Тріщук  Аліна

студентка 5 курсу Буковинської державної фінансової академії

Науковий керівник: Савчук Т.М.

 

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ, ЦІЛІСНОЇ СИСТЕМИ ПОДАТКОВОГО АУДИТУ

 

Значимість податкового аудиту, або його роль у перетворенні й урегулюванні економічних відносин, зростає паралельно зі збільшенням кількості суб'єктів гос­подарювання та розширенням нового класу власників.

Наукове   опрацювання проблем правового регулювання податкового аудиту зумовлене двома факторами: по-перше, держава зацікавлена у забезпеченні повного та вчасного надходження грошових коштів до публічних грошових   фондів;   по-друге,   платники   податків, зацікавлені у створенні такого механізму податкового контролю, який би не створював ускладнень і не паралізував їх фінансово-господарську діяльність.

Недосконалість методів здійснення податкового аудиту, зважаючи на його значимість для динамічного розвитку економічних відносин, суттєво активізувала тематику наукових досліджень у цій сфері. Цій тематиці присвячені праці О. Германова, А. Березин, В. Глущенко, І. Риженко, В.Онишенка, Ю.Панури, та інших.

 Загострюється питання кон­тролю фінансово-господарської діяльності платників податків. Постає нагальна потреба в налагодженні взаємовідносин держави і суб'єктів господарювання на підставі встановлення дієвого механізму справляння податків та притягнення плат­ників податків до відповідальності за порушення податкового законодавства, яка особливо окреслюється в умовах тінізацїі економічних відносин, поширення право­порушень і низького рівня довіри до влади й бізнесу щодо ефективності регулятор­них заходів [3,46].

Основна маса платників по­датків не перевіряється кожних три роки. Так, за даними Державної податкової адміністрації всього в Україні податковим наглядом охоплено 730 тис. юридичних осіб, із яких щороку документальну перевірку проходять близько 30 тис. суб'єк­тів господарювання. Отже, за таких темпів кількість перевірених юридичних осіб за 3 роки дорівнюватиме 90 тис., тобто трохи більше ніж 12 % від загальної кіль­кості зареєстрованих платників [1,14].

За таких умов платники податків отримують свого роду амністію, оскільки за 1095 днів (граничний термін визначення податкових зобов'язань, встановлений Зако­ном України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків, зборів та ін­ших платежів до бюджетів та державних цільових фондів") держава не в змозі про­контролювати 88 % платників.

Незалежний податковий аудит є формою розв'язання суперечностей. Аудитор (незалежний) не має права приховувати порушення, виявлені при перевірці пра­вильності заповнення податкових декларацій.

Утім, уявлення щодо незалежного аудиту дуже різняться. Приміром, працівни­ки державних органів податкового контролю, а податковий аудит є однією із форм податкового контролю держави, щоправда, зветься він по-іншому — "податкова пере­вірка" вважають запровадження недержавного аудиту непотрібною перебудовою. Їхні інтереси зрозумілі: охопити все, не віддавати нікому нічого.

На жаль, штучно створена Аудиторською палатою України суперечність, коли під аудитом розуміється виключно вид підприємницької діяльності, а не форма по­даткового контролю, перешкоджає співпраці державних і недержавних аудиторів.

Діяльність недержавних аудиторських організацій жодним чином не розв'язує завдань податкового контро­лю, адже немає механізму взаємодії аудиторських організацій із органами держав­ного податкового контролю щодо попередження і припинення порушень податко­вого законодавства. Крім того, аудиторські організації, посилаючись при здійсненні податкового аудиту на регуляторні акти Аудиторської палати України, як правило, проводять лише документальні перевірки платників податків та відмовляються від застосування методів фактичного контролю, чим обмежують розвиток податково­го аудиту, закладають основи для корупції й фальсифікації його результатів.

Суспільство не відчуло би потреби в не­залежній аудиторській думці, якби не зростання недовіри населення до держави та сумніви в ефективності її контролю взагалі. В будь-якому разі неузгодженість державного й недержавного податкового аудиту аж ніяк не сприяє розвиткові цьо­го виду перевірок, а тільки породжує безліч питань [1,14].

