних пенсійних фондів [3, 295].

Згідно Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», недержавний пенсійний фонд – це юридична особа, яка має статус неприбуткової організації, функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду. Недержавні пенсійні фонди бувають трьох видів: корпоративні, професійні та відкриті [1]. Корпоративний фонд створюється одним або кількома юридичними особами (роботодавцями), до яких можуть приєднуватись інші роботодавці-платники. Професійний фонд створюється об’єднаннями юридичних або фізичних осіб, у тому числі профспілками та їх об’єднаннями, або просто фізичними особами за професійною ознакою (будівельники, енергетики та ін.). Відкритий фонд створюється однією або кількома юридичними особами і є доступним для будь-яких юридичних та фізичних осіб як вкладників фонду [4, 204] Важливою особливістю недержавних пенсійних фондів в Україні є те, що якщо учасник незадоволений роботою пенсійного фонду, то він має право в будь-який момент перевести свої нагромадження до іншого фонду, який, на його думку, працює успішніше.

Ринок послуг недержавних пенсійних фондів сьогодні є найбільш динамічним серед усіх фінансових ринків України. До реєстру фінансових установ уже внесено понад 100 недержавних пенсійних фондів. За їх кількістю Україна не поступається країнам центральної та східної Європи. На початок 2010 р. із 107 недержавних пенсійних фондів 14 становили корпоративні фонди (13,1 %), 9 – професійні (8,4 %) та 84 – відкриті (78,5 %) [6]. Це дає можливість роботодавцям та населенню зробити необхідний вибір. Основні показники діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні свідчать про динамічне зростання цього сектору фінансового ринку (табл. 1) [6].

Таблиця 1.

Основні показники діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні за 2007-2009 рр.

Показники недержавних пенсійних фондів	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Темп приросту, %
				2008/2007	2009/2008
Кількість недержавних пенсійних фондів	96	110	107	+14,6	-2,7
Загальна кількість укладених пенсійних контрактів, тис. шт.	55,9	62,3	62,5	+11,4	+0,3
Кількість учасників за укладеними пенсійними контрактами, тис. осіб	278,7	482,5	497,1	+71,3	+3,0
Загальні активи НПФ, млн. грн.	280,7	612,2	857,9	+118,1	+40,1
Пенсійні внески (млн. грн.), у т. ч.	234,4	582,9	754,6	+148,7	+29,5
- від фізичних осіб	14,0	26,0	31,8	+85,7	+22,3
- від юридичних осіб	220,4	556,8	722,7	+152,6	+29,8
- від фізичних осіб-підприємців	0,04	0,1	0,1	+150,0	0,0
Пенсійні виплати, млн. грн.	9,1	27,3	90,1	+200,0	+230,0
Сума інвестиційного доходу, млн. грн.	68,1	86,8	236,7	+27,5	+172,7

Як свідчить проведений аналіз, загальна кількість офіційно зареєстрованих НПФ за 2009 р. зменшилась на 2,7 %, і становить відповідно 107 недержавних пенсійних фондів. На зменшення кількості НПФ значною мірою вплинули кризові тенденції, оскільки недержавні пенсійні фонди є безпосередніми учасниками фінансового ринку. Незважаючи на це, більшість науковців стверджує, що така кількість НПФ на даний час є в цілому достатньою для задоволення попиту на послуги з недержавного пенсійного забезпечення. В той же час, вплив негативних кризових явищ на інші показники діяльності НПФ не зумовив їх зменшення в порівнянні з попереднім роком, тобто темп їх приросту як у 2008, так і в 2009 р. мав позитивне значення. Якщо у 2008 р. загальна кількість укладених пенсійних контрактів складала 62,3 тис., що на 11,4 % більше, ніж у 2007 р., то у 2009 р. даний показник збільшився, порівняно з 2008 р., всього на 0,3 %, становлячи при цьому 62,5 тис. контрактів. Оскільки загальна кількість укладених пенсійних контрактів прямо залежить від кількості учасників за укладеними пенсійними контрактами, подібна тенденція спостерігається і в динаміці кількості даних учасників. У 2008 р. їх число сягало 482,5 тис. осіб, що на 71,3 % більше рівня 2007 р. Проте, в 2009 р. темп приросту впав до +3,0 %, тобто кількість учасників збільшилась до 497,1 тис. грн.

Очевидно, на зменшення темпу приросту даних показників вплинула фінансова криза, внаслідок якої реальні доходи населення зменшились майже вдвічі. Природно, зменшився й темп приросту таких показників, як загальні активи недержавних пенсійних фондів та пенсійні внески. Оскільки основним джерелом утворення загальних активів НПФ є саме пенсійні внески, їх динаміка є майже пропорційною (частка пенсійних внесків у загальних активах НПФ у 2007, 2008 та 2009 рр. становила відповідно 83,5 %, 95,2 % та 88,0 %). У 2009 р. загальні активи НПФ становили 857,9 млн. грн., що на 40,1 % більше відповідного рівня 2008 р. Подібною є й динаміка пенсійних внесків, які збільшились з 582,9 млн. грн. до 754,6 млн. грн. в 2009 р., тобто на 29,5 %.

