Марценюк Р. А., аспірант

Науковий керівник: доцент кафедри бухгалтерського обліку Куцик Петро Олексійович, перший проректор Львівської комерційної академії.

ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ

МАЙНА ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ІНФЛЯЦІЇ

Львівська комерційна академія, м. Львів

Реалізація стратегічного курсу України на розбудову соціально орієнтованої економіки європейського зразка, забезпечення її сталого розвитку потребує суттєвого підвищення ефективності системи управління суб’єкту господарювання, зокрема, однієї з її основних ланок – системи контролю. Сутність контролю слід визначати як систему спостереження і перевірки процесу функціонування та фактичного стану об'єкту управління для виявлення обґрунтованості й ефективності прийнятих управлінських рішень, забезпечення інформацією про ці явища службу менеджменту підприємства, що сприятиме усуненню несприятливих ситуацій. Ефективно запроваджена система контролю на підприємстві забезпечує упевненість керівництва в реалізації поставленої мети. Виходячи з цих міркувань, контроль має певні особливості: здійснення функцій контролю особами, які представляють інтереси підприємств і є членами цього колективу; охоплення всіх видів контролю, який здійснюють суб'єкти контролю підприємства; забезпечення не лише зворотнього, а й прямого зв'язку між структурними підрозділами підприємства.

Одним з важливих питань при запровадженні системи контролю активів на підприємстві є вибір методів або методичних прийомів. Метод контролю – це сукупність прийомів і способів дослідження розширеного відтворення суспільно необхідного продукту і дотримання його законодавчого рівня. В економічній літературі специфічні методи контролю поділяють за різними ознаками. На думку вченого Білухи М.Т., методи контролю поділяються на чотири групи – органолептичні, розрахунково-аналітичні, документальні та узагальнюючі [1]. Вчені Гончарук Я.А. та Рудницький В. С. до вищеперелічених методів додають загальнонаукові [2]. А вчена Нападовська Л. В. метод контролю характеризує, виходячи з порядку реальної оцінки підконтрольного об’єкту за елементами: визначення реального стану об’єкту – співставлення, оцінка, середовище контролю та облікова система [3]. На нашу думку, вибір методів контролю залежить від етапу здійснення самого процесу.

Порядок організації контролю майна суб’єкту господарювання в залежності від об’єктів контролю дещо модифікується. Так, початкова стадія передбачає вивчення надійності системи обліку та внутрішнього контролю. Перевіряються дотримання принципів ведення обліку, зокрема, правильності та доцільності оцінки активів на дату складання фінансової звітності. На першому етапі здійснюють формування необхідних для контролю джерел інформації, добирають законодавчі акти, інструкції, положення, методичні вказівки та інші вимоги, які виступатимуть критеріями для порівняння. Цей етап також передбачає створення моделі здійснення самого процесу контролю. При проведенні контролю операцій з оцінкою необоротних активів на дату складання фінансової звітності перевіряється обґрунтованість оцінки, а також відповідність до справедливої вартості.

Найважливіше завдання контролю необоротних активів – активне сприяння їх ефективному використанню, особливо у кризовий період, підтримка у працездатному стані через своєчасне здійснення капітальних і профілактичних ремонтів, а також забезпечення їх належного збереження. У випадку, якщо підприємство здійснює переоцінку на дату складання звітності, слід враховувати рівень суттєвості, а також контролювати методику проведення розрахунку переоцінки вартості активу та їх цілої групи загалом. При контролі сума переоцінки активів і зносу визначається як різниця цих показників до та після застосування переоцінки. Якщо залишкова вартість дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу того ж об’єкту. У процесі діяльності суб’єктом господарювання використовується значна кількість запасів. Збереження і раціональне їх використання – одна з вирішальних умов підвищення їх ефективності. Тож одним з важливих етапів контролю є перевірка ефективності їх використання, збільшення асортименту економічно вигідних видів продукції та товарів.

На завершальному етапі контрольного процесу узагальнюють результати проведеної перевірки. Форма представлення результатів контролю – залежна від суб’єкту контролю. За результатами контролю приймають управлінське рішення щодо усунення виявлених негативних явищ. Для контролю активів використовують інформацію про справедливу вартість майна, акти переоцінки, регістри аналітичного обліку за відповідними рахунками, інвентарні картки, тощо.

Таким чином, у період коли інфляційні коливання постійно супроводжують економіку, ефективно організований контроль за майном підприємства сприяє їх раціональному використанню та підвищенню конкурентоспроможності підприємства.

Література

1. Білуха М. Т. Фінансовий контроль: теорія, ревізія, аудит: [підручник] / М. Т Білуха, Т. В. Микитенко – К.: Українська академія оригінальних ідей. – 2005. – 888 с. 2. Гончарук Я. А., Рудницький В. С. Аудит: [навч. посіб.] / Я. А. Гончарук, В. С. Рудницький – Львів: Світ, 2001. – 296 с. 3. Нападовська Л. В. Управлінський облік: [монографія] / Л. В. Нападовська – Дніпропетровськ.: Наука і освіта, 2000. – 450 с. 4. Лозовицький С. П. Внутрішній контроль і аудит як ефективні інструменти управління підприємством / С. П. Лозовицький // Вісник Львівської комерційної академії. – Серія економічна. – Львів. Видавництво Львівської комерційної академії, 2009. № 31. С. 107 – 110.