До чого це призводить? По-перше, до відсутності єдиних для всіх суб'єктів подат­кового аудиту професійних термінів, їх глосарія, тобто державний податко­вий аудит не відповідає ознакам саме цього терміна: це ревізія, точніше контрольне ви­вчення раніше здійснених господарських операцій із погляду їх законності, вірогідності й економічної доцільності; тому поняття "ревізор" і "аудитор" часто й безпідставно ототожнюються. По-друге, функція аналізу поточної діяльності в обов'язок ревізора як додаткова не входить: його завдання — дивитися в минуле. По-третє, утворюється великий розрив між внутрішнім аудитом українських підприємств і зовнішнім (неза­лежним). Останні взаємодіють із внутрішніми аудиторами не так тісно, як у зарубіжних країнах. По-четверте, перевірки, що здійснюються органами держав­ної податкової служби, дедалі частіше мають фіскальний характер.

Одним із варіантів інтеграції недержавного аудиту у сферу податкового кон­тролю є зобов'язання на законодавчому рівні окремих організацій проводити зов­нішній податковий аудит, надавати відповідні висновки до податкових органів та виконувати всі рекомендації з виправлення порушень податкового законодавст­ва, виявлених при проведенні податкового аудиту. В цьому випадку податковий аудит повинен здійснюватися аудиторськими фірмами (аудиторами), що акреди­товані в Міністерстві фінансів чи Державній податковій адміністрації України як уповноважені агенти або консультанти.

Слід зазначити, що подібні відносини аудиторсько-консалтингових фірм із податковою службою вже мають місце в Росії. Федеральною податковою службою Російської Федерації проводяться відкриті конкурси на право укладення контрак­ту про надання послуг зі складання експертних письмових висновків із питань по­даткового законодавства для здійснення ФПС РФ функцій контролю й нагляду. Останні зміни в російському законодавстві, а саме прийняття нового Закону РФ "Про аудиторську діяльність" від 30.12.2008 № 307-ФЗ, свідчать про визнання успішності вказаної концепції, адже зазначеним законом закріплено обов'язковість проведення аудиту з 1 січня 2009 року для всіх підприємств, обсяг виручки котрих за попередній звітний рік перевищив 50 млн. руб. або вартість активів балансу яких на кінець року становить понад 20 млн. руб [2].

За описаного варіанта реформування системи податкового аудиту відповідні організації (аудитори) здійснюватимуть перевірку економічних суб'єктів на пред­мет дотримання ними податкового законодавства, а податкові органи — весь по­точний податковий контроль (із допомогою камеральних податкових перевірок) та наступний податковий контроль, що проводитиметься у виключних випадках і в порядку нагляду за діяльністю аудиторських фірм (аудиторів).

Запровадження нової концепції організації податкового аудиту можливе ли­ше за умови виконання низки положень:

-  по-перше, має бути чітко визначена роль недержавних аудиторів у системі податкового контролю шляхом упорядку­вання податкового аудиту на державному рівні та встановлення порядку реагуван­ня суб'єктів, що перевіряються, на результати недержавного податкового аудиту.

- по-друге, необхідно законодавчо закріпити штрафні санкції за недостовірні ауди­торські висновки та встановити солідарну або субсидіарну відповідальність ауди­торських організацій за неякісне проведення податкового аудиту.

- по-третє, тре­ба впровадити обов'язкове страхування відповідальності аудиторів.

- по-четверте, розробити механізм контролю якості послуг аудиторів саморегульованими про­фесійними аудиторськими організаціями.

- по-п'яте, закріпити на законодавчому рівні обов'язок проведення зовнішнього аудиту професійними аудиторами для певного кола платників податків.

Підсумовуючи викладене, зазначу, що розвиток вітчизняного податкового аудиту повинен базуватися на переосмисленні теоретичних засад та практичної організації здійснення аудиторських перевірок відповідно до сучасних вимог. Наукове і прикладне обґрунтування напрямів удосконалення системи податкового аудиту належить до тих проблем реформування національної економіки України, що потребують невідкладного розв’язання.

 

Список використаних джерел

1.                Германова О. На шляху до впровадження автоматизованого аудиту/ О. Германова // Вісник податкової служби України. – 2009. – № 36,- С. 13-14.

2.                Березин А. Новий порядок взаємодії з аудиторами / А. Березин // [Електр. ресурс]. – http:// www.pravcons.ru.

3. Глущенко В.В. Вектори розвитку податкового аудиту в Україні / В.В. Глущенко // Фінанси України. – 2010. – № 1,- С. 46-53.