Важливим для визначення рівня попиту на послуги НПФ окремих груп клієнтів є аналіз пенсійних внесків у розрізі окремих груп економічних суб’єктів, зокрема фізичних та юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців. У 2007-2009 рр. (табл. 1) найбільша частка пенсійних внесків надходила саме від юридичних осіб – 220,4 млн. грн. (94,0 %) у 2007 р., 556,8 млн. грн. (95,5 %) – у 2008 р., 722,7 млн. грн. (95,8 %) – у 2009 р. Тобто, самі підприємства здійснюють пенсійне забезпечення своїх працівників шляхом здійснення періодичних виплат пенсійних внесків, що є позитивною рисою їх функціонування. Погіршення фінансових результатів діяльності підприємств в умовах фінансової кризи зумовило й зменшення темпу приросту пенсійних внесків (з +152,6 % в 2008 р. до +29,8 % в 2009 р.). Пенсійні внески від фізичних осіб у 2009 р. збільшились, порівняно з попереднім роком, на 5,8 млн. грн., тобто на 22,3 %. Зміна обсягу пенсійних внесків від фізичних осіб-підприємців суттєво не вплинула на загальні пенсійні внески, що зумовлено низькою їх часткою у загальному обсязі пенсійних внесків (0,01 % у 2009 р.).

Динаміка пенсійних виплат у 2007-2009 рр. характеризувалася зростаючим темпом приросту (+200,0 % у 2008 р. та +230,0 % у 2009 р.), що означає посилення демографічного старіння населення. Це призводить до незбалансованості демографічного навантаження на працездатне населення. Згідно зі статистичними даними, вже сьогодні на двох пенсіонерів (13,8 млн осіб) припадає усього троє працюючих (21 млн осіб). За прогнозом уряду до 2050 р. кількість пенсіонерів в Україні збільшиться у два рази [2, 252]. Рівень пенсійних виплат, як відношення пенсійних виплат до пенсійних внесків, виражене у відсотках, становив у 2009 р. 11,9 %, що в цілому свідчить про надійний фінансовий стан недержавних пенсійних фондів. Сума інвестиційного доходу у 2009 році становила 236,7, що на 172,7 % більше відповідного рівня 2008 року. Це свідчить про те, що система НПФ відіграє дуже важливу роль у розвитку економіки, надаючи послуги не тільки у сфері додаткового пенсійного забезпечення, а також для задоволення інвестиційних потреб реального сектору економіки шляхом перерозподілу вільних фінансових ресурсів суб’єктів господарювання та населення [5, 57].

Загалом система НПФ продовжує розвиватись, долаючи проблеми та труднощі фінансової кризи на своєму шляху. Але без системного вирішення проблем та чіткого розуміння необхідності вдосконалення недержавного пенсійного забезпечення, активної підтримки з боку роботодавців та профспілок України, неможливо буде забезпечити стабільну соціально-ефективну пенсійну систему. Тому, на основі результатів проведеного аналізу можна визначити такі основні напрямки вдосконалення і розвитку системи НПФ:

― розроблення комплексних заходів для забезпечення належного рівня державної підтримки розвитку пенсійної системи України загалом, а також сфери недержавного пенсійного забезпечення;

― вивчення та удосконалення нормативно-правової бази у сфері регулювання діяльності НПФ;

― розроблення моделі контролю за діяльністю НПФ, яка дасть змогу дати реальну оцінку рівня розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні;

― опрацювання недоліків системи оподаткування діяльності НПФ;

― інформування громадян про розвиток НПЗ, діяльність НПФ та спектр послуг, які вони надають, а також перспективи їх розвитку.

Отже, недержавні пенсійні фонди відіграють надзвичайно важливу роль у пенсійному забезпеченні населення. Вони є безпечним, а у більшості випадків і пільговим, засобом забезпечення гідного рівня життя після виходу на пенсію. Реформування пенсійного забезпечення має створити належні умови для підвищення рівня пенсій, раціонального перерозподілу функцій між державою, роботодавцями і працюючими щодо соціального захисту громадян похилого віку, а також залучити накопичувальні пенсійні кошти для реалізації політики економічного зростання.

Список використаної літератури:

1. Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 9 липня 2003 року № 1057 – VІ.

2. Кобець Д. Л. Недержавне пенсійне забезпечення в Україні: проблеми та перспективи розвитку / Д. Л. Кобець // Вісник Хмельицького національного університету. – 2009. – №6. – С. 252-256.

3. Кондрат І. Ю. Особливості функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні / І. Ю. Кондрат // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – №19. – С. 294-298.

4. Мельник Т. Г. Сучасний стан та тенденції розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні / Т. Г. Мельник // Збірник наукових праць Національного університету ержавної податкової служби України. – 2010. – №1. – С. 203-211.

5. Телічко Н. А. Вплив недержавних пенсійних фондів на соціально-економічний розвиток держави / Н. А. Телічко, Г. В. Кузьменко // Економічний вісник Донбасу. – 2010. – №3 (21). – С. 57-62.

6. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України [сайт http://www.dfp.gov.ua].